№ 116446402, 18.01.2024, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/716/23

Провадження № 3/163/51/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

захисника особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

розглядаючи в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0082/20500/23 про притягнення до відповідальності за ч.3 ст.471 МК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,що проживаєпо АДРЕСА_1 ,непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , слідуючи 12 лютого 2023 року приблизно о 17 годині 28 хвилин з України в Республіку Польща через митний пост «Устилуг» Волинської митниці по спрощеній формі митного контролю (зелений коридор) водієм автомобіля «Фольксваген Кадді», номерний знак НОМЕР_2 , не задекларував за встановленою формою точних та достовірних відомостей про переміщувані ним обмежені до вивезення за межі митної території України згідно із ч.6 ст.372 МК України культурні цінності - 11 старовинних монет російської імперії та 1 монету російської радянської федеративної соціалістичної республіки, на які також не мав свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.471 МК України.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Петришаку А.Я.

Адвокат Петришак А.Я. електронною поштою надіслав клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Таку свою позицію обґрунтував відсутністю доказів, які б підтверджували переміщення ОСОБА_2 через митний кордон України заборонених або обмежених до переміщення товарів. Наявні у справі експертні висновки № 79/3-1 та № 108 не підтверджують віднесення вилучених монет до культурних цінностей в розумінні Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». Викладені у висновках поняття «колекційна цінність» та «історична цінність» як критерії оцінки об`єктів дослідження не передбачені зазначеним Законом. При цьому, у висновку № 108 зазначено, що розглянуті в експертизі предмети не відносяться до виробів, що мають всі (або переважну більшість) складових, які входять до поняття «культурні цінності». Крім цього, надані на експертизу предмети не можуть бути занесеними до Державного реєстру національного культурного надбання. У випадку недостатності для суду підстав для закриття провадження у справі за п.1 ст.247 КУпАП просив звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого, обмежившись усним зауваження, а вилучені монети повернути останньому.

Адвокат Петришак А.Я., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, підтримав вищевказане клопотання та просив провадження у справі закрити із зазначених у ньому мотивів та підстав.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ч.3 ст.471 МК України.

Дослідженням доказів встановлено таке.

Факт слідування ОСОБА_2 12 лютого 2023 року з України в Республіку Польща через митний пост «Устилуг» Волинської митниці підтверджується протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном та по справі не заперечується.

Під час проведення повного митного огляду в ОСОБА_2 вилучено 15 монет, з яких:

- 4 монети 1 рубль «300 років дому ОСОБА_3 », країна: російська імперія, час створення: 1913 рік;

- 2 монети 1 рубль, країна: російська радянська федеративна соціалістична республіка, час створення: 1921 рік;

- 1 монета 1 рубль, країна: російська радянська федеративна соціалістична республіка, час створення: 1922 рік;

- 1 монета 1 рубль, країна: союз радянських соціалістичних республік, час створення: 1924 рік;

- 1 монета 25 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1896 рік;

- 1 монета 50 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1912 рік;

- 3 монети 50 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1913 рік;

- 1 монета 1 рубль, країна: російська імперія, час створення: 1891 рік;

- 1 монета 1 рубль, країна: російська імперія, час створення: 1893 рік.

Від надання пояснень з приводу переміщення цих монет ОСОБА_2 відмовився на підставі ст.63 Конституцій України.

Із висновку державної експертизи № 108 від 11.12.2023, проведеної в порядку ч.2 ст.515 МК України за клопотанням захисника ОСОБА_2 адвоката Петришака А.Я. експертом Національного музею історії України Міністерства культури та інформаційної політики України, встановлено таке:

- представлені на експертизу монети, зазначені у пунктах №№ 1-11, 14, а це: 4 монети 1 рубль «300 років дому ОСОБА_3 », країна: російська імперія, час створення: 1913 рік; 1 монета 1 рубль, країна: російська радянська федеративна соціалістична республіка, час створення: 1922 рік; 1 монета 25 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1896 рік; 1 монета 50 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1912 рік; 3 монети 50 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1913 рік; 1 монета 1 рубль, країна: російська імперія, час створення: 1891 рік; 1 монета 1 рубль, країна: російська імперія, час створення: 1893 рік, - мають історичну цінність, як зразки масових загальнодержавних монетних емісій російської імперії 19 ст. початку 20 ст. за часів правління імператорів: Олександра ІІІ (1881-1894), Миколи ІІ (1984-1917) та РРФСР, що вже не перебувають у вжитку і мають гарний стан збереження. Серед них відсутні рідкісні та унікальні, вони не можуть бути занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;

- представлені на експертизу предмети, зазначені у пунктах №№ 12, 13, 15, якими є: 2 монети 1 рубль, країна: російська радянська федеративна соціалістична республіка, час створення: 1921 рік; 1 монета 1 рубль, країна: союз радянських соціалістичних республік, час створення: 1924 рік, не мають ні історичної, ні культурної цінності, вони не можуть бути занесені до Державного реєстру національного культурного надбання.

Відповідно до п.57 ст.4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

У частині 6 статті 372 МК України визначено, що тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.

Поняття культурних цінностей наведене у п.18 ст.4 МК України, згідно якого, культурні цінності - об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Аналогічне визначення цього поняття міститься у статті 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та у п.1.3 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінносте та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України за №258 від 22.04.2002.

Частиною 2 статті 373 МК України передбачено, що Порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.2 Постанови Кабінету міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження», вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:

- не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов`язковим письмовим декларуванням;

- перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.

Пунктом 1.6 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінносте та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України за №258 від 22.04.2002, передбачено, що вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. N 984 ( 984-2000-п ) "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України".

Враховуючи такі законодавчі приписи та висновок державної експертизи № 108 від 11.12.2023, вбачаються підстави для висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.471 МК України правопорушення, адже зазначеним експертним висновком стверджено віднесення дванадцяти вилучених монет до культурних цінностей в розумінні вищенаведених законодавчих актів.

Вживана експертом термінологія «мають історичну цінність» повністю узгоджується із вживаною в МК України, Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Інструкції від 22.04.2002 №258 термінологією «культурні цінності».

Як зазначено вище культурні цінності - об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Цінність по своїй суті це будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, а відтак вживана експертом термінологія «мають історичну цінність» повністю кореспондується із визначенням, яке охоплюється поняттям «культурні цінності».

Крім цього, у пункті 6 висновку державної експертизи № 108 від 11.12.2023 зазначено, що критерієм для визначення культурно-історичної цінності зразків грошового обігу є ступінь їх розповсюдження, дані про який міститься у науково-нумізматичній літературі.

Посилання захисника на пункт 5 цієї експертизи, у якому вказано, що розглянуті в експертизі предмети не відносяться до виробів, що мають всі (або переважну більшість) складових, які входять до поняття «культурні цінності», є безпідставними, оскільки у цьому пункті експерт лише робить висновок про те, що об`єкти дослідження не мають одночасно художнього, історичного, етнографічного та наукового значення або ж переважної більшості цих складових.

Натомість, для віднесення предмету до культурних цінностей достатньо одного із названих елементів, яким в даному випадку є «історичне значення».

Також безпідставними є посилання захисника на те, що вилучені монети не можуть бути занесені до Державного реєстру національного культурного надбання.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державний реєстр національного культурного надбання (далі Державний реєстр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 року N 466, Державний реєстр запроваджується відповідно до Основ законодавства України про культуру з метою обліку об`єктів матеріальної та духовної культури виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу і визначають його вклад у всесвітню культурну спадщину. Вивезення об`єктів, занесених до Державного реєстру, за межі України забороняється. Винятком може бути лише їх тимчасове експонування за кордоном з дозволу в кожному окремому випадку відповідного органу, вказаного у пункті 3 цього Положення.

Згідно із ст.14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, не підлягають вивезенню з України.

За змістом наведених норм культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, є не обмеженими до вивезення за межі території України, а забороненими до такого вивезення.

Отже, саме по собі не внесення предметів (в даному випадку монет) до Державного реєстру національного культурного надбання не позбавляє цих предметів (монет) статусу культурних цінностей, обмежених до переміщення через митний кордон України, для чого особі необхідно лише у встановленому порядку отримати відповідне свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України і здійснити їх декларування.

Таким чином, висловлені захисником ОСОБА_2 адвокатом Петришаком А.Я. доводи є лише власним трактуванням висновку незалежної експертизи та норм чинного законодавства, яке є помилковим і по своїй суті являє собою сформованою лінією захисту з метою уникнення порушника закону від юридичної відповідальності.

Захисник просить застосувати положення ст.22 КУпАП.

Проте,вперше притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, на що посилається адвокат, не свідчить про малозначність вчиненого правопорушення і не є достатньою підставою для звільнення його від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.

Таким чином, враховуючи доведеність вини ОСОБА_2 та наявність встановлених обмежень щодо переміщуваних предметів, стягнення на нього слід накласти у виді штрафу з конфіскацією предметів порушення митних правил.

Разом з цим, вилучені за протоколом 2 монети 1 рубль, країна: російська радянська федеративна соціалістична республіка, час створення: 1921 рік; 1 монета 1 рубль, країна: союз радянських соціалістичних республік, час створення: 1924 рік, підлягають поверненню ОСОБА_2 , оскільки відповідно до висновку №108 від 11.12.2023 року не мають ні історичної, ні культурної цінності.

Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з порушника підлягає стягненню судовий збір.

Проведеним розрахунком витрат митного органу на зберігання вилучених предметів згідно приєднаної до протоколу довідки митниці встановлено, що ці витрати становлять 12,61 гривень, тобто є досить мізерними, а тому з урахуванням не підтвердження обмеженості до переміщення трьох вилучених монет, у зв`язку із чим до такого обрахунку включенню не підлягають, вбачаються підстави для віднесення таких витрат митниці на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.515, 522 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, з конфіскацією в дохід держави: 4-х монет 1 рубль «300 років дому ОСОБА_3 », країна: російська імперія, час створення: 1913 рік, вартістю по 6000,00 гривень кожна; 1-ї монети 1 рубль, країна: російська радянська федеративна соціалістична республіка, час створення: 1922 рік, вартістю 10000,00 гривень; 1-ї монети 25 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1896 рік, вартістю 2000,00 гривень; 1-ї монети 50 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1912 рік, вартістю 2000,00 гривень; 3-х монет 50 копійок, країна: російська імперія, час створення: 1913 рік, вартістю по 2000,00 гривень кожна; 1-ї монети 1 рубль, країна: російська імперія, час створення: 1891 рік, вартістю 4000,00 гривень; 1-ї монети 1 рубль, країна: російська імперія, час створення: 1893 рік, вартістю 4000,00 гривень, вилучених за протоколом про порушення митних правил №0082/20500/23.

Штраф в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Вилучені за протоколом №0082/20500/23 монети 1 рубль, країна: російська радянська федеративна соціалістична республіка, час створення: 1921 рік 2 штуки; монета 1 рубль, країна: союз радянських соціалістичних республік, час створення: 1924 рік 1 штука, які зберігаються на Волинській митниці, повернути ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь