Постановление суда № 112940085, 21.08.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

21 серпня 2023 року Справа №200/3780/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 липня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 17 липня 2023 року, в якому позивач просила:

1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

2. зобов`язати управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2022 року з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду, зарахувавши до пільгового стажу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5;

3. зобов`язати управління Пенсійного фонду України виплатити всю суму пенсійних виплат ОСОБА_1 з дати досягнення пенсійного віку на пільгових умовах.

19 липня 2023 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі № 200/3780/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області в частині позовних вимог про встановлення факту приналежності їй довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5.

Ухвалою від 19 липня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії була залишена без руху.

Позивач усунула недоліки позовної заяви у строк та у спосіб, встановлені судом.

27 липня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача та замінив первісного відповідача у справі ГУ ПФУ в Донецькій області на належного Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві).

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду.

Розглядаючи цю заяву по суті, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20 зазначив наступне:

«16. У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

17. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017)».

Предметом спору у праві є рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

На спірні правовідносини поширюється шестимісячний строк звернення до суду, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.

До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулася 17 липня 2023 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначає ст. 123 КАС.

Поновлення процесуальних строків регламентує ст. 121 КАС.

Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач зазначила, що про порушення своїх прав внаслідок відмови в призначенні пенсії дізналася в липні 2022 року, отримавши рішення ГУ ПФУ в м. Києві та не отримавши пенсійну виплату, за призначенням якої зверталася.

Позивач наголосила, що не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, у зв`язку з чим не могла знати, що її права порушуються, та що вона має право звернутися до суду лише впродовж шести місяців від дати порушення її прав.

Оскаржуваним рішенням позивачці відмовлено в призначенні пенсії через відсутність у неї необхідного пільгового стажу за Списком № 2. При цьому ГУ ПФУ в м. Києві не врахувало довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, обґрунтовуючи це ти, що ім`я в ній не відповідає паспортним даним.

Позивач зазначила, що після отримання рішення про відмову в призначенні пенсії намагалася отримати нову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від ліквідатора Костянтинівського державного хімічного заводу з правильно зазначеним іменем згідно з паспортними даними, оскільки компетентні органи не проінформували її, що лише через суд можна довести, що довідка належить саме їй.

Через впровадження воєнного стану в Україні та близькості бойових дій до м. Костянтинівки ліквідатор Костянтинівського державного хімічного заводу виїхав із міста і позивач тривалий час не могла з ним зв`язатися. В квітні 2023 року позивач змогла зв`язатися з ліквідатором підприємства-роботодавця телефоном та попросила надати їй нові довідку.

Ліквідатор Костянтинівського державного хімічного заводу в цьому відмовив, виходячи з того, що всі архівні документи, на підставі яких оформлена довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, заповнені саме на ім`я « ОСОБА_2 », і виправляти їх він не має права. Для вирішення цього питання рекомендував звернутися до суду.

Позивач зауважила, що через воєнний стан та близькість бойових дій в м. Костянтинівці відсутня безоплатна правова допомога, а суди працюють дистанційно.

Внаслідок цього лише 17 травня 2023 року позивач мала можливість звернутися до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

07 липня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі № 233/2211/23 за заявою ОСОБА_1 , виходячи з того, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у межах справи про оскарження рішення (дій) відповідного органу Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У зв`язку з цим 17 липня 2023 року позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з цим позовом.

Крім того, звернення позивача до суду з цим позовом має на меті захист його конституційного права на соціальний захист.

Оцінивши в сукупності повідомлені позивачкою обставини, беручи до уваги, що звернення до суду з цим позовом має на меті захист її конституційного права на соціальний захист, а також з метою забезпечення доступу позивачки до правосуддя строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню, а заява задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, та поновити цей строк.

3. Ухвала постановлена і підписана суддею 21 серпня 2023 року.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко