№ 117686277, 15.03.2024, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/259/24

Провадження № 3/379/144/24

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Шабрацький Г.О. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області, про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

17.02.2024 о 23:08 год. в с. Ківшовата по вул. Світанкова, водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовилась. Автомобіль залишився на місці зупинки. Чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 Лазука В.С. просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про що подав відповідне клопотання. Свою позицію обґрунтовує тим, що: 1) відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом; 2) працівники поліції не зазначили підстави зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; 3) працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а вона відмовилась лише їхати до медичного закладу; 4) в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння; 5) також працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Суд, вислухавши пояснення представника, вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

У пунктах 2 і 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 017389 від 17.02.2024 вбачається, що 17.02.2024 о 23:08 год. в с. Ківшовата по вул. Світанкова, водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовилась. Автомобіль залишився на місці зупинки. Чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В графі «Свідки та потерпілі» зазначено: проводилась безперервна відео фіксація на нагрудну відеокамеру поліцейського №4, №2.

В графі «До протоколу додаються» зазначено: направлення на медичний огляд, копія документів, заявка на смс.

У графі «Тимчасово вилучені документи» міститься запис: «п/в ВХК 345292».

Протокол про адміністративне правопорушення скріплений підписом співробітника поліції, який його склав та мається підпис особи яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- направленням на огляд від 17.02.2024, де зазначено ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова;

- відеозаписами з нагрудної боді-камери, NOR_0002194_BK2194_20240217_230822_0010.MOV та NOR_0002194_BK2194_20240217_233823_0011.MOV, на яких зафіксовано що поліцейський автомобіль наздоганяє інший автомобіль який повертає ліворуч та зупиняється біля двору. Патрульний автомобіль зупиняється поруч та поліцейський підходить до зупиненого автомобіля. В цей час зупинений автомобіль був постійно в полі зору поліцейського, що зафіксовано відеозаписом. На місці водія знаходилась саме ОСОБА_1 , яка не заперечувала факту керування т/з та на питання поліцейського повідомила, що «їде з центра» (23:10:40 год. відеозапису). Працівник поліції відразу представився та повідомив, що проводиться відеофіксація на нагрудну бодікамеру та повідомив, що водія зупинили в зв`язку з надходженням інформації щодо можливої причетності водія до адміністративного правопорушення. О 23:11:52 год. поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що остання погоджується, та на її запитання чому вони вирішила що вона в стані сп`яніння, поліцейський повідомляє їй ознаки сп`яніння «різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова». В подальшій розмові ОСОБА_1 визнає що вона «випила каву з коньяком» (23:12:36 год.). Та, після чого ОСОБА_1 зазначила що не буде проходить огляд. Поліцейським повторно запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 твердо відповіла «відмовляюсь», після чого працівники поліції розпочали складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Під час складання протоколу у ОСОБА_1 було з`ясовано, що вона вже приїхала до місця проживання, рухатись далі їй потреби немає, автомобіль знаходився на узбіччі, тому поліцейські повідомили їй про заборону керування транспортними засобами до витверезіння.

З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо посилання представника ОСОБА_3 на обставини викладені в клопотанні про закриття адміністративної справи та в судовому засіданні, то слід зазначити, що на долученому до справи відеозаписі чітко вбачається безперервність запису з моменту зупинки транспортного засобу до моменту складання протоколу, його часу та місця, крім того:

1) на відеозаписі зафіксовано, що автомобіль який повернув ліворуч та зупинився, є саме тим автомобілем яким керувала ОСОБА_1 , яка не заперечувала керування автомобілем та на питання поліцейського повідомила, що їде з центру;

2) відразу після зупинки працівник поліції представляється, повідомляє що здійснюється безперервна відеофіксація на боді-камеру та зазначає що причиною зупинки є надходження відомостей щодо причетності водія до вчинення адміністративного правопорушення. Згідно відеозапису ОСОБА_1 після того як зазначено що є підозра що вона знаходиться в стані алкогольного сп`яніння було повідомлено й ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, які відповідають ознакам вказаним у направленні та самому протоколі. Також ОСОБА_1 не заперечувала вживання алкоголю, оскільки особисто зазначила, що випила каву з коньяком;

3) так, спочатку поліцейський запропонував пройти огляд саме в медичному закладі, а не на місці зупинки, але в подальшому запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки або в найближчому медичному закладі, на що остання відмовилась;

4) щодо відсутності в матеріалах справи ату огляду на стан сп`яніння, то слід зазначити, що відповідно до п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду: «Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння». Таким чином акт огляду на стан сп`яніння лише у випадку проведення такого огляду поліцейським, а у даному випадку огляд не проводився;

5) щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, то згідно пояснень ОСОБА_1 , вона прибула до місця свого проживання та не мала потреби продовжувати рух, а тому відсторонення її від керування та передача автомобіля іншій особі, або переміщення його до майданчику тимчасового зберігання не мала сенсу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до практики Верховного Суду не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, постанова Касаційного кримінального суду ВС по справі 204/6541/16-к. В іншій справі №344/2995/15-к ВС вказав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Тому суд вважає надані докази належними та допустимими.

При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП оскільки матеріали справи не містять даних на підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, протягом року.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв`язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення на особу, винну у вчиненні цього правопорушення, адміністративного стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, на ОСОБА_1 має бути накладено стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 130, 266, 268, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (отримувач коштів ГУК у Київ.обл/м. Київ/21081300 ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції, зазначеній в пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя Таращанськогорайонного суду Київськоїобласті Григорій ШАБРАЦЬКИЙ