Решение № 119355423, 28.05.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/808/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участю секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,

представника позивача адвоката Янчука М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про встановлення фактів та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Янчука Максима Олександровича звернулася до суду з позовом до Мурованокуриловецької селищної ради, в якому просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як між тіткою та племінницею; встановити факт належності ОСОБА_2 заповіту, вчиненого від імені ОСОБА_3 01 лютого 2001 року та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522887800030020033 та 0522887800030010184, розташовані на території Степанківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Позивач у позовній заяві вказує, що оформляє спадкові права після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 входить дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0522887800030020033 та 0522887800030010184 на території Степанківської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області, які мати прийняла за заповітом після смерті своєї тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своє право на таке спадкове майно. ОСОБА_2 є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки, була зареєстрована та постійно проживала із спадкодавцем. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері, однакприватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., у якої заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю доказів родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та її спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , відсутністю доказів прийняття останньою спадщини, а також через те, що у тексті заповіту по-батькові спадкоємця зазначено « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_5 ».

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху (а.с.9).

Ухвалою суду від 04 грудня 2023 рокупозивачу було надано додатковий строк, для усунення недоліків.

13 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року у справі закрито підготовче провадження, а її призначено до судового розгляду по суті на 16 травня 2024 року.

16.05.2024 судове засідання за клопотанням представника позивача було відкладено на 28.05.2024

В судовому засіданні представник позивача-адвокат Янчук М.О., який приймає участь в режимі відеоконференції позовні вимоги свого довірителя підтримав за обставин викладених у позовній заяві, просив її задоволити.

Представник відповідача Мурованокуриловецької селищної ради в судове засідання не з`явився, направивши заяву в якій просив справу слухати у його відсутності(а.с.85).

Суд вважав можливим, відповідно до вимог ст.ст.43, ч. 3 ст.211 ЦПК України, розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд, з`ясувавши позиції учасників судового розгляду та обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років у м. Житомир померла ОСОБА_3 (а.с.21).

До складу спадкового майна після її смерті, в тому числі, входило право власності на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 0522887800030020033 та 0522887800030010184, які розташовані на території Степанківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області і належали померлій на підставі Державних актів серії ВН № 102401 та № 175630 (а.с.30,31).

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

На випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 склала заповіт, яким належне їй право на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії ВН №1383634 виданого на її ім`я КСП ім. Грушевського с. Горай заповіла своїй племінниці ОСОБА_2 (а.с.22).

05 травня 2003 року на підставі розпорядження голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 100 ОСОБА_3 було видано Державні акти на земельні ділянки площею 2,7664 га. та площею0,2317 га, що розташовані в с. Горай на території Степанківської сільської ради.

Відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як слідує з інформації ВОМІРМП УДМС України у Житомирській області №1888/1645 від 22 лютого 2024 року(а.с.70) та довідки директора ПП «ЖБК№2/1 від 04 лютого 2023 року (а.с.29) ОСОБА_2 із 16 березня 2017 рокубула зареєстрованою у АДРЕСА_1 .

У м. Житомир відповідно до свідоцтва про смерть померла і ОСОБА_3 , однак як слідує із інформації інспектора ВОМІРМП УДМС України у Житомирській області станом на 22 лютого 2024 року (а.с.71) відомості щодо ОСОБА_3 , 1930 року народження за картотечним обліком відсутні.

Разом з тим, з долученої до матеріалів справи копії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (зворот а.с.29).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у мініципалітеті Фоліньо (провінція Перуджа) померла ОСОБА_2 (а.с.18).

До складу спадщини після її смерті входить право власності на земельні ділянки площею 2,7664 га., кадастровий номер 0522887800030020033 та 0,2317, кадастровий номер 0522887800030010184.

Звернувшись до нотаріуса із заявою про оформлення спадкових прав після смерті матері, зокрема на земельні ділянки, що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , останнім було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через невідповідність по-батькові спадкоємця (« ОСОБА_5 », « ОСОБА_4 »), відсутність інформації про прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 та відсутність документів, які підтверджують родинні зв`язки між племінницею та тіткою(зворот а.с.22, а.с.23).

Як вбачається із повторно виданого свідоцтва про народження ОСОБА_6 її матір`ю записана ОСОБА_7 .

Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00009555782 від 11 жовтня 2011 року (а.с.24) доводиться, що ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Поданими документами доводиться, що ОСОБА_9 була дочкою ОСОБА_7 .

Одночасно, із наявних у матеріалах справи виписок із погосподарських книг голови домогосподарства ОСОБА_10 за 1955-1956-1957 роки, 1958-1959 роки (а.с.25-27) слідує, що ОСОБА_3 , 1930 року народження та ОСОБА_7 , 1932 року народження були рідними сестрами. ОСОБА_11 - голова сім`ї, а ОСОБА_12 - дружина.

Одночасно у заповіті від імені ОСОБА_3 по батьковіспадкоємця, яка є її племінницею написано як « ОСОБА_4 », що є відмінним від написання його у свідоцтвах про народження (зворот а.с.23)де вказано по батькові ОСОБА_2 - « ОСОБА_5 ».

Законодавством визначено, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Свої родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_2 позивач довела копією свідоцтва про своє народження (зворот а.с.16), свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.15)та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00037625613 (зворот а.с.15, а.с.16).

З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 92/2023 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с.93-131) вбачається, що позивач прийняла спадщину після смерті матері, зокрема отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,2317, земельну ділянку 2,9795 та вклади в сумі 1210 гривень 31 копійка. Вказані земельні ділянки ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_7 про що отримала 13 березня 2019 року свідоцтва про право на спадщину за законом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі у їх сукупності, враховуючи, що позивач не має можливості у позасудовому порядку підтвердити факт родинних відносин та відповідно встановити факт належності заповіту, а встановленняданих фактів породжує юридичні наслідки, оскількиізвстановленням родинних відносин законодавство пов`язує здійснення заявником особистих немайнових чи майнових прав, враховуючи, що спір щодо встановлення вказаних фактів відсутній, суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_2 , як племінницею та ОСОБА_3 як тіткою, а тому заява про встановлення факту родинних відносин та факту належності заповіту підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи чи підлягає задоволенню вимога позивача про визнання за позивачем права власності на земельні ділянки, суд приходить до наступного висновку:

Позивач вказує, що підставою для звернення до суду для захисту свого права стала відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з недоведеністю факту родинних відносин з спадкодавцем, та невідповідність по батькові спадкоємця у заповіті від імені ОСОБА_3 .

Зміст постанови нотаріуса, а також заявленого позивачем спору не дає підстави для висновку про наявність спору між спадкоємцями стосовно спадщини, підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину є виключно відсутність доказів на підтвердження факту родинних відносин із спадкоємцем та підтвердження факту прийняття спадщини.

У п. 23Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщинуу судовому порядку розгляду не підлягають.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Цим рішенням суд прийшов до висновку про доведеність факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та встановлення факту належності заповіту ОСОБА_2 , а тому у позивача відсутні перешкоди для оформлення права власності на спадкове майно в позасудовому (нотаріальному) порядку.

Статті12,81 ЦПК Українивказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене,позовні вимоги у частині визнання за ОСОБА_1 , як спадкоємицею ОСОБА_2 права власності на спадкове майно, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1225, 1266, 1268-1269 ст.ст. ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була племінницею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт, що заповіт від імені ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений 01 лютого 2001 року, секретарем Степанківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області Івасишиною Н.І., зареєстрованого в реєстрі за №10 належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04325974, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 45 смт.Муровані Кирилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області.

Повне рішення складено 29.05.2024 .

Суддя: