Решение № 115202564, 23.11.2023, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2367/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Сумський районний суд Сумської області в складі :

головуючого судді Черних О.М.,

за участю секретаря Овчаренко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, цивільну справу за позовом а позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Верхньосироватської сільської ради ( пл. Козацької слави, 2 с. Верхня Сироватка, Сумського району Сумської області), третя особа: Сумська міська державно нотаріально контора ( м.Суми, пр. Шевченка, 3) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , та після її смерті відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_2 склала заповіт за яким все своє майно заповідала дітям, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Фактично спадкове майно прийняв батько позивача ОСОБА_5 оскільки проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак не оформив свої спадкові права. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача та після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, спадкоємцем за законом є позивач. ОСОБА_1 прийняв частину спадкового майна після смерті батька, а саме земельну частку (пай), однак постановою державного нотаріусу йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, на житловий будинок в АДРЕСА_2 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, а саме свідоцтво про право власності.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Від представника відповідача Верхньосироватської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи в їх відсутність, при вирішенні позову покладаються на розсуд суду.

Третя особа надала заяву в якій просить справу розглядати без її участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньо досліджених наявні у справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є онуком ОСОБА_2 (а.с.10,11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтвом про смерть. (а.с.15)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_2 , що стверджується копією свідотства про право власності від 20.06.1989 року. (а.с.13).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 08 лютого 1994 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Верхньосироватської сільської ради, відповідно до якого заповідала все належне їй майно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках кожному.(а.с.12).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №476 заведеної після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , спадкоємці по заповіту, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зверталися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 27 квітня 2000 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_5 , який після смерті матері проживав у житловому будинку та обробляв земельну ділянку, а тому вступив в управління та володіння спадковим майно.(а.с. 67-77).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва по смерть. (а.с.16).

Відповідно до довідки Верхньосироватської сільської ради від 09.11.2023 року, ОСОБА_4 на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 , один.

Відповідно до відомостей наданих Сумською районною державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилися.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва по смерть. (а.с.18).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №560/2015, заведеної після смерті ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 прийняв частину спадкового майна. Після смерті батька ОСОБА_1 та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні паї.(а.с.23).

Постановою державного нотаріуса першої Сумської державної нотаріальної контори від 07.10.2017 року, №2486/02-32, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на решту спадкового майна після смерті батька ОСОБА_5 , а саме на житловий будинок, АДРЕСА_2 , який на даний час зареєстрований за ОСОБА_2 , оскільки не подано правовстановлюючого документу для вчинення нотаріальної дії, а саме свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок видане Верхньосироватською сільською радою 20.06.1989 року. (а.с.26).

Відповідно до пункту 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 5ЦКУкраїни акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих таперехіднихположеньЦивільний кодексУкраїни2004року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525ЦКУкраїнськоїРСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною п`ятою Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що правила книги шостої ЦивільногокодексуУкраїни застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Статтею 548 ЦК Української РСР 1963 року. Передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Стаття 549 ЦК Української РСР 1963 року, передбачає, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Статтею 551ЦКУкраїнськоїРСР 1963року передбачено, що якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Це право померлого спадкоємця може бути здійснене його спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Стаття 525 ЦК Української РСР 1963 року, визначає, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК Української РСР 1963 року, передбачено, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1296ЦКУкраїни спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1297ЦКУкраїни спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст.328ЦКУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст.1225ЦКУкраїни право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст.126ЗКУкраїни право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про право власності від 29.08.1986 року №216 та довідками ДП «Регіональна агенція технічної інвентаризації» та ДП «БТІ». (а.с.13,14, 22) .

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину ОСОБА_5 , який не оформив спадкові права належним чином. Суд, приходить до переконання, що спадкодавець ОСОБА_5 володів спадковим майном, житловим будинком, на законних підставах. А тому, зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, так як рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення за позивачем права власності на дані земельні ділянки.

Керуючись ст. ст.1216-1218,1261,1296 ЦК Українита ст.ст. 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Верхньосироватської сільської ради ( пл. Козацької слави, 2 с. Верхня Сироватка, Сумського району Сумської області), третя особа: Сумська міська державно нотаріально контора ( м.Суми, пр. Шевченка, 3) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить померлій, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного су ду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Черних