Решение № 115100155, 21.11.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9329/22

Провадження № 2/522/1557/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А. розглянувши з власної ініціативи питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2023 рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/9329/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про витребування майна відмовлено.

Разом з тим, судом не було вирішено питання розподілу судових витрат.

24.10.2023 представником ОСОБА_2 адвокатом Шарковою Н.Р. подано заяву про розподіл судових витрат, а 30.10.2023 разом із клопотання долучено копію договору про надання правової допомоги від 04.10.2022, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Шарковою Н.Р. на представництво інтересів під час розгляду справи № 522/9329/22, копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2022 та копію акту прийому-передачі послуг від 25.10.2023.

01.11.2023 від представника ОСОБА_1 адвоката Аврамова В.П. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому він просить суд відмовити у відшкодуванні адвокатських витрат.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 264 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів тапроведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137ЦПКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ВП ВС у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме витрати на правову допомог у сумі 80000 грн, а також акт прийому-передачі послуг правового характеру, наданих за договором про надання правової допомоги від 04.10.2022, укладений між адвокатом Шарковою Н.Р. та Смирновою Т.І, додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 04.10.2022, згідно яких адвокатом надані наступні послуги: ознайомлення в Приморському районному суді м. Одеси з матеріалами справи № 522/9329/22; вивчення матеріалів позовної заяви та додатків до неї; вивчення судової практики та правових позицій Верховного Суду у аналогічних правовідносинах; зустрічі з клієнтом, доведення йому правової позиції адвоката, усне консультування клієнта; підготовка відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , відправка відзиву іншим учасникам справи та суду; підготовка заперечень на відповідь на відзив ОСОБА_1 у справі № 522/9329/22; збір доказів, що стосуються предмету спору у справі № 522/9329/22; підготовка клопотань, інших документів процесуального характеру; участь у судових засіданнях в Приморському районному суді м. Одеси у справі № 522/9329/22 29.11.2022, 12.01.2023, 23.02.2023, 04.04.2023, 18.05.2023, 22.06.2023, 03.08.2023, 12.10.2023, 24.10.2023.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку витребування майна за віндикаційним позовом; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 5 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 21.11.2023.