Постановление суда № 120946709, 12.08.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"12" серпня 2024 р. Справа № 363/126/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.,

за участі секретаря Бобрової Н.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Щукіної С.П. ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про визначення місця проживання дитини.

12.08.2024 року в судовому засіданні позивач подав укладену між сторонами мирову угоду наступного змісту: «Сторони по справі домовились про місце проживання їхньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір`ю, яка проживатиме окремо від дитини. Виходячи з цього, сторони по справі прийшли до висновку про можливість закінчення розгляду даного спору миром і укладенням між ними мирової угоди на наступних умовах: 1. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. 2. Місцем проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) визначили місце проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 . 3. Сторони домовились вважати належними для подальшого зв`язку наступні адреси електронної пошти та телефони: адреса електронної пошти матері: ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб. тел.: НОМЕР_1 ; моб. тел.: НОМЕР_2 ; адреса електронної пошти Батька: ІНФОРМАЦІЯ_3 , моб. тел.: НОМЕР_3 . 4. Батьки домовились про місце проживання дитини та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір`ю, яка проживатиме окремо від дитини. 5. Батько зобов`язується: піклуватися про здоров`я дитини: надавати належну медичну допомогу, звертатися до лікарів (за необхідності), проводити медичний огляд дитини, брати участь у вихованні дитини, забезпечити дитині достатній рівень освіти; брати участь у вихованні та духовному розвитку дитини, незалежно від стосунків з матір`ю. 5.1. Батько зобов`язується не перешкоджати матері в живому спілкуванні з дитиною, у тому числі за допомогою засобів телекомунікацій, в участі у вихованні, та у побаченнях з ним. За попереднім узгодженням між сторонами днів та часу безперешкодно надавати можливість бачитись матері з дитиною, у разі її згоди. 5.2. Батько бере на себе обов`язок не заперечувати проти проведення за бажанням дитини і за попереднім узгодженням з ним спільних відпочинків матері з дитиною у вихідні дні, дні канікул, святкові дні. 6. Мати зобов`язується: піклуватися про здоров`я дитини: надавати належну медичну допомогу, звертатися до лікарів (за необхідності), проводити медичний огляд дитини, брати участь у вихованні дитини, забезпечити дитині достатній рівень освіти (під час знаходження дитини у матері); брати участь у вихованні та духовному розвитку дитини, незалежно від стосунків з батьком. 6.1. Мати зобов`язується не перешкоджати спілкуванню дитини з батьком. 7. Спільні зобов`язання батьків: 7.1. Батьки зобов`язуються не втручатися в особисте життя один одного та не підбурювати дитину проти батька чи матері. 7.2. Сторони в однаковій мірі зобов`язуються піклуватися про благополуччя та здоров`я дитини, а також виконувати будь-які дії, направлені на всебічне та повне навчання і розвиток дитини, з обов`язковим врахуванням інтересів дитини та її думки (за умови, що дитина досягла достатнього віку та здатна самостійно висловити свою думку). 7.3. Той із батьків, з яким постійно проживає дитина, зобов`язується негайно на першу вимогу іншого з батьків повідомляти інформацію про стан здоров`я дитини, а також будь-яку іншу інформацію, яка стосується виховання, навчання та розвитку дитини. 7.4. Сторони беруть на себе обов`язок із спільного несення всіх витрат на дитину, включаючи, але не обмежуючись, її відпочинок, лікування, дозвілля, навчання тощо, однак з врахуванням фінансового стану кожної із сторін, фактичних життєвих та іменних обставин сторін. 8. Інші питання виховання дитини вирішуються між батьками виходячи з інтересів дитини, принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. 9. Всі спори, що виникнуть в процесі виконання цієї мирової угоди, та розбіжності в тлумаченні окремих положень цієї угоди вирішуються сторонами шляхом переговорів, а разі недосягнення згоди - у судовому порядку відповідно до діючого законодавства України. 10. У відповідності до ч.3 ст.160 СК України по досягненню дитиною 14-го віку, місце його проживання визначається ним самим. 11. За узгодженням між батьками та за бажанням самої дитини, вона може мешкати з матір`ю у визначений сторонами час. 12. Сторони зобов`язуються не перешкоджати один одному щодо тимчасового виїзду дитини за межі України у супроводі одного з батьків, або з обома батьками з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих спортивних змаганнях, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини. 13. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були і не будуть порушені права неповнолітньої дитини. Угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, а її умови є виконуваними. 14. Сторони вирішили, що судові витрати, в тому числі на правничу (правову) допомогу та інші витрати, пов`язані з розглядом цієї справи які понесені сторонами, один одному не відшкодовуються. 15. Сторони даної мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди. 16. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди. 17. Сторони підтверджують, що їм відома та зрозуміла ст.208 ЦПК України, а саме: ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. 18. Відповідно до ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору па підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. 19. Мирова угода підписана у чотирьох примірниках, по одному для кожної із сторін та для Вишгородського районного суду Київської області. 20. Мирова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Вишгородського районного суду Київської області про її затвердження. 21. Сторони по справі просять суд дану мирову угоду затвердити, а провадження в справі закрити. 22. Наслідки закриття провадження у даній цивільній справі в зв`язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст.ст.206, 207, 208, 255, 256 ЦПК України, роз`яснені і з розумілі.».

Позивач в судовому засіданні просив затвердити подану мирову угоду.

Відповідач в судовому засіданні просила також затвердити подану мирову угоду.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження мирової угоди, оскільки вона не суперечить інтересам дитини.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Частиною 1 статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони ознайомлені з правовими наслідками укладення мирової угоди, їм зрозумілі правові наслідки визнання судом мирової угоди. Сторони наполягали на затвердженні судом підписаної ними мирової угоди.

Відповідно до ч.4 ст.207 ЦПК України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно до п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Суд визнає, що умови мирової угоди, укладеної між сторонами, стосуються прав та обов`язків сторін та предмету спору, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Тому суд приходить до висновку, що існують правові підстави щодо затвердження умов мирової угоди, та оскільки суд дійшов до висновку про затвердження морової угоди, провадження по справі підлягає закриттю.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 9, 10 статті 158 ЦПК України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, оскільки клопотань від учасників справи про скасування заходів забезпечення позову не надходило, враховуючи норми статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2024 року, продовжують діяти до набрання вказаної ухвали законної сили.

На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 208, 255, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити мирову угоду, укладену 12 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за умовами якої:

«Сторони по справі домовились про місце проживання їхньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір`ю, яка проживатиме окремо від дитини. Виходячи з цього, сторони по справі прийшли до висновку про можливість закінчення розгляду даного спору миром і укладенням між ними мирової угоди на наступних умовах:

1. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі.

2. Місцем проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) визначили місце проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Сторони домовились вважати належними для подальшого зв`язку наступні адреси електронної пошти та телефони: адреса електронної пошти матері: ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб. тел.: НОМЕР_1 ; моб. тел.: НОМЕР_2 ; адреса електронної пошти Батька: ІНФОРМАЦІЯ_3 , моб. тел.: НОМЕР_3 .

4. Батьки домовились про місце проживання дитини та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір`ю, яка проживатиме окремо від дитини.

5. Батько зобов`язується:

піклуватися про здоров`я дитини: надавати належну медичну допомогу, звертатися до лікарів (за необхідності), проводити медичний огляд дитини, брати участь у вихованні дитини, забезпечити дитині достатній рівень освіти;

брати участь у вихованні та духовному розвитку дитини, незалежно від стосунків з матір`ю.

5.1. Батько зобов`язується не перешкоджати матері в живому спілкуванні з дитиною, у тому числі за допомогою засобів телекомунікацій, в участі у вихованні, та у побаченнях з ним. За попереднім узгодженням між сторонами днів та часу безперешкодно надавати можливість бачитись матері з дитиною, у разі її згоди.

5.2. Батько бере на себе обов`язок не заперечувати проти проведення за бажанням дитини і за попереднім узгодженням з ним спільних відпочинків матері з дитиною у вихідні дні, дні канікул, святкові дні.

6. Мати зобов`язується:

піклуватися про здоров`я дитини: надавати належну медичну допомогу, звертатися до лікарів (за необхідності), проводити медичний огляд дитини, брати участь у вихованні дитини, забезпечити дитині достатній рівень освіти (під час знаходження дитини у матері);

брати участь у вихованні та духовному розвитку дитини, незалежно від стосунків з батьком.

6.1. Мати зобов`язується не перешкоджати спілкуванню дитини з батьком.

7. Спільні зобов`язання батьків:

7.1. Батьки зобов`язуються не втручатися в особисте життя один одного та не підбурювати дитину проти батька чи матері.

7.2. Сторони в однаковій мірі зобов`язуються піклуватися про благополуччя та здоров`я дитини, а також виконувати будь-які дії, направлені на всебічне та повне навчання і розвиток дитини, з обов`язковим врахуванням інтересів дитини та її думки (за умови, що дитина досягла достатнього віку та здатна самостійно висловити свою думку).

7.3. Той із батьків, з яким постійно проживає дитина, зобов`язується негайно на першу вимогу іншого з батьків повідомляти інформацію про стан здоров`я дитини, а також будь-яку іншу інформацію, яка стосується виховання, навчання та розвитку дитини.

7.4. Сторони беруть на себе обов`язок із спільного несення всіх витрат на дитину, включаючи, але не обмежуючись, її відпочинок, лікування, дозвілля, навчання тощо, однак з врахуванням фінансового стану кожної із сторін, фактичних життєвих та іменних обставин сторін.

8. Інші питання виховання дитини вирішуються між батьками виходячи з інтересів дитини, принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

9. Всі спори, що виникнуть в процесі виконання цієї мирової угоди, та розбіжності в тлумаченні окремих положень цієї угоди вирішуються сторонами шляхом переговорів, а разі недосягнення згоди - у судовому порядку відповідно до діючого законодавства України.

10. У відповідності до ч.3 ст.160 СК України по досягненню дитиною 14-го віку, місце його проживання визначається ним самим.

11. За узгодженням між батьками та за бажанням самої дитини, вона може мешкати з матір`ю у визначений сторонами час.

12. Сторони зобов`язуються не перешкоджати один одному щодо тимчасового виїзду дитини за межі України у супроводі одного з батьків, або з обома батьками з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих спортивних змаганнях, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини.

13. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були і не будуть порушені права неповнолітньої дитини. Угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, а її умови є виконуваними.

14. Сторони вирішили, що судові витрати, в тому числі на правничу (правову) допомогу та інші витрати, пов`язані з розглядом цієї справи які понесені сторонами, один одному не відшкодовуються.

15. Сторони даної мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди.

16. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди.

17. Сторони підтверджують, що їм відома та зрозуміла ст.208 ЦПК України, а саме: ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

18. Відповідно до ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору па підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

19. Мирова угода підписана у чотирьох примірниках, по одному для кожної із сторін та для Вишгородського районного суду Київської області.

20. Мирова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Вишгородського районного суду Київської області про її затвердження.

21. Сторони по справі просять суд дану мирову угоду затвердити, а провадження в справі закрити.

22. Наслідки закриття провадження у даній цивільній справі в зв`язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст.ст.206, 207, 208, 255, 256 ЦПК України, роз`яснені і зрозумілі.».

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про визначення місця проживання дитини - закрити.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2024 року, продовжують діяти до набрання вказаної ухвали законної сили.

Відповідно до ст.208 ЦПК України, ухвала про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про затвердження мирової угоди три роки, що обчислюється з наступного дня після набрання законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Д.Рудюк