Постановление суда № 115166356, 17.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14141/23

1-кп/760/2618/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2023 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100170000035 від 13.02.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100170000035 від 13.02.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та продовжують існувати ризики, зазначені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років, обвинувачений раніше судимий, інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим в період іспитового строку. Зазначається, що ОСОБА_4 також засуджений вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 21.07.2022 р. за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн., який обвинуваченим не сплачено. Обвинувачений не має постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований, у м. Києві зареєстрованого місця проживання не має. Зазначене у своїй сукупності, на переконання прокурора, вказує на неможливість запобігти існуючим ризикам, шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. У зв`язку із чим, прокурор просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням розміру застави сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого, захисник зазначила, що обвинувачений до часу свого затримання знімав кімнату по АДРЕСА_1 у своєї знайомої, прокурором не наведено ризиків, які б об`єктивно вказували на те, що обвинувачений має намір переховуватись від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим, захисник просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 23.11.2023 р., однак судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, враховуючи обґрунтованість підозри та те, що не відпали ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого на строк 60 днів.

Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення на підставі вироку суду, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду.

Також, судом встановлено, що обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: на підставі вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.07.2022 р. за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України з призначенням покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн.; вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 27.05.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 5 роки, та звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України із випробувальним терміном 2 роки, що у своїй сукупності вказує на існування ризику вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Судом врахована особа обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого постійного місця проживання у м. Києві не має, що вказує на відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків та підкріплює продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначив суд у вказаній ухвалі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, на переконання суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У зв`язку із чим, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Тому, із врахуванням положень ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та доводів, зазначених у клопотанні прокурора, особи обвинуваченого, суд визначає розмір застави у сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, ч. 3 ст. 331, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 січня 2024 року включно.

Визначити суму застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за кожним викликом,

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи, навчання,

- не відлучатись із міста Києва без дозволу прокурора або суду,

- утриматись від спілкування із потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні,

- здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, - визначити 60 днів з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом`янський районний суд м. Києва.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду про продовження тримання під вартою обвинуваченого підлягає негайному виконанню після її проголошення, та діє до 15.01.2024 р. включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру міста Києва.

Оголосити перерву в судовому розгляді до 12.01.2024 р. 14 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1