Приговор № 115286183, 29.11.2023, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2578/21

Провадження № 1-кп/445/42/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року Золочівський районнийсуд Львівськоїобласті в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Золочів Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадження, внесеному в ЄРДР за № 12021141210000292 від 09.10.2021, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого, раніше неодноразово судимого, востаннє: вироком Буського районного суду Львівської області від 27.05.2022 за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі (покарання не відбув), -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08.10.2021, о 20 год. 37 хв., ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчиненні крадіжки, перебуваючи у приміщенні торгівельного павільйону магазину "Рукавичка" ТВК "ЛЬВІВХОЛОД", що по вул. Кармелюка, 12 у м. Золочів Львівської області, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не стежить, шляхом приховання під одяг, викрав пляшку віскі Jack Daniel's, ємністю 0,5 л, вартістю 379,44 грн, яка знаходилася на одному з стелажів вищевказаного приміщення. В подальшому, ОСОБА_4 покинув приміщення магазину з викраденою річчю, чим заподіяв збитків ТВК "ЛЬВІВХОЛОД" на вказану суму.

Крім цього, 08.10.2021, о 21 год. 08 хв., ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення крадіжки, перебуваючи у приміщенні торгівельного павільйону магазину "Рукавичка" ТВК "ЛЬВІВХОЛОД", що по вул. Степана Бандери, 3 у м. Золочів Львівської області, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не стежить, шляхом приховання під одяг, викрав упаковку цукерок "Ферреро роше діамант", вагою 300 г, вартістю 243,50 грн., яка знаходилася на одному з стелажів вищевказаного приміщення. В подальшому, ОСОБА_4 покинув приміщення магазину з викраденою річчю, чим заподіяв збитків ТВК "ЛЬВІВХОЛОД" на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у чиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Також, на початку жовтня 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням н встановлено, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог Законів України "Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори", "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", знаходячись на окраїні села Велика Вільшаниця Золочівського району Львівської області, в кущах поблизу дороги знайшов пакет в якому знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору в суміші з насінням сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів є канабісом, та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 36,51 г, таким чином придбавши його. У подальшому ОСОБА_4 , до 08.10.2021 незаконно зберігав даний наркотичний засіб, який 08.10.2021 видав працівникам поліції у м. Золочів, вул. Валова, 4А Львівської області.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальних актах. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.

Представник потерпілого ТОВ ТВК «ЛЬВІВХОЛОД» ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, однак подала на адресу суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за

її відсутності, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальних актах, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушеннях доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 66 КК України судом визнається щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені у ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного а обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є кримінальним проступком (ч.1 ст.309 КК України) та нетяжким злочином (ч.2 ст.185 КК України).

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 зокрема те, що він є особою молодого віку, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимий за умисні корисливі злочини, на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі, також враховується його сімейний та матеріальний стан, зокрема, те, що він має постійне місце проживання, неповнолітніх дітей чи інших осіб на утриманні немає, офіційно не працевлаштований, також враховується його стан здоров`я, зокрема те, що обвинувачений є працездатним (інвалідності не встановлено), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-психіатра.

Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді арешту та за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, в межах їх санкції, що на думку суду у конкретному випадку не є надмірним за видом та розміром, є виваженим і достатнім, відповідає принципам призначення покарання, й відповідає меті покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.

Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до роз`яснення, що містяться у п. 21постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів, слід враховувати, крім даних про особу й обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності.

Враховуючи, зокрема, обставини за яких було вчинено вищевказані кримінальні правопорушення, тяжкість їх наслідків, їх суспільну небезпеку, суд вважає, що у даному випадку остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч.1 ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 востаннє судимий вироком Буського районного суду Львівської області від 27.05.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч.4 ст.70 КК України із врахуванням вироку Бродівського районного суду Львівської області від 22.02.2022, до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислюється із 05.11.2021.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_4 скоїв дані кримінальні правопорушення 08.10.2021, тобто до ухвалення вироку Буського районного суду Львівської області від 27.05.2022.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, кількість епізодів злочинної діяльності, тяжкість їх наслідків, а також дані про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання щире каяття, активне сприння у розкритті злочинів, та відсутність обставин які обтяжують покарання, суд вважає, що у даному випадку при визначенні ОСОБА_4 остаточного покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень доцільно застосувати принцип часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Буського районного суду Львівської області від 27.05.2022, зарахувавши у строк остаточно призначеного покарання частково відбуте ним покарання за вироком Буського районного суду Львівської області від 27.05.2022.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання, щодо майна на яке накладено арешт слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368-371,373-376, 532 КПК України суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 України,та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Буського районного суду Львівської області від 27.05.2022, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України в строк остаточно призначеного ОСОБА_4 покарання, зарахувати покарання, відбуте ним частково за вироком Буського районного суду Львівської області від 27.05.2022.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз у загальному розмірі 1029,72 грн.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 12.10.2021.

Речові докази, а саме:

- подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, що знаходиться в суміші з насінням сіро-зеленого кольору в спецпакеті № 3051110 - знищити;

- пляшку алкогольного напою «Jack Daniel`s» ємністю 0.5 л., коробку цукерок «Ferrero Rocher», вагою 300 грам - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Золочівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1