Решение № 120809142, 25.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 рокуСправа №160/30423/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про відмову у призначенні пенсії за вислугу років від 18.05.2023р. №047150022093 з підстав відсутності необхідного пільгового стажу роботи;

- зобов`язати відповідача зарахувати з дня звернення, з 11 травня 2023 року, позивачу, до стажу роботи на посадах, що передбачені списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583, періоди роботи:

1) з 29.09.2000р. по 19.01.2001р. слюсарем з ремонту рухомого складу технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

2) з 20.01.2001р. по 28.04.2008р. оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

3) з 29.04.2008р. по 10.05.2023р. старшим оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

- зобов`язати відповідача на підставі п."а" ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 повторно розглянути заяву позивача від 11 травня 2023 року про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням до пільгового трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, з 11 травня 2023 року, періодів роботи:

1) з 29.09.2000р. по 19.01.2001р. слюсарем з ремонту рухомого складу технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

2) з 20.01.2001р. по 28.04.2008р. оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

3) з 29.04.2008р. по 10.05.2023р. старшим оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років на підставі п."а" ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019, з дня звернення, з 11.05.2023 року, та з урахуванням до пільгового стажу періодів роботи:

1) з 29.09.2000р. по 19.01.2001р. слюсарем з ремонту рухомого складу технічного огляду та обслуговування вагонів; станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

2) з 20.01.2001р. по і 28.04.2008р. оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

3) з 29.04.2008р. по 10.05.2023р. - старшим оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач рішенням про відмову у призначенні пенсії від 18.05.2023р. №047150022093 безпідставно не врахував періоди роботи у структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з 29.09.2000р. по 19.01.2001р. на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу технічного огляду та обслуговування вагонів, з 20.01.2000р. по 28.04.2008р. на посаді оглядача вагонів технічного огляду обслуговування вагонів, з 29.04.2008р. по 10.10.2017р. на посаді старшого оглядача вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів до пільгового стажу позивача, тим сам позбавивши її права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась за захистом своїх прав, свобод та інтересів до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною довідкою, та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

У відповідності до ч.6 ст.162, ч.2 ст.175, ч.1 ст.269 КАС України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.

11.05.2023 року, позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за призначенням пенсії за вислугу років та надала відповідну заяву і документи для її призначення, зокрема, трудову книжку, довідки структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» №253/110 та №253/111 від 11.05.2023р., що підтверджується розпискою-повідомленням від 11.05.2023 року за №2426.

За результатами розгляду заяви від 11.05.2023р. і доданих документів, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.05.2023р. №047150022093 з підстав відсутності у позивача необхідного пільгового стажу роботи.

А саме: результатами розгляду документів, доданих до заяви, відповідачем до страхового стажу не зарахований період роботи з 01.10.1993 по 28.10.1995, оскільки у трудовій книжці при звільненні не можливо визначити назву підприємства на печатці, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58.

Для зарахування вищевказаного періоду необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством на підставі первинних документів, та довідку про перейменування підприємства.

Визначити пільговий стаж не можливо, оскільки у наданій пільговій довідці від 11.05.2023 №253/10 по батькові заявниці не відповідає паспортним даним.

Звернута увага, що посада старшого оглядача вагонів не передбачена списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 12.10.1992 року №583.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Так, згідно п."а" ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають:

- робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів її роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , з 01.10.1993 по 28.10.1995, оскільки у трудовій книжці при звільненні не можливо визначити назву підприємства на печатці, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Для зарахування вищевказаного періоду необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством на підставі первинних документів, та довідку про перейменування підприємства.

Разом з тим, суд зазначає, що наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція № 58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.

Відповідно до п. 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність страхового стажу у позивача.

Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 по справі №654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано ОСОБА_1 до трудового стажу періоди її роботи з 01.10.1993 по 28.10.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.10.1987р.

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.10.1993 по 28.10.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.10.1987р.

Крім того, зі змісту оспорюваного рішення відповідача №047150022093 від 18.05.2023р., вбачається, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області сформовано висновок про неможливість визначити пільговий стаж позивача, оскільки у наданій пільговій довідці від 11.05.2023 №253/10 по батькові заявниці не відповідає паспортним даним.

Проте, суд вважає такий висновок і позицію відповідача упередженими з огляду на таке.

По-перше, позивачем відповідачу надано довідки №253/110 та №253/111 від 11.05.2023р., що підтверджується розпискою-повідомленням від 11.05.2023 року за №2426. Довідка №253/10 від 11.05.2023 не надавалась. Протилежного відповідачем не доведено. Що унеможливлює дослідження відповідачем саме довідки №253/10 від 11.05.2023.

По-друге, зі змісту довідки №253/110 від 11.05.2023р. у першому абзаці вбачається допущення очевидної описки у по батькові позивача, а саме: зазначено « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_3 ». При цьому, у восьмому абзаці цієї ж довідки по батькові позивача зазначено вірно « ОСОБА_3 ».

По-третє, разом з довідкою №253/110 від 11.05.2023р. позивачем відповідачу було надана довідка №253/111 від 11.05.2023р., в якій дані позивача зазначені вірно. Обидві довідки видані структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Разом з тим, структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 29.05.2023 позивачу видана довідка № 253/121 з вірним зазначенням її даних, яка за змістом ідентична довідці №253/110 від 11.05.2023р.

Отже, згідно даних пільгових довідок №253/110 від 11.05.2023р. та № 253/121 від 29.05.2023р. позивач працювала:

1) з 29.09.2000р. по 19.01.2001р. слюсарем з ремонту рухомого складу технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

2) з 20.01.2001р. по 28.04.2008р. оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць;

3) з 29.04.2008р. по 10.05.2023р. старшим оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць.

Зазначеними довідками №253/110 від 11.05.2023р. та № 253/121 від 29.05.2023р. підтверджено, що ОСОБА_1 за період з 29.04.2008 по 10.10.2017 відпрацювала на пільгових умовах 09 років 05 місяців 12 днів.

Висновок відповідача, що посада старшого оглядача вагонів не передбачена списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 12.10.1992 року №583 є очевидно безпідставним та не підлягає врахуванню.

Таким чином, рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від №047150022093 від 18.05.2023р., яким не зараховано до стажу позивача спірні періоди роботи, що стало підставою для відмови в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а позовна вимога задоволенню в цій частині.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п."а" ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019, з дня звернення, з 11.05.2023 року, та з урахуванням до пільгового стажу визначених періодів роботи, суд виходить з наступного.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.05.2023 про призначення пенсії за вислугу років згідно п."а" ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1, ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073грн. 60коп., що документально підтверджується квитанцією №14230984 від 17.11.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково та те, що задоволено основну вимогу позивача, а вимога про зобов`язання відповідача призначити пенсію є похідною, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073грн. 60коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років від 18.05.2023р. №047150022093.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.10.1987 року до страхового стажу періоди роботи:

- з 01.10.1993 по 28.10.1995;

- з 29.09.2000 по 19.01.2001 слюсарем з ремонту рухомого складу технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць (в тому числі, період з 20.01.2001р. по 28.04.2008 на пільгових умовах 00 років 03 місяці 21 день);

- з 20.01.2001 по 28.04.2008 оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць (в тому числі, період з 20.01.2001р. по 28.04.2008 на пільгових умовах 07 років 03 місяці 09 днів);

- з 29.04.2008 по 10.05.2023 старшим оглядачем вагонів технічного огляду та обслуговування вагонів станції Східно-Сортувальна пункту технічного обслуговування вагонів станції Кривий Ріг (позакласна) Магістральних залізниць (в тому числі, період з 29.04.2008 по 10.10.2017 на пільгових умовах 09 років 05 місяців 12 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2023 року (з дати звернення) про призначення пенсії за вислугу років, з урахування правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073грн. 60коп. (одну тисячу сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова