Постановление суда № 112779893, 11.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2023 року № 320/21137/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши заяву про відвід судді у справі за позовом Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф.України" до Міністерства молоді та спорту України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Громадської організації "Всеукраїнський Союз Таеквон-До", про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Громадська організація "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф.України" з позовом до Міністерства молоді та спорту України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства молоді та спорту України від 16.09.2020 №1557 "Про визнання, відмову у визнанні видів спорту та внесення змін до Реєстру визнаних видів спорту в Україні" в частині окремих положень пунктів 1 та 4 щодо визнання "Таеквон-до" видом спорту в Україні та включення до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 11.03.2015 №639 у Розділ ІІ "Неолімпійські та національні види спорту" пункту "ІІ.125.Таеквон-До";

- зобов`язати Міністерство молоді та спорту України виключити з "Реєстру визнаних видів спорту в Україні" вид спорту "Таеквон-До", зазначений у Розділі ІІ "Неолімпійські та національні види спорту" за номером "ІІ.125.Таеквон-До".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Громадську організацію "Всеукраїнський Союз Таеквон-До".

25.07.2023 на адресу суду від Громадської організації "Всеукраїнський Союз Таеквон-До" надійшла заява про відвід судді Дудіна С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 (суддя Дудін С.О.) визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. у справі №320/21137/23, а матеріали даної справи передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 (суддя Басай О.В.) відмовлено у задоволенні заяви представника Громадської організації "Всеукраїнський Союз Таеквон-До" Зорби Валентина Петровича про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. в адміністративній справі № 320/21137/23.

09.08.2023 на адресу суду від Міністерства молоді та спорту України надійшла заява про відвід судді.

Обґрунтовуючи вказану заяву, відповідач зазначив, що позовна заява з вимогою про оскарження наказу Міністерства молоді та спорту України від 16.09.2020 №1557 "Про визнання, відмову у визнанні видів спорту та внесення змін до Реєстру визнаних видів спорту в Україні" в частині окремих положень пунктів 1 та 4 щодо визнання "Таеквон-до" видом спорту в Україні та включення до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 11.03.2015 №639 у Розділ ІІ "Неолімпійські та національні види спорту" пункту "ІІ.125.Таеквон-До" була подана позивачем до суду з пропуском встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку для подання позовної заяви.

У заяві про відвід судді відповідач зазначив, що спірний наказ виданий Міністерством молоді та спорту України з дотриманням вимог чинного законодавства, у той час як позивач у позовній заяві не вказав, яку саме норму Закону України "Про фізичну культуру і спорт" та Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядку його ведення, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 №145, порушено відповідачем під час прийняття спірного наказу.

Крім того, відповідач повідомив, що подана Громадською організацією "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф.України" позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 5, 6, 9 та 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, відповідач зауважив, що вказана позивачем у позовній заяві електронна адреса (itf-taekwondo.org.ua) не є коректною, оскільки на за вказаною адресою неможливо відправити будь-які документи.

На думку відповідача, вказані обставини свідчать про безпідставність постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Також відповідач зауважив, що суд не розглянув заяву Міністерства молоді та спорту України про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, яка була направлена на електронну адресу суду 24.07.2023 за №6443/8.3 від 24.07.2023.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді Дудіна С.О., суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені відповідачем у заяві про відвід судді Дудіна С.О., вбачається, що заявник виявив незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене, у свою чергу, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід.

При цьому, суд вважає за доцільне також надати оцінку тим обставинам, на які відповідач посилається як на підставу для відводу судді.

Суд зазначає, що у заяві про відвід судді Міністерство молоді та спорту України вказує про безпідставність постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що у позовній заяві позивачем були наведені мотиви, з яких він виходив при визначенні початку обчислення строку звернення до суду (момент обізнання з порушеним правом), з якими суд погодився. Наведене, у свою чергу, не є підставою для відводу судді, оскільки відповідач не позбавлений можливості викласти суду свої мотиви та заявити клопотання про залишення позову без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суд ставиться критично до посилань відповідача на відсутність у позовній заяві обґрунтувань протиправності прийняття Міністерством молоді та спорту України спірного наказу, оскільки дані обставини не є підставою для відводу судді та підлягають встановленню судом під час розгляду справи.

Твердження відповідача про невідповідність поданої Громадською організацією "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф.України" позовної заяви вимогам пунктів 2, 5, 6, 9 та 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає безпідставними, оскільки Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", №35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

З огляду на викладене, твердження третьої особи про невідповідність поданої Громадською організацією "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф.України" позовної заяви вимогам пунктів 2, 5, 6, 9 та 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України тяжіють до спонукання суду проявити ознаки надмірного формалізму, що не сприяє забезпеченню практичного та ефективного права на доступ до суду.

Стосовно тверджень Міністерства молоді та спорту України про те, що суд не розглянув його заяву про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження, надіслане на електронну адресу суду 24.07.2023, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2023 в автоматизованій системі документообігу "Діловодством спеціалізованого суду" було зареєстровано заяву Міністерства молоді та спорту України від 24.07.2023 №6443/8.3 про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження за вх.№50324.

Вказана заява 04.08.2023 була передана судді, однак можливість її розгляду була відсутня внаслідок фізичної відсутності у головуючого судді у цій справі матеріалів справи через їх передачу іншому судді для вирішення питання обґрунтованості заяви про відвід.

Так, як зазначено вище, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 (суддя Басай О.В.) відмовлено у задоволенні заяви представника Громадської організації "Всеукраїнський Союз Таеквон-До" Зорби Валентина Петровича про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. в адміністративній справі №320/21137/23.

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи №320/21137/23 фактично були передані 08.08.2023, про що свідчить відмітка штампу Відділу правової, аналітичної, статистичної роботи та узагальнення судової практики Київського окружного адміністративного суду про перевірку та прийняття матеріалів справи.

Суд зазначає, що відсутність у судді Дудіна С.О. у період з 04.08.2023 по 08.08.2023 матеріалів справи є об`єктивною обставиною, яка унеможливила розгляд вказаної заяви відповідача,

Крім того, суд наголошує на тому, що подання відповідачем 09.08.2023 заяви про відвід судді також зумовлює відкладення розгляду заяви відповідача про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження до вирішення питання про відвід судді іншим суддею, позаяк вирішення будь-яких процесуальних питань до розгляду заяви про відвід є неможливим.

Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №320/7112/21 зазначив, що "до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 КАС України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.

За таких обставин, суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу".

Таким чином, несвоєчасний розгляд та вирішення заяв з процесуальних питань учасників процесу у цій справі пов`язаний з поданням такими учасниками заяв про відвід судді, що жодним чином не свідчить про упередженість суду.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. у вирішенні даної адміністративної справи, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. у справі №320/21137/23.

2. Матеріали адміністративної справи №320/21137/23 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Дудін С.О.