Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 727/8369/24
Провадження № 2/727/1672/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Літвінової О.Г.
при секретарі Лещинської А.М.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом представника Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» - Ринжук Ганни Михайлівни до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за наданні житлово-комунальні послуги, -
УСТАНОВИВ:
Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за наданні житлово-комунальні послуги.
В обґрунтуваннязаявлених вимогпредставник позивачапосилається нате,що Міськекомунальне підприємство«Чернівцітеплокомуненерго» надаєпослуги зпостачання тепловоїенергії вбудинок АДРЕСА_1 розташована увказаному багатоквартирномужитловому будинку,який вводивсяв експлуатаціюз комплексомінженерного обладнання.До вказаногоінженерного обладнаннявходять приладицентралізованого опалення.Дана квартиравідключена відсистеми централізованогоопалення.Відповідачам відкритоособовий рахунок№ НОМЕР_1 для проведення розрахунків. Між позивачем та відповідачами укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання відповідно до п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ та розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Отже, нарахування плати за обсяги теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, плата за абонентське обслуговування є обов`язковими для власників квартир з індивідуальною системою опалення. МКП «Чернівцітеплокомуненерго» розраховує плату за абонентське обслуговування згідно прямих фактичних витрат. Відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019р. № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування» для одного абонента платіж не може перевищувати 31,15 грн. Розмір плати за абонентське обслуговування не залежить від кількості комунальних послуг, що надаються одним виконавцем абонентові, у рахунках на оплату послуги з постачання теплової енергії виставляється як окремий платіж. Нараховується у фіксованому розмірі на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі. Відповідачі не здійснювали плату за абонентське обслуговування, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 769,28 грн. за період з 01.11.2021р. по 30.06.2024 року. У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Однак, передбачених зазначеними нормами обов`язків відповідачі не виконували, внаслідок чого заборгував позивачу за надані послуги за опалення місць загального користування будинком за період 01.11.2021р. по 30.06.2024 року в сумі 3275,28 грн.
На підставівикладеного,позивач просивсуд стягнутисолідарно звідповідачів заборгованістьза наданіжитлово-комунальніпослуги зпостачання тепловоїенергії всумі 3275,28грн., а також стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн., плату за абонентське обслуговування в сумі 769,28 грн.
20.08.2024 суддя ухвалою відкрила провадження у справі № 727/8369/24 та призначила цивільну справу до розгляду.
09.09.2024 відповідачі надали відзив на позов, в якому зазначили, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі з наступних підстав. Позивачем розрахунку витрат згідно зазначених норм закону не здійснено і не надано як відповідачам, так і до суду. Тобто розрахунок не підтверджено належними та допустимими доказами. Тобто позивачем, в порушення ст.ст. 77, 78 ЦПК, не надано жодного доказу, які б підтверджували факт постачання теплової енергії в допоміжні приміщення, наявність таких приміщень та приладів опалення в них; показники лічильників; розрахунок заборгованості згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. А саме з позивача, відповідно до ст. 81 ЦПК, покладено обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог і він (ч. 5 ст. 177 ЦПК), зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Також у листопаді 2022 року відповідач звертався до позивача з пропозицією визначити, які саме місця загального користування опалюються в будинку №2 опалюються. Однак, позивач відповіді на зазначений лист не надав, тобто відмовився визначити такі місця. На їхню думку, зазначене додатково підтверджує відсутність витрат теплоносія на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, безпідставність вимог позивача. Крім того, вважають, що позовна заява підписана особою, яка не має на то повноважень. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК). Однак, не підтверджено, що ОСОБА_5 є адвокатом, чи законним представником. Надана на її ім`я довіреність також не свідчить про те, що вона є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені МКП «Чернівцітеплокомуненерго» відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Зазначене підтверджується судовою практикою, зокрема таку позицію висловила Велика палата ВС в ухвалі від 8.06.2022 у справі №303/4297/20, та інших справах. Відповідно до ч. 4 ст. 185, п. 2 ч.1 ст. 185 ЦПК, позов залишається без розгляду, якщо він підписаний та поданий особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, або від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, підтвердила факти, викладені в позовній заяві, та просила суд позов задовольнити повністю та стягнути солідарноз відповідачівзаборгованість занадані житлово-комунальніпослуги зпостачання тепловоїенергії всумі 3275,28грн., а також стягнути судовий збір в сумі 2422,00 грн., плату за абонентське обслуговування в сумі 769,28 грн.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 позов не визнав повністю, заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Вислухавши представника позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.
З матеріалівсправи вбачається,що Міськекомунальне підприємство«Чернівцітеплокомуненерго» надаєпослуги зпостачання тепловоїенергії вбудинок АДРЕСА_1 розташована у вказаному багатоквартирному житловому будинку, який вводився в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання. До вказаного інженерного обладнання входять прилади централізованого опалення. Внутрішньо будинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід`ємною частиною. Таким чином, всі співвласники будинку (власники квартир), в тому числі і власники квартир з індивідуальним опаленням, повинні брати участь у загальних витратах на опалення будинку пропорційно займаній площі житла. Комерційний прилад обліку теплової енергії обліковує всю теплову енергію, витрачену у будівлі, а не лише на опалення квартир, які не відокремлені від системи теплопостачання. Кожен співвласник квартири, приміщення оплачує свою частку. Дві складові оплачують усі співвласники будівлі це обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та функціонування системи.
Відповідачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків. Між позивачем та відповідачами укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання відповідно до п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ (далі договір) та розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/.
Згідно з повідомленням №2918/1710 від 21.06.2024 МКП «Чернівцітеплокомуненерго» сповіщала відповідача про наявну заборгованість за послуги з централізованого опалення.
Згідно з реєстром на відправлену кореспонденцію від 21.06.2024 МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надіслав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади Чернівцецької міської ради про склад осіб від 18.10.2023 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані за адресою: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно з типовим договором про надання послуг з централізованого опалення від 01.10.2021 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є споживачем в отриманні послуг, що надаються МКП «Чернівцітеплокомуненерго».
Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 заборгованість складає 3275,28 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості з абонентських послуг відповідача за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 заборгованість складає 769,28 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Як встановлено судом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з постачання теплової енергії в будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , що розташована в цьому будинку, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади Чернівецької міської ради (а.с.7). Дана квартира відключена від системи централізованого опалення, що не заперечується сторонами.
У будинку, де знаходиться квартира відповідача, діє внутрішньобудинкова система централізованого опалення, так як при проектуванні багатоквартирного будинку закладався засіб теплопостачання - централізоване теплопостачання. Згідно з вимогами будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі гідравлічно ув`язані між собою для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку.
Відповідно до розрахунку МКП «Чернівцітеплокомуненерго» з 01.11.2021 по 30.06.2024 за послуги централізованого опалення місць загального користування заборгованість відповідачів складає 3275,28 грн., а за абонентське обслуговування 769,28 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила) , Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, якою встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII також передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року набрав чинності укладений між міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідачами типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, в порядку, визначеному ч. 5ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон N 2189-VIII), текст якого оприлюднений на офіційному веб-сайті позивача та на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради та типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 рокута № 1182 від 11 грудня 2019 року.
Відповідно до абз. 1,2 ч. 5ст. 13 Закону N 2189-VIIIy разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Отже законодавством факт укладення вказаного договору пов`язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване житлове приміщення відповідачів, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами договірні відносини врегульовані саме типовим індивідуальним договором від 01 жовтня 2021 року, копія якого додана позивачем по справі, що є публічним договором приєднання.
Статтею 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017 передбачено, що витрати оператора (їх складових частин) відшкодовується споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування за умови укладення індивідуальних договорів та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, споживач, за умови отримання ним відповідних послуг, несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Відповідно до положень ч. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року N 630 (далі - Правила N 630), централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Опалювальна площа (об`єм) будинку - загальна площа (об`єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об`єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.
Пунктом 18 Правил № 630 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Внутрішньо будинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.
Згідно з пунктом 28 Правил № 630 споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення МЗК будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України N 830 від 21.08.2019визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Відповідно до п. 14 Правил № 830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
Відповідно до пункту 24 цих Правил визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбаченихчастиною другоюстатті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеномустаттею 10Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком. У підпункті 13 пункту 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії зазначено, що у разі відключення приміщення індивідуального споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку він зобов`язаний відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається.
Пунктом 5 типового індивідуального договору також передбачено, що обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
У п. 32 Типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з п. п. 3 п. 41 Типового договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Постановою Верховного суду України від 22 грудня 2020 року по справі № 311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.
Така позиція Верховного суду України ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
З 25 січня 2019 року почала діяти Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, якою встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.
Відповідно до визначення, передбаченого цією Методикою, опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньо будинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Відповідно до вказаної Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних основних складових: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу.
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.
Відповідно до п.8 вказаної Методики у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньо будинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п.11, розділу ІУ Методики).
Згідно із п.12 розд.ІУ Методики № 315 обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Комерційний прилад обліку теплової енергії обліковує всю теплову енергію, витрачену у будівлі, а не лише на опалення квартир, які не відокремлені від системи теплопостачання. Кожен співвласник квартири, приміщення оплачує свою частку. Дві складові оплачують усі співвласники будівлі це обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та функціонування системи.
Власники приміщень з індивідуальним опаленням не звільняються від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення будівлі/будинку.
Отже, всі співвласники будинку сплачують обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньо будинкової системи опалення будинку, а залишок теплової енергії, спожитої будинком (загальний обсяг якого фіксується вузлом комерційного обліку теплової енергії), розподіляється між житловими/нежитловими приміщеннями, до яких безпосередньо постачається теплова енергія.
Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» здійснює нарахування за послуги з теплопостачання місць загальногокористування та забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та в середині була витрачена наопалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії, витраченої назабезпечення функціонуваннявнутрішньо будинкової системи опаленняприймається як частка відзагальногообсягу теплової енергії, спожитої наопаленнябудівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки.
Законодавство не передбачає залежностівід наявності приладівопаленняу місцяхзагальногокористування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця. Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов`язку з оплати теплової енергії, витраченої наопаленнямісцьзагальногокористування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскількисистема опалення(теплопостачання) складається не лише з приладівопалення, ай трубопроводів та арматури.
Підтримання температури вище 0° C протягом всього року, особливо в зимовий час, взагальнихі технічних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів, та інженерних споруд,системиводопроводу таканалізаціївсього будинку, з метою уникнення їхпромерзаннята руйнування самого будинку від різкої зміни температур. У житловому будинку належний температурний режим вище 0° C підтримуєтьсязарахунок тепловтрат трубопроводів розподільчоїсистеми,яка знаходиться в підвальному приміщенні будинку.
Відтак, відсутність приладівопаленняв окремому під`їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутністьсистеми опаленняу місцяхзагальногокористування всього будинку.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно з повідомленням № 2918/17-10 від 21.06.2024, надісланого відповідачам за адресою надання послуг, відповідачів було проінформовано про наявність у них заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та попереджено, що у разі несплати можливе примусове стягнення боргу у судовому порядку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015 року, визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід`ємною частиною. Таким чином, всі співвласники будинку (власники квартир), в тому числі і власники квартир з індивідуальним опаленням, повинні брати участь у загальних витратах на опалення будинку пропорційно займаній площі житла.
Внаслідок невиконання своїх обов`язків, передбачених переліченими вище нормами законодавства, відповідачі заборгували позивачу за надані послуги за опалення місць загального користування будинком за період 01.11.2021 року по 30.06.2024 року в сумі 3275,28 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.11).
Для здійснення перевірки нарахувань позивачем надано всі необхідні дані, що містяться в рахунку, а саме покази приладу обліку, площу опалювальних приміщень у будинку, площу приміщення відповідача, тарифи що діяли в розрахунковому періоді.
Відповідачами контррозрахуноксуми заборгованостізаявленої позивачемдо стягненнясуду ненаданий,їх доводипро неправильністьта неповноту йогопроведення жоднимдоказом непідтверджуються,а томує голослівнимиі неможуть бутиприйняті судомдо уваги,в зв`язкуіз чим розрахунок заборгованості відповідачів, здійснений позивачем у відповідності до п.8 розділу 4 Методики, суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки такий по суті фактично не оспорено .
Наведеним вище спростовуються доводи відповідачів щодо того, що позивачем не доведено факту надання послуг за спірний період, їх обсягу, вартості, а також настання у відповідачів строку виконання грошових зобов`язань зі сплати таких послуг.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, згідно п. 6 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII споживачами, які отримують послуги теплопостачання, здійснюється плата за абонентське обслуговування.
Плата за абонентське обслуговування платіж, який споживач сплачує виконавцю послуги для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами у багатоквартирному будинку, та у випадках, визначених Законом, також і витрати на обслуговування лічильників теплової енергії.
Разом з цим, як встановлено судом, відповідачі не здійснювали плату за абонентське обслуговування, внаслідок чого у них утворилась відповідна заборгованість в сумі 769,28 грн. за період з 01.11.2021 року по 30.06.2024 року (а.с.10).
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги і в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до відповідачів про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжними дорученнями про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 2422,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 611, 634, 714 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов представника Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» - Ринжук Ганни Михайлівни до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за наданні житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» в солідарному порядку заборгованість за надані послуги за опалення місць загального користування будинком в сумі 3275,28 грн., р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 322313, код 34519280.
Стягнути на користь позивача з відповідачів в солідарному порядку 769,28 грн. плату за абонентське обслуговування на р/р НОМЕР_3 в АТ «ПриватБанк» м. Чернівці, МФО 356334, код 34519280.
Стягнути на користь позивача з відповідачів в соілдарному порядку 2422,40 грн. судового збору на р/ р НОМЕР_4 в філії Чернівецькому облуправлінні АТ «Ощадбанк» м. Чернівці, МФО 356334, код 34519280.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду буде виготовлено 15 жовтня 2024 року.
СУДДЯ: О.Г.Літвінова
Судебное решение № 122374948, Шевченківський районний суд м. Чернівців было принято 10.10.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 727/8369/24. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: