№ 112991149, 02.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів

02.08.2023Справа № 910/8041/22

За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Заявник Савченко Я.О., Чекалов А.В. - представник

Керуючий реструктуризацією не з`явився

Від АТ «ПУМБ» Васильчиков І.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 1 117 717,49 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.2022 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.

14.09.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява заявника (боржника) про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2022 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 31.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/8041/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1793 від 22.06.2017). Попереднє засідання призначено на 19.12.2022.

Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/8041/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 03.11.2022 за № 69489.

Ухвалою попереднього засідання від 19.12.2022 визнано кредиторами у справі № 910/8041/22 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Акціонерне товариство "Альфа Банк" на суму 619 530,70 грн., Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" на суму 236 462,03 грн., Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" на суму 345 569,88 грн., Акціонерне товариство "Універсал Банк" на суму 146 351, 42 грн. Підсумкове засідання призначено на 06.02.2023.

01.02.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання реструктуризацією арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича про виплату винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого.

Крім того, у судовому засіданні 06.02.2023 було оголошено перерву до 13.03.2023.

01.03.2023 та 02.03.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича про долучення до матеріалів справи доказів.

13.03.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2023 розгляд справи відкладено на 10.04.2023.

10.04.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 10.04.2023 було оголошено перерву до 22.05.2023.

10.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника (боржника) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.

16.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому.

18.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника (боржника) про залучення та витребування доказів.

22.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства "Приват Банк"

22.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про зміну плану погашення боргів.

У судовому засіданні 22.05.2023 було оголошено перерву до 19.06.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2023 відкладено розгляд справи на 02.08.2023.

21.06.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.08.2023 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому.

Крім того, у судовому засіданні 02.08.2023 розглядались клопотання Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі.

Представник Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надав пояснення по суті поданого клопотання.

Заявник (боржник) щодо задоволення поданого клопотання заперечив.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

За результатами зборів кредиторів, проведених 30.03.2023, прийнято рішення звернутись до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі.

Доводи Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Акціонерного товариства «Сенс Банк», з яким погоджується в своєму клопотанні Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" зводяться до незгоди кредиторів з запропонованою боржником в проекті плану реструктуризації загальною сумою погашення вимог кредиторів, оскільки вона є меншою за суму погашення, з якою кредитори були би згодні.

Згідно ч. 10 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно, рішення про прийняття одного з наведених альтернативних процесуальних рішень повинно прийматись судом виходячи з аналізу сукупності наявних в матеріалах доказів, якими підтверджуються або спростовуються підстави для відповідного рішення.

Зокрема, підставами для прийняття рішення про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів в силу ст. 1, 119, 130, 131, 133 Кодексу України з процедур банкрутства є встановлена та підтверджена доказами наявними в матеріалах справи неплатоспроможність боржника, - тобто нездатність боржника погасити всі визнані судом вимоги кредиторів за рахунок належного йому майна, за умови повного та достовірного надання боржником-фізичною особою відомостей про таке майно та добросовісної процесуальної поведінки боржника, яка свідчить про спрямованість його дій саме на відновлення його платоспроможності за рахунок якомога більш ефективного (швидкого та в більшому розмірі) погашення вимог кредиторів.

Водночас, заходи реструктуризації, які пропонуються боржником в проекті плану реструктуризації, повинні бути такими, які боржник має можливість виконати.

В свою чергу в силу ст. 90, 113, 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства підставами для закриття провадження у справі може бути прийняття зборами кредиторів рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника за умови наявності доказів недобросовісної процесуальної поведінки боржника, спрямованої на ухилення від погашення вимог кредиторів, яке проявилось в приховуванні боржником відомостей про свій майновий стан або приховуванні окремого майна шляхом відчуження його на користь заінтересованих стосовно нього осіб або іншими способами, або умисне ухилення боржника від затвердження та виконання плану реструктуризації, в тому числі шляхом пропонування таких умов плану реструктуризації, які завідомо не відповідають вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2022 керуючим реструктуризацією направлено запити на адресу державних органів та установ, якими здійснюється облік та реєстрація права власності та інших речових прав на майно фізичних осіб. На підставі отриманих відповідей 30.11.2022 керуючим реструктуризацією складено опис майна боржника та проведено перевірку декларації боржника про майновий стан, за результатами якої розбіжностей не виявлено.

За результатами зборів кредиторів 20.01.2023 складено протокол зборів кредиторів від 20.01.2023, згідно якого кредиторами висловлено запитання та зауваження щодо повноти відомостей декларації боржника про майновий стан.

У зв`язку з цим 23.02.2023 направлено на адресу боржника запит, в якому боржнику було запропоновано надати відповідь на запитання та зауваження кредиторів.

02.03.2023 боржником надано відповідь на вказаний запит у тому числі з урахуванням висловлених кредиторами зауважень. Разом з відповіддю боржником надано уточнену декларації про майновий стан, яку також подано до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючим реструктуризацією проведено перевірку уточненої декларації боржника про майновий стан, встановлено, що отриманими на запити відповідями та відомостями державних реєстрів підтверджуються відомості уточненої декларації боржника про майновий стан, розбіжностей не виявлено.

За результатами зборів кредиторів 30.03.2023 року складено протокол зборів кредиторів від 30.03.2023, згідно якого з питання першого (розгляд звіту керуючого реструктуризацією про перевірку декларації боржника про майновий стан) рішення не прийнято, при цьому учасники зборів кредиторів не висловили зауважень щодо повноти та достовірності результатів перевірки декларації боржника про майновий стан.

Щодо доводів, висловлених кредиторами щодо неповноти наданих боржником в декларації відомостей про майновий стан членів його сім`ї судом встановлено наступне.

Боржником уточнено в декларації поданій на адресу суду 02.03.2023 зазначено додатково отримані ним відомості про нерухоме майно, зареєстроване за його донькою - частина квартири за адресою АДРЕСА_2 . У відповіді на запит керуючого реструктуризацією боржником додатковою пояснено причини відсутності у нього даної інформації на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності, - оскільки донька проживає окремо від боржника разом з її матір`ю, якою відповідні відомості не надані на усні та письмові запити боржника та його представника, а доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на момент подання боржником заяви до суду був закритий.

Щодо доводу про незазначення в розділах IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII декларації прізвища, імені та по-батькові членів сім`ї боржника, то оскільки боржником при цьому в пункті 7 декларації перелічено членів його сім`ї, а у зазначених розділах (IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII) в ячейках для опису об`єктів майна зазначено прочерки, вказане відповідно свідчить, що боржником надано інформацію про відсутність у будь-кого із членів його сім`ї відповідних об`єктів майна.

При цьому кредиторами не зазначено, які саме доходи та майно членів сім`ї, якими такі володіють, не були зазначені боржником в своїй декларації.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Так, відповідно до ч. 1-4, 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника, а не для уникнення відповідальності перед кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході процедури реструктуризації боргів боржника останнім було запропоновано на затвердження декілька варіантів плану реструктуризації заборгованості.

Остання редакція проекту плану реструктуризації передбачала строк погашення заборгованості перед кредиторами протягом п`яти років в загальному розмірі 390 000,00 грн.

Однак, на останньому засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 25.07.2023, рішення про затвердження даного плану реструктуризації кредиторами прийнято не було.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства).

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб розрахована на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність.

Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено добросовісну процесуальну поведінку боржника, який:

- надав у декларації про майновий стан боржника повні та достовірні відомості про свій майновий стан;

- боржником додатково запропоновано поліпшені (більш вигідні для кредиторів) умови проекту плану реструктуризації, що свідчить про активні дії боржника з пошуку можливостей врегулювання заборгованості тими правовими механізмами, які передбачає процедура реструктуризації. Зокрема, проектом плану реструктуризації передбачено погашення вимог кредиторів в більшому розмірі, ніж це може бути здійснено в процедурі погашення боргів (загальна вартість майна боржника становить 70 967,35 грн., на противагу сума запропонованого погашення становить 390 000,00 грн.);

- надав відповідь на запити керуючого реструктуризацією щодо свого майнового стану та умов плану реструктуризації;

- навів в плані реструктуризації економічне обґрунтування запропонованих ним заходів реструктуризації, яким підтверджується, що такі заходи є як реальними та такими, які можуть бути ним фактично виконані, так і з іншого боку такими, що узгоджуються з його доходами та витратами на побутові потреби, а також на утримання неповнолітньої доньки та батька пенсійного віку.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів. Суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Частиною 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Як встановлено ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і уведення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказав, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Таким чином само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.

Враховуючи, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 31.10.2022, процедура реструктуризації боргів з дня відкриття провадження у справі триває більше 120 днів, матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, при цьому, матеріалами справи підтверджено добросовісну процесуальну поведінку боржника, а також те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне в задоволенні клопотань Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі відмовити, визнати ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією.

Як встановлено судом, зборами кредиторів не подано до суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого на призначення керуючим реалізацією.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Враховуючи те, що зборами кредиторів не подано кандидатури арбітражного керуючого на призначення керуючим реалізацією у справі, той факт, що кандидатура арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. який виконував повноваження керуючого реструктуризацією боржника, відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам, а також відсутність заяв інших арбітражних керуючих про участь у справі, суд дійшов висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі № 910/8041/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1793 від 22.06.2017) із відповідними правовими наслідками.

Отже, за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, на підставі наданих до матеріалів справи доказів та наявних у ній документів, керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, судом встановлено наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1793 від 22.06.2017).

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. 3, 12, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотань Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі відмовити.

2. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

4. Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Призначити керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1793 від 22.06.2017).

6. Встановити керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражному керуючому Бандуристому Руслану Сергійовичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1793 від 22.06.2017) основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання ним повноважень.

6. Офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і уведення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.

7. Встановити строк до 04.09.2023 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна банкрута та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

8. Зобов`язати керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

9. Копію постанови направити заявнику (боржнику), керуючому реалізацією, кредиторам, органу державної виконавчої служби та органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена у відповідності до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.08.2023.

Суддя П.П. Чеберяк