№ 122260430, 11.10.2024, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6954/24

Провадження № 3/209/1594/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті ЛевицькаН.В.,розглянувши матеріалисправи проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2024 року о 10 год. 10 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання своєї колишньої дружини ОСОБА_2 вчинив відносно своєї колишньої дружини домашнє насильство психологічного характеру, а саме нецензурно лаявся, кричав, переслідував, гучно стукав у двері, чим впливав на її емоційний стан. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 вересня 2024 року викликано в судове засідання на 11 жовтня 2024 року о 10 год 30 хв. для допиту в якості свідка ОСОБА_3 , потерпілу ОСОБА_2 та витребувано з Відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області копію відеозапису з бодікамер, якими фіксувались дії працівників поліції по виклику 05.09.2024 року о 10.10 год.

11 жовтня 2024 року до суду надійшла довідка Відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області № 44.1/12-8693 від 07.10.2024 року, в якій зазначино, що відео за вищевказаним фактом вказаним у постанові суду відсутні. Відповідно до розділу 8 наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018 року строк зберігання відеозаписів зафіксованих на портативні відеореєстратори становить 30 діб.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що не вчиняв домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 . Підтвердив, що він дійсно 05.09.2024 року приходив до своєї колишньої дружини до додому, стукав у двері, які встановлені у загальному коридорі на сходовій клітинці, так як відсутній дзвінок у квартиру. Оскільки йому ніхто не відчиняв, можливо стукав трохи сильніше. Зазначив, що ОСОБА_2 не бачив, а коли приїхали співробітники поліції, вона з ними розмовляла у квартирі. Також зазначив, що приходить до квартири у якій проживає колишня дружина для того, щоб з нею поговорити, оскільки у них є питання поділу майна та вважає, що має право також проживати у даній квартирі. Крик та гримання у двері сусідньої квартири пояснив своїм емоційним станом у зв`язку із тим, що мав їхати до товариша на похорон, а двері йому колишня дружина не відчиняла.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ворон А.І. в судовому засіданні зазначив, що відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-2 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження об`єктивної сторони правопорушення. Зауважив, що сам факт звернення потерпілої до органів поліції без належних доказів того, що відбулось психологічне насильство, не слугує підставою для притягнення його до відповідальності.

Потерпіла від адміністративного правопорушення у судове засідання не з`являлася, однак надала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що ОСОБА_1 05.09.2024 в черговий раз прийшов до її постійного місця проживання та став відразу вибивати вхідні двері та агресивно себе поводити, тому змушена була викликати поліцію. Зазначила, що з приводу таких дій колишнього чоловіка постійно почуває себе пригніченою, стрес та тривожність її не залишають, не може вести нормальний спосіб життя, боїться виходити з власної квартири, оскільки поведінка ОСОБА_1 досить агресивна по відношенні до неї та до членів її сім`ї, у зв`язку із чим вимушена була звернутись до лікаря.

Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Єсіпова К.В. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 систематично вчиняє домашнє насильство, приходить до квартири у якій проживає потерпіла, постійно кричить, вибиває двері та ображає потерпілу, що підтверджується терміновими заборонними приписами. Звернула увагу на те, що 05.09.2024 окрім складеного протоколу, також було винесено терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 , який останній не виконав в цей же день, оскільки після того як працівники поліції поїхали, через годину знову повернувся до квартири потерпілої та почав знову вчиняти протиправні дії щодо потерпілої, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи відеозаписами з камери відеоспостереження. Вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що є дочкою потерпілої ОСОБА_2 05.09.2024 перебувала разом із мамою вдома та чула, як її колишній вітчим стукав сильно у двері, кричав та нецензурно лаявся. Вказала, що такі дії ОСОБА_1 здійснює систематично, у зв`язку із чим мама не може вести нормальний спосіб життя, оскільки поведінка колишнього вітчима дуже агресивна.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою потерпілої ОСОБА_2 .. Підтвердила, що ОСОБА_1 неодноразово приходить до квартири, де проживає його колишня дружина, гучно стукає та вибиває двері, кричить, нецензурно лається та погрожує ОСОБА_2 .. Неодноразово також гучно гримав у її двері, кричав, однак вона двері не відчиняла, в коридор не виходила.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з вчиненням домашнього насильства, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.9КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.173-2КУпАП передбачає, що вчинення насильства в сім`ї, це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 215928 від 05.09.2024 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.09.2024 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 05.09.2024 року та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 05.09.2024 року, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 , копією листа ВП № 1 Кам`янського РУП про звернення ОСОБА_2 до органів поліції. консультативним висновком невролога відносно ОСОБА_2 від 04.10.2024 року,

Крім того, долученим представником потерпілої відеозаписом події від 05 вересня 2024 року, який було переглянуто під час судового розгляду, підтверджуються встановлені судом обставини, а саме на відео зафіксовано, як ОСОБА_1 кричить, при цьому виражаючись на адресу потерпілої образливими словами, гримає у двері. Крім того, після винесення працівниками поліції термінового заборонного припису, повертається до квартири потерпілої та продовжує вчиняти протиправні дії.

Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.

Відеозапис є об`єктивним доказом по справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь - якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. Положення ст.251КУпАП встановлюють абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь - які фактичні дані». Також, на відміну від правил кримінального судочинства, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Відповідно до ч. 1 Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, серед іншого, на колишнє подружжя.

Проаналізувавши матеріали справи, зокрема долучений відеозапис, суд приходить до висновку, що поведінка ОСОБА_1 має ознаки психологічного насильства, та очевидно могла спричинити емоційну невпевненість та зашкодили психологічному здоров`ю потерпілої.

Суд зважає також на пояснення потерпілої та показання свідків, які зазначили, що ОСОБА_1 систематично приходить до місця проживання ОСОБА_1 , під приводом розмови чи вирішення питання щодо спільного майна. Під час судового розгляду ОСОБА_1 також не заперечував подій, що сталися 05 вересня 2024 року, крім того останній суду повідомив, що дійсно відносно нього в цей день працівники поліції складали заборонний припис, однак він його не отримав .

Аналізуючи надані матеріали та показання учасників процесу, суд вважає доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності про відсутність в його діях наміру щодо вчинення домашнього насильства та висловлювань на адресу колишньої дружини нецензурною лайкою неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи.

Надаючи правову оцінку діям ОСОБА_1 , суд зауважує на тому, що систематична, свідома поведінка останнього, що виражається у переслідуванні потерпілої та використання на її адресу нецензурних, образливих висловлювань та погроз є проявом саме домашнього насильства з елементом психологічного характеру.

Обставини, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь та форму його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на корить держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користьдержави судовийзбір,що становить 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Н.В. Левицька