Решение № 118330731, 11.04.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1010/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання неправомірним та скасування частини рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинської міської ради про визнання неправомірним та скасування частини рішення, а саме просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 та 3 рішення Глобинської міської ради від 27.07.2023 року № 917 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320686002:02:003:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у приватну власність».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приписами частини 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено прийняття рішення органом місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність як одне ціле, невід`ємне одне від одного, тому оскаржене рішення про затвердження проекту землеустрою та відмову у передачі земельної ділянки є протиправним в частині пунктів 2, 3.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.03.2024 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з підпунктом 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції Закону України від 24.03.2022 №2145-ІХ, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Таким чином, на час прийняття відповідачем оскарженого рішення діє встановлена Верховною Радою України заборона щодо передачі земельних ділянок державної, комунальної власності у приватну власність.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

27.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Глобинської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320686002:02:003:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у приватну власність.

Рішенням Глобинської міської ради від 27.07.2023 року № 917 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320686002:02:003:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у приватну власність»:

1. Затверджено гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320686002:02:003:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у приватну власність.

2. Відмовлено гр. ОСОБА_1 в передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320686002:02:003:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України зі змінами, внесенеми Законом № 2698-ІХ від 19.10.2022.

3. Рекомендовано гр. ОСОБА_1 після завершення воєнного стану повторно звернутися до сесії Глобинської міської ради щодо передачі безоплатно у приватну власність вищевказаної земельної ділянки.

Позивач не погодився з таким рішенням в частині пунктів 2 та 3 та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 40 ЗК України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту б частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара

Аналіз приписів статті 118 ЗК України свідчить про те, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено, що відповідачем у спірних правовідносинах розглядалося саме питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, що фактично є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як вже зазначалося судом, за приписами частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто, зазначеною нормою передбачено обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти одне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Водночас, необхідною умовою для передачі земельної ділянки у приватну власність є затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що рішення Глобинської міської ради від 27.07.2023 року № 917 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320686002:02:003:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у приватну власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та одночасно відмовлено в її передачі у приватну власність прийнято всупереч положень частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, які не передбачають права органу місцевого самоврядування приймати протилежні за змістом рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та щодо передачі земельної ділянки у приватну власність стосовно однієї земельної ділянки.

Відтак, оскаржене рішення Глобинської міської ради від 27.07.2023 в частині пунктів 2 та 3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилання відповідача на положення підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_1 від 20.01.2022 рішенням Глобинської міської ради від 22.02.2022 № 552 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, з цільовим призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 18, зворот/.

Тобто, спірні правовідносини щодо отримання позивачем земельної ділянки площею 2,0000 га, з цільовим призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області виникли ще до введення в Україні воєнного стану.

Водночас, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України (2001-05), стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10), стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інші). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Враховуючи обставини оголошення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022, який на даний час триває та продовжується відповідними Законами, як наслідок, внесені зміни та доповнення до законів, які регулюють відповідні правовідносини в державі для забезпечення недопущення порушення прав та інтересів обох сторін.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 №2145-IX (далі - Закон №2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до Земельного кодексу України. Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28.

У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Вказані зміни набули чинності 07.04.2022.

З огляду на зміни, які внесені до Земельного кодексу України Законом №2145-IX, із 07.04.2022 до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Враховуючи те, що спірні правовідносини щодо отримання позивачем земельної ділянки площею 2,0000 га, з цільовим призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області виникли ще до введення в Україні воєнного стану суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у спірному рішенні на положення підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, ідентифікаційний код 22547673) про визнання неправомірним та скасування частини рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 рішення Глобинської міської ради від 27.07.2023 року № 917 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320686002:02:003:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у приватну власність».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко