Решение № 112940086, 21.08.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2023 року Справа№200/3780/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 липня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 17 липня 2023 року, в якому позивач просила:

1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

2. зобов`язати управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2022 року з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду, зарахувавши до пільгового стажу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5;

3. зобов`язати управління Пенсійного фонду України виплатити всю суму пенсійних виплат ОСОБА_1 з дати досягнення пенсійного віку на пільгових умовах.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

19 липня 2023 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі № 200/3780/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області в частині позовних вимог про встановлення факту приналежності їй довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5.

Ухвалою від 19 липня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії була залишена без руху.

Позивач усунула недоліки позовної заяви у строк та у спосіб, встановлені судом.

27 липня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача та замінив первісного відповідача у справі ГУ ПФУ в Донецькій області на належного Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві).

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

21 серпня 2023 року суд постановив ухвалу про поновлення строку звернення до суду.

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 09 лютого 2022 року вона звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), а 23 червня 2022 року подала аналогічну заяву з уточненими даними.

30 червня 2022 року за наслідками розгляду заяви від 23 червня 2022 року ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення № 056550004567 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в м. Києві протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач вказувала на те, що ГУ ПФУ в м. Києві не зарахувало до її пільгового стажу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, обґрунтовуючи це тим, що ім`я, вказане в довідці, не відповідає паспортним даним заявниці.

З цього приводу позивач зазначила, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 25 грудня 1998 року, її прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 .

До укладення шлюбу позивач мала прізвище « ОСОБА_2 », що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 03 вересня 1994 року.

Трудова книжка серії НОМЕР_3 була заповнена 23 липня 1985 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_3 ».

В подальшому в трудовій книжці прізвище її власниці було виправлено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 », а ім`я з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 ». Виправлення внесені російською мовою.

Позивач вказувала на те, що зверталася до ліквідатора Костянтинівського державного хімічного заводу з приводу внесення виправлення в довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5 шляхом зазначення, що ця довідка видана на ім`я ОСОБА_1 , а не « ОСОБА_3 ».

Ліквідатор Костянтинівського державного хімічного заводу в цьому відмовив, виходячи з того, що всі архівні документи, на підставі яких оформлена довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, заповнені саме на ім`я « ОСОБА_3 », і виправляти їх він не має права.

Покликаючись на п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), відповідно до якого, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку, позивач звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

07 липня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі № 233/2211/23 за заявою ОСОБА_1 , виходячи з того, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у межах справи про оскарження рішення (дій) відповідного органу Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Також позивач зауважила, що за наслідками розгляду її заяви від 23 червня 2022 року ГУ ПФУ в м. Києві відмовило в зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, обґрунтовуючи це тим, що в свідоцтвах про народження дітей відсутні відмітки про одержання паспорта, а паспорти дітей не надано.

З цього приводу позивач зазначила, що надасть пенсійному органу паспорти дітей.

Просила задовольнити позов.

Відповідач ГУ ПФУ в м. Києві позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що 23 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з заявою № 2444 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), за принципом екстериторіальності заяву позивача розглянув структурний підрозділ ГУ ПФУ в м. Києві.

Відповідач покликався на норми п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 та зазначав, що пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідач стверджував, що відповідно до наданих документів про стаж (трудова книжка, диплом, пільгова довідка, свідоцтво про народження дітей) та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 03 місяці 21 день; пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.

При цьому ГУ ПФУ в м. Києві зазначило, що не врахувало до пільгового стажу:

-довідку від 27 січня 2022 року № 25/5, оскільки ім`я заявниці не відповідає паспортним даним;

-час догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року, оскільки у свідоцтвах про народження дітей відсутні відмітки про одержання паспорта, паспорти дітей не надано.

З огляду на викладене 30 червня 2022 року ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення № 056550004567, яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 25 грудня 1998 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Згідно з даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 прізвище, ім`я, по батькові позивачки російською « ОСОБА_1 ».

З 05 серпня 2005 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

До укладення шлюбу позивач мала прізвище « ОСОБА_2 », після укладення шлюбу 03 вересня 1994 року позивачці присвоєне прізвище « ОСОБА_4 », що встановлено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Костянтинівського міського виконкому 03 вересня 1994 року.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

23 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, яка зареєстрована за № 2444.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснив структурний підрозділ ГУ ПФУ в м. Києві.

Так, 30 червня 2022 року за наслідками розгляду заяви позивачки від 23 червня 2022 року № 2444 та поданих разом з нею документів ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення № 056550004567 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » (вихідний № 5977/03-16 від 01 липня 2022 року), яким відмовило в призначенні пенсії.

Правову підставу для ухвалення такого рішення ГУ ПФУ в м. Києві вбачало в нормах ч. 2 ст. 24, п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, п. п. 1, 20 Порядку № 637, п. 2.13 Інструкції про порядок порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Пенсійний орган вказав на те, що відповідно до наданих заявницею документів про стаж (трудова книжка, диплом, пільгова довідка, свідоцтва про народження дітей) та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 03 місяці 21 день; пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.

При цьому ГУ ПФУ в м. Києві вказало, що ним не врахована до пільгового стажу довідка від 27 січня 2022 року № 25/5, оскільки ім`я заявниці не відповідає паспортним даним.

Крім того, пенсійний орган не зарахував позивачці до страхового стажу час догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року, оскільки у свідоцтвах про народження дітей відсутні відмітки про одержання паспорта, а паспорти дітей не надано.

ГУ ПФУ в м. Києві відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), вирішуючи питання щодо наявності підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 за її заявою від 23 червня 2022 року, ГУ ПФУ в м. Києві зарахувало до її страхового стажу 36 років 03 місяці 21 день, в тому числі періоди:

з 01 вересня 1984 року по 19 липня 1985 року навчання у вищих/середніх навчальних закладах 00 років 10 місяців 19 днів;

з 23 липня 1985 року по 30 листопада 1987 року 02 роки 04 місяці 08 днів;

з 28 грудня 1987 року по 22 травня 1998 року 10 років 04 місяці 25 днів;

з 01 червня 1998 року по 29 грудня 1999 року 01 рік 06 місяців 29 днів;

з 01 січня 2000 року по 10 березня 2003 року 03 роки 02 місяці 10 днів;

з 10 травня 2004 року по 30 червня 2004 року 00 років 01 місяць 27 днів;

з 23 липня 2004 року по 31 жовтня 2004 року 00 років 03 місяці 23 дні;

з 16 листопада 2004 року по 07 грудня 2004 року 00 років 02 місяці 00 днів;

з 08 грудня 2004 року по 13 травня 2005 року безробіття 00 років 06 місяців 00 днів;

з 14 травня 2005 року по 31 березня 2022 року 16 років 11 місяців 00 днів.

До спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, жодного періоду роботи ОСОБА_1 зараховано не було.

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до спеціального (пільгового) стажу претендує позивачка, суд встановив такі обставини.

Суд встановив, що трудова книжка серії НОМЕР_6 заповнена 23 липня 1985 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ця трудова книжка містить записи про зміну прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 » на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 03 вересня 1994 року; а також про зміну ім`я « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 » на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 25 грудня 1998 року.

Записи про виправлення прізвища та ім`я на титульному аркуші трудової книжки внесені менеджером по персоналу ОСОБА_6 , засвідчені її підписом та печаткою відділу кадрів товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», в трудових відносинах з яким позивачка перебувала з 14 травня 2005 року (запис № 19 в трудовій книжці).

Трудова книжка серії НОМЕР_6 містить такі записи:

[…]

Запис 7 28 грудня 1987 року на підставі наказу від 28 грудня 1987 року № 227-к позивач була прийнята на роботу на Костянтинівський хімічний завод імені ХХV з`їзду кпрс в цех фасування мінеральних добрив та кислот стажером укладальника укладальником 3 розряду.

Запис 8 24 червня 1988 року на підставі наказу від 26 червня 1988 року № 151 їй присвоєна спеціальність укладальника-пакувальника 2 розряду.

Запис 9 14 жовтня 1989 року на підставі наказу від 13 жовтня 1989 року № 168-к позивач переведена апаратником змішування 2 розряду в цеху фасування мінеральних добрив та кислот.

Запис 10 22 травня 1998 року на підставі наказу від 17 червня 1998 року № 51-к звільнена за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з доглядом за дитиною.

[…]

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, яка видана Костянтинівським державним хімічним заводом за підписом ліквідатора Нестеренка О.А., « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала повний робочий день на Костянтинівському державному хімічному заводі

в період з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року 01 рік 03 місяці 19 днів укладальником-пакувальником цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що передбачено Списком № 2, р. ХІ, п. 2, постанова ради міністрів срср від 22 серпня 1956 року № 1173;

в період з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року 08 років 07 місяців 08 днів апаратником змішування цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що передбачено Списком № 2, р. Х, п-р 2, шифр 2110А020, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

В період з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року 09 років 10 місяців 27 днів виконувала технологічний процес у виробництві мінеральних добрив та кислот за професіями «укладальник-пакувальник» та «апаратник змішування».

Довідка від 27 січня 2022 року № 25/5 видана на підставі особової картки форми Т-2, розрахункових відомостей, наказів від 28 грудня 1987 року № 227-к, від 24 червня 1988 року № 151, від 13 жовтня 1989 року № 168-к, від 17 червня 1998 року № 51-к.

Атестація робочих місць за умовами праці затверджена наказом від 01 червня 1994 року № 166,

Довідка від 27 січня 2022 року № 25/5 містить інформацію про перейменування підприємства.

Так, Костянтинівський хімічний завод наказом Агрохіму від 26 березня 1976 року № 310 перейменований в Костянтинівський хімічний завод імені ХХV з`їзду кпрс, а в подальшому рішенням виконкому Ради народних депутатів від 25 грудня 1991 року № 481/1 перереєстрований як Костянтинівський державний мімічний завод, реєстраційний № 3.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в м. Києві зарахувало період роботи ОСОБА_1 на Костянтинівському державному хімічному заводі з 28 грудня 1987 року по 22 травня 1998 року до її страхового стажу.

Між тим період роботи з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, зарахований не був.

17 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, в якій просила встановити факт того, що їй належить довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, видана « ОСОБА_3 ».

07 липня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу, якою закрив провадження у цивільній справі окремого провадження у справі № 233/2211/23 (провадження № 2-о/233/25/2023) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Пенсійний фонд України, ГУ ПФУ в м. Києві, ГУ ПФУ в Донецькій області, «про встановлення факту належності правовстановлюючого документа».

При цьому Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області роз`яснив заявниці, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, його належить розглянути виключно в порядку адміністративного судочинства в межах справи про оскарження рішень (дій) відповідного органу Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Заперечуючи проти доводів пенсійного органу щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу часу догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року, ОСОБА_1 надала суду копії паспортів її дітей.

Так, 13 липня 2011 року Костянтинівський МВ ГУМВС України в Донецькій області видав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 .

28 квітня 2015 року Костянтинівський МВ ГУДМС України в Донецькій області видав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 .

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

На час звернення позивачки з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 23 червня 2022 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 30 квітня 2022 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

[…]

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону:

чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До розділу ХІ. «Хімічне виробництво» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою ради міністрів срср від 22 серпня 1956 року № 1173, включені, зокрема:

[…]

2. Допоміжні роботи

Робочі і майстри, зайняті на ремонті, профілактиці та обслуговуванні технологічного обладнання у виробництвах, перерахованих в Списку № 2, електрообладнання, контрольно-вимірювальних пристроїв та вентиляції хімічних цехів та дільниць хімічного виробництва, перерахованих в Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах.

Робітники газогенераторних, аміачно-холодильних та ртутно-випрямних станцій і цехів, газорятувальних станцій та лабораторій служб повітря, цехів захисти них покриттів.

Робітники ОТК, працюючі в перелічених вище виробництвах та виробництвах, перелічених в Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах.

Робітники лабораторій цехів та виробництв, перелічені в Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах.

Робітники на емалюванні та обжигу виробів, на вакумувальних роботах та роботах з отримання водню.

Прачки на пранні зараженого спецодягу у виробництвах токсичних речовин.

[…]

До підрозділу 2110А000 розділу 21100000 Х. «Хімічне виробництво» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:

2110А000 А. Робітники, керівники і спеціалісти підприємств хімічної та нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижчеперелічених виробництвах і роботах:

[…]

2110А020 2. У цехах (відділеннях, дільницях) переробки та утилізації твердих, рідких та газоподібних відходів від усіх виробництв, перелічених у Списку № 1, на регенерації срібловмісних відходів кінофотоматеріалів, рекуперації і ректифікації розчинників;

2110А020 на роботах у газогенераторних цехах та станціях технологічного призначення; на очищенні цистерн, місткостей та

2110А020 хімапаратури, митті та обробці тари, що повертається з-під шкідливих хімпродуктів, перелічених у Списку № 1; на нейтралізації та очищенні промислових стічних вод, знешкоджуванні шкідливих парів та газів; на помолі, сушінні, змішуванні, розчиненні, підготовці,

2110А020 розфасуванні, розливі, затарюванні, навантаженні, розвантаженні насипом, упакованих у паперові (поліетиленові) мішки хімпродуктів, перелічених у Списку № 1; на гумуванні закритих місткостей та трубопроводів;

2110А020 на рекуперації бензину; на ремонті, евакуації, випробуванні хлорних балонів та балонів з-під інших шкідливих хімпродуктів, перелічених у Списку № 1.

[…]

Отже, робота за професіями «укладальника-пакувальника» та «апаратника зміщування» в цеху фасування мінеральних добрив та кислот при виконанні технологічного процесу виробництва мінеральних добрив та кислот впродовж повного робочого дня або не менше 80% робочого часу, дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 10 грудня 2021 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в м. Києві рішення від 30 червня 2022 року № 056550004567 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

Цим рішенням позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в м. Києві належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачці до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року та з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року ОСОБА_1 працювала укладальником-пакувальником в цеху фасування мінеральних добрив та кислот Костянтинівського державного хімічного заводу, а з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року там же апаратником змішування (записи №№ 8-10 в трудовій книжці).

Трудова книжка не містить інформації про те, що в період з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року позивачка працювала за професіями, включеними до Списку № 2, повний робочий день, а тому для підтвердження пільгового стажу постає необхідність в поданні довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, як це передбачено п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Таку довідку позивачка надала разом з заявою про призначення пенсії.

Так, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, яка видана Костянтинівським державним хімічним заводом, позивачка працювала повний робочий день на цьому підприємстві, зокрема, в період з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року 09 років 10 місяців 27 днів виконувала технологічний процес у виробництві мінеральних добрив та кислот за професіями «укладальник-пакувальник» та «апаратник змішування», що передбачені Списком № 2.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував ОСОБА_1 період роботи з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в м. Києві вказало, що ним не враховані відомості, наведені в довідці від 27 січня 2022 року № 25/5, через те, що довідка видана на ім`я « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним позивачки.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, виходячи з таких міркувань.

Так, згідно з даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 прізвище, ім`я, по батькові позивачки українською « ОСОБА_1 », російською « ОСОБА_1 ».

До укладення шлюбу позивач мала прізвище « ОСОБА_2 », після укладення шлюбу 03 вересня 1994 року позивачці присвоєне прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 .

Трудова книжка заповнена 23 липня 1985 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_3 » та містить записи про зміну прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 » на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ; а також про зміну ім`я « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 » на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Записи про виправлення прізвища та ім`я на титульному аркуші трудової книжки внесені менеджером по персоналу ОСОБА_6 , засвідчені її підписом та печаткою відділу кадрів товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», в трудових відносинах з яким позивачка перебувала з 14 травня 2005 року (запис № 19 в трудовій книжці), з дотриманням вимог Інструкції про порядок порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Позивач зазначає, що Костянтинівський державний хімічний завод відмовив у видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній на ім`я ОСОБА_1 , обґрунтовуючи це тим, що всі первинні документи складені на ім`я ОСОБА_3 .

З цього приводу суд зауважує, що відповідальність за заповнення трудової книжки, ведення кадрової документації, облік робочого часу тощо законодавство покладає на роботодавця, а не на працівника.

ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Костянтинівського хімічного заводу 28 грудня 1987 року, тобто ще до укладення шлюбу і зміни прізвища, що відбулося 03 вересня 1994 року, а тому цілком логічним видається те, що в особовій картці форми Т-2, розрахункових відомостях та наказах з кадрових питань, виданих до 1994 року, було вказане її дівоче прізвище « ОСОБА_2 ».

Незалежно від причин, внаслідок яких після укладення шлюбу і зміни прізвища позивачки підприємство-роботодавець не привело кадрову документацію у відповідність до цих змін, ОСОБА_1 не має нести за це відповідальність та зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зарахування певних періодів її до роботи до спеціального (пільгового) стажу, та зрештою права на пенсію за віком на пільгових умовах.

До того ж, маючи в розпорядженні паспорт, свідоцтво про укладення шлюбу, трудову книжку та довідку від 27 січня 2022 року № 25/5, ГУ ПФУ в м. Києві об`єктивно мало можливість встановити, що відомості, наведені у цій довідці, стосуються саме ОСОБА_1 , та врахувати їх при вирішенні питання про призначення їй пенсії за віком, однак цього не зробило.

П. 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Пільговий характер роботи в періоди з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року позивачка підтвердила записами в трудовій книжці та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тобто належними та допустимими доказами в розумінні ст. 62 Закону № 1788, п. 10 Порядку № 383, п. 20 Порядку № 637.

Аналіз відомостей, наведених в трудовій книжці та в довідці про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в їх сукупності, дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Костянтинівському державному хімічному заводі, виконувала технологічний процес у виробництві мінеральних добрив та кислот з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року, працюючи за професією укладальника-пакувальника в цеху фасування мінеральних добрив та кислот, а з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року за професією апаратника змішування в цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що передбачені Списком № 2.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до її спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року та з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року.

Щодо незарахування позивачці до страхового стажу періоду з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року суд зауважує таке.

ГУ ПФУ в м. Києві в рішенні, яке є предметом спору, зазначило, що не врахувало до страхового стажу ОСОБА_1 час догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року, оскільки «у свідоцтвах про народження дітей відсутні відмітки про одержання паспорта, а паспорти дітей не надано».

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону № 1788.

Так, відповідно до п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи, серед іншого, зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

При цьому п. 11 Порядку № 637 визначено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:

свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини свідоцтва про смерть);

документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

[…]

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, […], є:

виписка з трудової книжки;

відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією;

інформація із системи персоніфікованого обліку.

Отже, до трудового стажу в період до 01 січня 2004 року підлягав зарахуванню час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми відповідно до п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 і такий час встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини АБО паспорта громадянина України (у разі смерті дитини свідоцтва про смерть), та документа, який підтверджує те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, зокрема виписки з трудової книжки.

Згідно із записами в трудовій книжці в період з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року з жодним підприємством (установою, організацією) в трудових відносинах ОСОБА_1 не перебувала. Разом з заявою про призначення пенсії позивачка надала свідоцтва про народження її дітей, що визнається сторонами.

Таким чином, відмова ГУ ПФУ в м. Києві в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року з посиланням на те, що «в свідоцтвах про народження дітей відсутня відмітка про видачу паспорта, а паспорти дітей не надано», є такою, що не ґрунтується на нормах пенсійного законодавства, а тому є безпідставною.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 не заявляла позовних вимог про зобов`язання пенсійного органу зарахувати період з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року до її страхового стажу.

Беручи до уваги, що ГУ ПФУ в м. Києві зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 36 років 03 місяці 21 день, що перевищує 25 років, необхідних для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та не вбачає підстав для виходу за їх межі відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС в цій частині.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в м. Києві не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачкою документів.

Оскільки рішення від 30 червня 2022 року № 056550004567 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » є протиправним, порушене право позивачки підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивачки на пенсійне забезпечення належить також застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві:

1. зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоди роботи в Костянтинівському державному хімічному заводі

- з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року укладальником-пакувальником в цеху фасування мінеральних добрив та кислот;

- з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року апаратником змішування в цеху фасування мінеральних добрив та кислот;

2. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в м. Києві, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії, здійснював розрахунок стажу заявниці та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в м. Києві суд покладає обов`язок зарахувати вказані вище періоди роботи до спеціального (пільгового) стажу позивачки та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії.

В даному випадку для встановлення належного відповідача визначальним є те, структурний підрозділ якого пенсійного органу розглядав заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, яке визнано судом протиправним і скасовано, а не те, де зареєстрована чи проживає заявниця чи в якому пенсійному органі перебуває її електронна пенсійна справа.

Призначення пенсії, включаючи проведення розрахунку страхового та спеціального (пільгового) стажу, відповідно до Закону № 1058 належить до повноважень пенсійного органу, а не суду.

За встановлених фактичних обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки на пенсійне забезпечення є зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати спірний період до спеціального (пільгового) стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Між тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати до пільгового стажу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, оскільки до спеціального (пільгового) стажу, рівно як і до страхового стажу, підлягає зарахуванню період роботи, а не один із документів, що його підтверджує.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві виплатити ОСОБА_1 всю суму пенсійних виплат з дати досягнення пенсійного віку на пільгових умовах.

Суд зауважує, що спірні правовідносини виникли між сторонами щодо наявності у позивачки права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

На час звернення до суду пенсія ОСОБА_1 не була призначена, а тому у суду відсутні правові підстави для покладання на пенсійний орган обов`язку виплатити позивачці суму пенсії з дати досягнення нею пенсійного віку.

До того ж варто зауважити, що заяву про призначення пенсії від 23 червня 2022 року розглядав визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ ГУ ПФУ в м. Києві.

Норми п. 4.10 Порядку № 22-1 передбачають передачу електронної пенсійної справи від «органу, що призначає пенсію», який розглядав заяву про призначення пенсії, до «органу, що призначає пенсію», за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тобто в силу положень п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення позивачці пенсії її виплату має здійснювати «орган, що призначає пенсію», за місцем її проживання (реєстрації)/фактичним місцям проживання, а не ГУ ПФУ в м. Києві, яке є відповідачем у цій справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн (платіжна інструкція від 25 липня 2023 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надала.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві на користь позивачки підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи в Костянтинівському державному хімічному заводі:

- з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року укладальником-пакувальником в цеху фасування мінеральних добрив та кислот;

- з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року апаратником змішування в цеху фасування мінеральних добрив та кислот.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 21 серпня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко