Справа № 2а-3159/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді:Тарасишиної О.М.
при секретарі судового засідання: Таратунської О.В.
за участю сторін:
представника позивача Кіндяк Н.В.,
представники відповідачаСоболєв С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Міський інформаційний аналітичний центр»про стягнення заборгованості в сумі 9031 грн. 48 коп., -
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулося Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Міський інформаційний аналітичний центр»про стягнення заборгованості в сумі 9031 грн. 48 коп.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем у 2008 році не був дотриманий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме відповідач повинен був створити 1 місце для працевлаштування інвалідів, проте не створив. Сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце становить 8200грн.00коп. Відповідач у добровільному порядку не сплатив у повному розмірі суму у встановлені законодавством строки, відтак у відповідача наявна заборгованість зі сплати суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8200, 00 грн., у звязку з чим Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була нарахована пеня виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, заборгованість відповідача по якій становить 831 грн. 48 коп.
До судового засідання представник позивача зявився. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 9031 грн. 48 коп.
Відповідач у судове засідання зявився, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.
Кількість інвалідів-штатних працівників, які відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»мали бути працевлаштовані на підприємстві відповідача у 2008 році дорівнює 1 особі.
Суд встановив, що на підставі отриманого від відповідача звіту Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було складено розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с. 9) відносно відповідача, у якому встановлено, що відповідно до фактичної кількості робочих місць у 2008 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. З цих підстав у пункті 3 розрахунку позивач прийшов до обґрунтованого висновку, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами становить 1.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно з положеннями Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції є одним з видів господарських санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно з Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, передбачено, що за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб сплачують адміністративно-господарські санкції та пеню. Роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.
Відтак, відповідачем було порушено вимоги, передбачені у Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Проте, як вбачається з листа Одеського міського центру зайнятості від 24.07.2009 року №1790/17/03, у порушення зазначеної вимоги Закону, протягом 2008 року комунальне підприємство «Міський інформаційний аналітичний центр» не надавало інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, а саме звіти за формою З-ПН «Звіт про наявність вакансій»(а.с. 86).
Як вбачається з приписів ч. 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад для інвалідів.
Таким чином суд приходить до висновку, що у 2008 році відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно з ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
У другому розділі звіту наданого Відповідачем про зайнятість і працевлаштування інвалідів у 2008 році, наданий список працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2008 році, а саме зазначено заступника директора комунального підприємства «Міський інформаційний аналітичний центр»Іщенко І.В., як працівника з третьою группою інвалідності, яку встановлено до 01.06.2008 року, Вказаний звіт був підписаний директором та головним бухгалтером комунального підприємства «Міський інформаційний аналітичний центр»26 лютого 2009 року (а.с.8).
Сума адміністартивно-господарських санкцій за недотримання відповідачем у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дорівнює 8200 грн. 00 коп. (розмір середньомісячної заробітної плати штатного працівника) 131200, 00 : 16= 8200 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що відповідач у строк до 15 квітня 2009 року не сплатив вищезазначену суму адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню у розмірі 831, 48 грн., оскільки розмір облікової ставки НБУ станом на 19.03.2010 року складає 10, 25%. Відсоток ставки на один день склав 0,03, таким чином, сума пені за 338 днів (з 16.04.2009 року по 19.03.2010 року) становить 831,48 грн.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що з урахуванням наведених приписів чинного законодавства, неповідомлення відповідачем органів працевлаштування, про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів унеможливлює направлення відповідними органами до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді на виконання завдань Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»зазначених у його вступній частині гарантування інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами та не дозволило реалізувати їх право згідно зі ст. 17 вказаного Закону працювати на підприємствах (обєднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів.
Таким чином,суд вважає, що відповідач не виконав своїх обовязків по дотриманню нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та не вжив жодних заходів для недопущення вказаного правопорушення, а також своєчасно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, в звязку з чим суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався у позовній заяві, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2,4,71, 158-163, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Міський інформаційний аналітичний центр»про стягнення заборгованості в сумі 9031 грн. 48 коп.- задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Міський інформаційний аналітичний центр» (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 38, ідентифікаційний код 25433651) заборгованість в сумі 9031 грн. 48 коп. (девять тисяч тридцять одна гривня сорок вісім копійок) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок ГУДКУ в Одеській області одержувач УДК у Біляївському районі МФО 828011, р/р 31219230700111.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 20 вересня 2010 року.
Суддя: О.М. Тарасишина
Адміністративний позов Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Міський інформаційний аналітичний центр» про стягнення заборгованості в сумі 9031 грн. 48 коп.- задовольнити повністю.
20 вересня 2010 року
Судебное решение № 11349698, Одеський окружний адміністративний суд было принято 20.09.2010. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 3159/10/1570. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: