Постановление суда № 121469721, 02.09.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14865/24

Провадження № 2-з/752/245/24

У Х В А Л А

02 вересня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Янчука Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Києва Сорока Валерій Миколайович про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, -

встановив:

у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Києва Сорока В.М. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Разом із позовною заявою, представник позивача - адвокат Янчука А.А. звернувся до суду з заявою, якою просив забезпечити зазначений вище позов шляхом накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1780407680000).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Голосіївського районного суду м. Києва заява адвоката Янчука А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Києва Сорока В.М. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора була зареєстрована 30.08.2024 року та передана до провадження судді Плахотнюк К.Г.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що позивач через свого представника - адвоката Янчука А.А. звернувся з позовними вимогами: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинити право власності АТ «Сенс Банк», який є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1780407680000).

Стверджував, що забезпечення у щданій категорії справ є необхідним з огляду на те, що у період розгляду справи відповідач АТ «Сенс Банк» може продати спірну квартиру третій особі та у випадку задоволення позову рішення суду буде скасованим через неналежний склад учасників. Також, у випадку відчуження нерухомості позивач повинен буде ініціювати новий судовий процес з іншими підставами позову та іншим предметом.

Фактично через ризик подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захисти в межах даної судової справи без нових звернень до суду.

Крім того, вказав, що ймовірність ризику є досить високою з огляду на те, що відповідач як власник майна є банківської установою, предметом діяльності якої є надання банківських та інших фінансових послуг, а отже набуття нерухомого майна у власність здійснювалася не для особистого використання.

У зв`язку з зазначеним вище просив накласти арешт на майно.

Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 ЦПК України.

За правилами ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Питання щодо забезпечення позову може вирішуватися судом на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або неефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пленумом Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Судом встановлено, що за даними змісту позовної заяви ОСОБА_2 , предметом позову є:

скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45839018 від 06.03.2019 12:21:32, прийнятого державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ Сорокою В.М.;

припинення права власності АТ «Сенс Банк», який є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1780407680000).

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову представник позивача -адвокат Янчук А.А. вказував на те, що існує ризик здійснення відповідачем відчуження майна, яке є предметом спору.

АТ «Сенс Банк», будучи власником майна, має можливість здійснити відчуження чи інші правочини для зміни власника нерухомого майна, що може ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 754/6415/18 (провадження 61-44759св18) суд вказав, що: «…забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову у позові.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо припинення права власності АТ «Сенс Банк», який є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1780407680000).

та існує обґрунтоване припущення щодо можливості відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що призведе до невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно, або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Отже, враховуючи предмет даного позову, наведені обставини та надані докази заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що представником заявника обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1780407680000), яка на праві власності належить АТ «Сенс Банк», який є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне створити умови для виконання судового рішення ухваленого за заявленими позовними вимогами, у випадку задоволення їх судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд -

ухвалив:

заяву адвоката Янчука Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Києва Сорока Валерій Миколайович про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно, а саме на:

квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що скаладається з трьох кімнат, загальною площею: 116,1 кв.м., житлова площа: 60 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1780407680000, яка на праві власності належить акціонерному товариству «Сенс Банк», який є правонаступником акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

Стягувач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

Боржник - акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок №100, код ЄДРПОУ: 23494714.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).

Суддя: К.Г. Плахотнюк