Решение № 119863837, 20.06.2024, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/745/24

Провадження по справі 2/305/394/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

20.06.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіРахів впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Товаристваз обмеженоювідповідльністю "ДіджиФінанс"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулося всуд зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивують тим, що 24.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», (далі - Банк), та гр. ОСОБА_1 , (далі - Відповідач), укладено угоду № 200153189 щодо кредитування, (далі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 17050 грн., з встановленим строком користування з 24.11.2014 р. по 24.11.2019 р., а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", (далі Позивач), набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору№ 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору. Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 06.03.2024 загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 44184,92 грн., з яких: 14814,25 грн. заборгованість за кредитом; 29370,67 грн. заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів. Господарські операції на підставі договору № 200153189 від 24.11.2014 року в тому числі розрахунок заборгованості проводились ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до вимог НБУ та умов договору на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сум та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, як визначено чинним законодавством України (ст. 534 ЦК України). Відповідно до норми закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постанови КМ України №22 від 21.01.2004 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», надається визначення понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункти 1,5,9 ст.9). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Оскільки, 23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому, згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Надані виписки з особових рахунків сформовані ФГВФО на підставі норм чиннного законодавства. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200153189 від 24.11.2014 року - 44 184,92 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних 3 983,25 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 19 276,65 грн. Разом заборгованість становить - 67 444,82 грн. Щодо строків позовної давності, посилаються на те, що постановою від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: - застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 №1 і №2. Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. не були передані ТОВ «Діджи Фінанс». Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс». Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5 ст. 267 ЦКУ). Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета Боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносин щодо кредитування між Боржником та Банком) унеможливлювала реалізацію прав Позивача на звернення до суду із захистом своїх власних інтересів. Лише після отримання таких документів, Позивач почав здійснювати процедури задля захисту власних інтересів (надсилання претензії, копія якої долучена до позовної заяви), звернення до суду із позовною заявою. Також, просили звернути увагу суду на позицію Верховного суду, яка була викладена в постанові по справі № 679/1136/21 від 07 вересня 2022 року: «У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім цього, до об`єктивних причин звернення до суду із захистом своїх прав та інтересів, Позивачем виокремлюється також введення воєнного стану на території країни. Окрім того, згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. На підставі наведеного, просили поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200153189 від 24.11.2014 року. Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь "Діджи Фінанс" заборгованість за договором № 200153189 від 24.11.2014 року у загальному розмірі 67 444,82 грн., яка складається з: суми заборгованості - 44 184,92 грн., суми інфляційних втрат - 19276,65 грн., суми 3% річних - 3 983,25 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_2 від 28.03.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.Надановідповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

30.04.2024, відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на позов, в якому заперечує в повному обсязі викладені вимоги у позовній заяві, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. При цьому, відповідач факт укладення кредитного договору з ПАТ «Банк Михайлівський» визнає, зазначивши, що 24.11.2014 між ним та ПАТ «Банк Михайлівський», було укладено кредитний договір №200153189. Поряд з цим не погоджується із розміром заборгованості - 67444,82 гривень. Вважає її не обгрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що з 24.02.2022 штрафні санкції, передбачені ст.625 ЦК України, не нараховуються. Крім того, зазначив, що в період виконання умов кредитного договору, він має статус військовослужбовця Зройних Сил України, у зв`язку з чим на нього поширюються пільги передбачені пунктом 15 статті 14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Тобто до нього, не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. На підставі наведеного, просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із спливом позовної давності.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

На підставі ч.2ст.247ЦПК України,фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачем письмові докази відзив на позов, суд, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.11.2014 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір у формі заяви (оферти) №200153189 про надання та використання платіжної картки МС World, рахунок картки: НОМЕР_1 , з бажаним кредитним лімітом 500 гривень; максимальною ставкою по ліміту: 58,8% річних, що визнається відповідачем у відзиві. Максимальний кредитний ліміт у вказаному договорі не зазначений. При цьому, умовами договору передбачено, що розмір кредитного ліміту за рішенням Банку може бути змінений, про що Клієнт буде повідомлений шляхом направлення SMS-повідомлення або в порядку, передбаченому умовами по картках.

Крім того, 24.11.2014, ОСОБА_1 підписав Анкету №939811, в якій зазначив свої анкетні дані.

Також, 24 листопада 2014 року, відповідачем підписано довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Прибуткова картка+Кредитка (не іменна)», а також отримано платіжну картку ПАТ «Банк Михайлівський», що підтверджується розпискою про отримання платіжної картки та/або ПІН-коду.

Відповідач у відзиві визнав, що 24.11.2014 між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено кредитний договір №200153189.

Відтак сторонами у справі не заперечується існування кредитних відносин, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 14814,25 гривень та строк кредитування у 5 років, тому ці обставини в силу вимог ч.1 ст.82 ЦПК України не встановлюються.

Згідно довідки про умови кредитування погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних мінімальних платежів (фіксований процент від заборгованості). Розмір кредитного ліміту - до 50000,00 грн. Орієнтовна сукупна вартість кредиту в грошовому виразі - 24568,53 грн, в процентному значенні - 89,56 % .

У тарифах по продукту «Прибуткова картка+Кредитка (не іменна)» зазначено строк дії платіжної картки - 5 років, визначено процентні ставки 4,5 % на операції в торгівельних мережах та мережі Інтернет, 4,9 % на операції з видачі готівки.

20 липня 2020 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 р. Відповідно до цього договору відбулося відступлення права вимоги за певним переліком кредитних договорів, в тому числі і за кредитним договором №200153189 від 24.11.2014.

Згідно додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 року, банком було відступлено ТОВ «Діджи Фінанс» суму простроченої заборгованості, яка виникла із порушення відповідачем свого зобов`язання перед банком.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № 7_БМ, заборгованість відповідача становить 44184,92 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 14814,25 грн, заборгованість за доходами - 29370,67 грн, а також вказана дата закінчення кредитного договору - 24.11.2019.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відтак судом встановлено наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованісті по тілу кредиту в сумі 14814,25 гривень.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 29370,67 грн.; інфляцфйних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань за період з 06.03.2021 по 06.03.2024 в сумі 19276,65 гривень та 3% річних, згідно зі ст.625 ЦК України, в сумі 3983,25 гривень, суд приходить до висновку, що такі задоволенню не підлягають з наступних причин.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. З урахуванням останніх правових позицій, висловлених Верховним Судом, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, що також має місце у справі, що розглядається, інфляційна складова за певний місяць враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується).

У позовній заяві позивачем заявляється вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних з суми простроченого боргу - 44184,92 грн. за період прострочення - з 06.03.2021 до 06.03.2024.

У відповідності до пункту 15 ст.14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі, ОСОБА_1 , являється учасником бойових дій і з 15.03.2017 по даний час проходить військову службу у Збройних Силах України. Вказана обставина підтверджується: посвідченням учасника бойових дій № НОМЕР_2 від 09.04.22019; витягом із послужного списку від 22.03.2024 та довідкою №2675 від 25.03.2024.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що на відповідача поширюється пільги передбачені пунктом 15 статті 14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Тобто до нього, починаючи з 15.03.2017 не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати прцентів за користування кредитом.

В силу вимог пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є первинними документами.

Представником позивача до позовної заяви не додано розрахунку заборгованості за відсотками за кредитним договором №200153189 від 24.11.2014.

Більше того, представником позивача до позовної заяви долучено виписки по рахунку № НОМЕР_3 за кредитним договором №200051584_КІ, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та гр. ОСОБА_3 , які не мають жодного відношення до предмета спору.

Виписок з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 представником позивача до матеріалів справи не додано.

Натомість відповідачем, надано копію квитанції №11346 від 29 червня 2016 року, з якої вбачається, що відповідач сплатив ПАТ "Банк Михайлівський" 2000 гривень кридитної заборгованості за договором №200153189 від 24.11.2014.

Щодо застосування строку позовної давності суд зважає на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що «для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (див. пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц)».

Судом встановлено, що станом на 20.07.2020 р. (дату укладення договору про відступлення прав вимоги) позивач був обізнаний зі строками позовної давності.

В той же час, постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 р. у справі № 910/11298/16, яка набрала законної сили 01.07.2021 р., зокрема, було застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 р. № 1905, а саме: зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 р. № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 р. № 1 і № 2; зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 р. № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 р. № 1 і № 2.

Вказані документи позивачем отримано лише на початку 2023 року.

Крім того, слід звернути увагу на норми п. 12 і п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, якими на строк дії карантину у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) та на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжено.

З 12.03.2020 р. на усій території України був запроваджений карантин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 2 квітня 2020 року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Однак, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і наразі триває.

Згідно п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У відповідності до ч.3 ст.263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Як встановлено судом, своє право на звернення до суду із даним позовом позивач мав би реалізувати до 24.11.2022. Відповідно, запровадження на території України карантину і введення воєнного стану, припадають на цей період.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що строк на звернення позивачем із цим позовом, не сплинув.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача основної суми боргу - тіла кредиту в сумі 14814,25 гивень,з підстав, наведених вище.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. відповідно до платіжної інструкції №116 від 06.03.2024.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Так, позовні вимоги задовольняються судом на загальну суму 14814,25 гривень, що становить 21,96 %.

Відтак з відповідача на користь позивача пілягає стягненню судовий збір у розмірі 531,96 грн. (2422,40 грн. х 21,96%).

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 5409 від 11.11.2023.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу.

Згідно із статтею 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зазначає, що до позовної заяви було долучено лише договір про надання правової допомоги №26 від 15 лютого 2024 року додаткову угоду до Договору та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поряд з цим, позивачем та його представником не надано оргіналу квитанції чи іншого документа, який би підтверджував, що позивач сплатив адвокату Міньковській Анастасії Володимирівні 7500 гривень за надану правничу допомогу.

Оскільки позивач достатніх доказів витрат на правову допомогу до закінчення розгляду справи суду не надав, тому суд наразі не вирішує стягнення таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за договором № 200153189 від 24 листопада 2014 року, в розмірі 14814 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 25 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір у розмірі 531 (п`ятсот тридцять одна) гривня 96 копійок.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", місцезнаходжння:04112,м.Київ,вул.Авіоконструктора ІгоряСікорського,№8, код ЄДРПОУ:42649746.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН: НОМЕР_4 ,мешканець: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк