Решение № 123782721, 16.12.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/2187/24

Провадження №2/752/3296/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційнх втрат, нарахованих на суму заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» (далі - ТОВ «УК «Венеція») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «УК «Венеція» (із 09.11.2021 ТОВ «Ліко - Житлосервіс» перейменовано на ТОВ «УК «Венеція») є суб`єктом господарювання у сфері надання житлово-комунальних послуг, здійснює дану діяльність на договірних засадах за предметом правовідносин, що виникають між виробниками, виконавцями і споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також формує і надає споживачам рахунки на оплату комунальних послуг, згідно затверджених уповноваженими органами тарифів, зокрема обслуговування та ремонт житлового будинку, а також утримання прибудинкової території.

24.02.2017 між позивачем та відповідачем, який є власником квартири АДРЕСА_1 , було укладено Договір № 46/1/79 про надання послуг. Відповідно до умов зазначеного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надавати житлово-комунальні послуги у зазначеному житловому будинку, а відповідач зобов`язався забезпечувати своєчасну оплату цих послуг у строк та на умовах, що передбачені договором.

Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за укладеним договором та не сплачує кошти за надані позивачем послуги, в зв`язку з чим за період із 01.09.2019 по 31.03.2023 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 13 995,83 грн.

В зв`язку з простроченням оплати житлово-комунальних послуг, відповідач повинен сплатити також 3% річних в розмірі 341 грн. та інфляційні втрати в розмірі 944,35 грн.

Просив стягнути з відповідача на свою користь вказану вище заборгованість та судові витрати.

23.02.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

16.12.2024 судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за період з вересня 2019 року по березень 2023 року за житлово-комунальні послуги в розмірі 13 995,83 грн., в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 995,83 грн., оскільки він сплатив зазначену заборгованість. Проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечував через їх безпідставність та пропущення строків давності.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

21.12.2015 Актом прийому-передачі житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , переданий ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» до обслуговування ТОВ «Ліко - Житлосервіс».

На виконання взятих на себе зобов`язань щодо обслуговування зазначеного будинку та прибудинкової території, ТОВ «Ліко-Житлосервіс» були укладені відповідні договори з виробниками комунальних послуг (постачання електричної енергії, водопостачання, приймання стічних вод, надання послуг зв`язку), які після набуття підприємством надаються споживачам.

24.02.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір № 46/1/79 про надання послуг, відповідно до умов якого, відповідач зобов`язується надати комунальні послуги у житловому будинку по АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язується своєчасно оплатити такі послуги на умовах, встановлених договором.

Відповідно до розрахунку позивача від 06.12.2023 №89/46/1/79 заборгованість власника квартири АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2019 по 31.03.2023 становить 13 995,83 грн.

Відповідно до розрахунку позивача від 06.12.2023 № 79/46/1 за період з вересня 2019 по січень 2022 нараховані 3% річних в розмірі 341 грн., інфляційні втрати в розмірі 944,35 грн.

04.03.2024 ОСОБА_1 сплатив на рахунок позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з з 01.09.2019 по 31.03.2023 в розмірі 13 995,83 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання.

Щодо заяви відповідача про застосування строків давності у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу ч. 1, 5 ст. 261, ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положения» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану

Зазначене дає підстави для висновку, що строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості, не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви у січні 2024 року, такий строк був продовжений, а потім зупинений вищевказаними нормами законодавства.

Отже, доводи відповідача про пропущення строків звернення позивачем до суду не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищевикладеним.

Також суд враховує, що 3% річних та інфляційні втрати нараховані з урахуванням постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206 (зі змінами).

Отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція»:

- нараховані за період з вересня 2019 року по січень 2022 року 3% річних від суми заборгованості за період з вересня 2019 року по січень 2022 року у розмірі 341 (триста сорок одна) грн.;

- нараховані за період з вересня 2019 року по січень 2022 року інфляційні втрати від суми заборгованості за період з вересня 2019 року по січень 2022 року у розмірі 944 (дев`ятсот сорок чотири) грн. 35 коп.;

- судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», місцезнаходження м. Київ, вул. Ломоносова, 58-А, код ЄДРПОУ 30303467.

Відповідач: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення складене 16.12.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова