Решение № 112019989, 06.07.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2456/23

2/212/1277/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

В квітні 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось з позовом до суду до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.10.2021 року між ТОВ «ФК«Інвест Фінанс» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії № 10004618368 з використанням унікального ідентифікатора, що є аналогом електронно-цифрового підпису (ID заявки на кредит: 4618368). Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10200,00 грн., які були перераховані на його банківську картку № НОМЕР_1 (ALFA BANK), зі строком користування коштами 7 днів. Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування ними. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а відповідач, в свою чергу, порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними. На підставі Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними позичальниками з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», в тому числі і за кредитним договором відповідача. Станом на 03.02.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за договором становить 37402,70 грн., з яких: 10200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 27202,70 грн. - заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не погасив, тому позивач просив суд стягнути з відповідача суму вищевказаної заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання, в якому розгляд справи просив проводити за його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В наданій до суду позовній заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Спеціальні умови №10004618368 до договору кредитної лінії №102269 від 01.09.2021. (а.с. 3-9)

Згідно з умовами Договору відповідач отримав кредит на суму 10200,00 грн. строком на 7 днів, з первинною процентною ставкою в розмірі 1,45 % в день, базовою процентною ставкою в розмірі 2,45 % в день. Згідно графіку розрахунків останній термін повернення платежів у загальному розмірі 11235,30 грн. (суми кредиту у розмірі 10200,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 1035,30 грн.) - 25.10.2021 року (пункт 1.1., 2.1. Договору).

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений Спеціальними умовами (за умови відсутності чинних Угод про продовження) або Угодами про продовження (у разі укладання), особливі умови, встановлені для позичальника програмою лояльності, втрачають силу, застосовується базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом (у разі наявності Угоди про продовження - за період останньої Угоди про продовження) підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можливо вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника (п. 2.3).

Спеціальні умови є невід`ємною частиною Договору (п. 3.1).

Кредитний договір містить підпис електронним одноразовим ідентифікатором позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_2 . (а.с. 9)

Відповідач свідомо прийняв пропозицію укласти електронний договір на запропонованих і погоджених з ним умовами в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», підтвердив, що ознайомлений з істотними умовами правочину, погодився прийняти на себе зобов`язання позичальника, засвідчив повну та безумовну згоду з усіма без виключення умовами оферти. (а.с. 9 зворотня сторона)

Кредитний договір було укладено на підставі заяви ОСОБА_1 за №10004618368 від 18.10.2021 року, де позичальником зазначено особисті дані, сума кредиту, проценти за користування, строк виплати кредиту та номер банківської картки для перерахування коштів. (а.с.10)

18.10.2021 року кошти у сумі 10200,00 грн. були зараховані на банківську карту за № НОМЕР_1 , що підтверджується копією Інформаційного листа АТ «ПУМБ» вих. № КНО-20.4/86 від 22.09.2022 року. (а.с. 16)

05 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №556/ФК-22 на підставі якого позивач набув право вимоги за кредитними договорами, укладеними позичальниками з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс». Так, первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Кредитного договору № 10004618368 від 18.10.2021 року, заборгованість за яким на дату відступлення права вимоги склала 37402,70 грн. (10200,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 27202,70 грн. заборгованість по відсоткам), що також підтверджується Витягом з Реєстру прав вимог (Додаток № 1) до вказаного Договору. (а.с. 20-26, 27) Повідомлення про відступлення права вимоги та Вимогу про сплату заборгованості за вказаним договором було направлено на адресу відповідача. (а.с. 17-19)

Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього за період з 18.10.2021 по 05.09.2022 року виникла заборгованість у розмірі 37402,70 грн., з яких: 10200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 27202,70 грн. заборгованість за відсотками, що підтверджується наданим позивачем Розрахунком заборгованості за Договором кредитної лінії № 10004618368 від 18.10.2021 року. (а.с. 12-15)

За п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 11 Закону, електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі положень ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, Кредитний договір ТОВ «ФК«Інвест Фінанс» з відповідачем було укладено в електронній формі з дотриманням передбачених законом вимог.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також, за п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, права вимоги за Договором кредитної лінії № 10004618368 від 18.10.2021 року, укладеного між первісним кредитором ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за вищевказаним Кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі останній повинен сплатити на користь позивача.

Розмір такої заборгованості підтверджується Витягом з реєстру прав вимог (Додаток № 1) до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року (а.с. 27), а також наданим до суду Розрахунком заборгованості. (а.с. 12-15).

Так, згідно наявного в матеріалах справи Розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії № 10004618368 від 18.10.2021 року за період з 18.10.2021 по 05.09.2022 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 37402,70 грн., з яких: 10200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 27202,70 грн. заборгованість за відсотками. (а.с. 12-15)

Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору. Зокрема, нарахування процентів здійснено відповідно до п.п. 1.1.3, 1.1.4, 2.3 Спеціальних умов № 10004618368 від 18.10.2021 року за ставкою 1,45 % на день (в межах встановленого договором строку кредитування) та 2,45 % на день (поза межами встановленого договором строку кредитування).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву до суду не скористався, окрім того, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем, або власного розрахунку заборгованості.

Отже, на підставі вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за Кредитним договором підтверджені належними та допустимими доказами, тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 10004618368 від 18.10.2021 року у розмірі 37402,70 грн., яка складається з: 10200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 27202,70 грн. заборгованість за відсоткам.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610, 625, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 10004618368 від 18.10.2021 року у розмірі 37402,70 гривень (тридцять сім тисяч чотириста дві гривні 70 копійок), яка складається з: 10200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 27202,70 грн. заборгованість за відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 06 липня 2023 року.

Суддя: О. Н. Борис