Решение № 111111419, 27.04.2023, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2452/2021 Справа № 490/9559/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденгко О.А., за участю секретаря судового засідання Позднякова Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Миколаїська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , в якому просили визнати за ними в порядку спадкування після їх матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частку 50/100 (по 25/100 кожній) у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши ОСОБА_6 частку 50/100 у праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок.

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді частки 58/100 у праві власності на вказаний житловий будинок.

Дану спадщину прийняли діти померлої: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які у 1997 році подали відповідні заяви до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори (третя особа). Проте спадкоємці не отримали свідоцтва про право на спадщину.

Так, один із спадкоємців ОСОБА_7 . ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його спадкоємці (діти) ОСОБА_4 (відповідач-1), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 звернулися у 2007 році з позовом до Центрального районного суду м. Миколаєва до ОСОБА_5 , ОСОБА_8 (позивачі в цій справі) про визнання права власності в порядку спадкування на частку померлого ОСОБА_9 . Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2007 року по справі № 2-4753/07, яке набрало законної сили 24.07.2007 року за кожним із спадко-ємців ОСОБА_9 , у тому числі за ОСОБА_4 , було визнано право власності в порядку спадкування на частку у вказаному домоволодінні по 58/1200.

В подальшому 02.03.2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва було прийняте рішення у справі № ц2-325/09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , яке набрало законної сили 12.03.2009 року, яким припинено право власності ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 на належні їм за попереднім рішенням суду частки 58/1200 житлового будинку по АДРЕСА_2 , та визнано за ОСОБА_4 (відповідачем-1 в цій справі) право власності на частку 174/1200 у домоволодінні по АДРЕСА_2 .

Отже, на підставі цих 2-х судових рішень частка ОСОБА_4 у домоволодінні по АДРЕСА_2 складала 232/1200, в тому числі 58/1200 визнано за ним рішенням суду від 12.07.2007 року в порядку спадкування, і 174/1200 визнано за ним рішенням суду від 02.03.2009 року. Дана частка 232/1200 відповідає частці 58/300 ОСОБА_9 (спадкоємця ОСОБА_7 ), померлого у 2003 році.

КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» повідомлено, що частку ОСОБА_4 . 58/300 було вилучено у нову адресу АДРЕСА_3 згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1139 від 26.10.2012 року. Тобто, частка померлої ОСОБА_7 спочатку складала 58/100, та після вилучення у 2012 році частки 58/300 ОСОБА_4 в адресу АДРЕСА_3 частка ОСОБА_7 (яку успадкували позивачі) складає 116/300 часток (58/100 = 174/300; 174/300 58/300 = 116/300).

Інші спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не змогли отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право власності на належну їм частку 116/300, оскільки постановою Державного нотаріуса Першої Миколаївської державної нотаріальної контори від 01.06.2018 року їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі, що відсутній оригінал правовстановлювального документу ухвали (рішення) народного суду Ленінського району м. Миколаєва від 18.06.1964 року, та не співпадають частки спадкоємців.

За заявою позивачів на підставі Акту від 07.11.2017 року БТІ в листі № 2-5255 від 01.12.2017 року повідомило, що після перерахунку часток співвласників, які залишилися в будинку по АДРЕСА_3 (з урахуванням виділення в окрему адресу частки ОСОБА_12 ) частка померлої ОСОБА_7 складає 50/100, частка ОСОБА_6 50/100.

За такого , оскільки вони не можуть захистити свої спадкові права в інший спосіб, вимушені звернутися до суду з цим позовм.

Відзиву від відповідачів на позов не надходило.

Ухвалою судді Центрального районного суду м.Миколаєва Чулуп О.С. від 07.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 ОСОБА_6 , третя особа: Перша Миколаїська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Призначено підготовче судове засідання на 07.05.2019 року .

Розпорядженням керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва №720 від 22.02.2021 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 24.02.2021 року прийнято до провадження вказану справу та у зв`язку з великою навантеженістю, призначити підготовче судове засідання у справі на 17.06.2021 року на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 17.06.2021 року клопотання представника позивачів - адвоката Зотікова С.Є. про залучення правонаступника позивача ОСОБА_8 по справі - задоволено. Залучено ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_8 по справі за вказаним позовом .

Клопотання представника позивачів - адвоката Зотікова С.Є. про залучення правонаступника відповідача ОСОБА_6 по справі - задоволено. Залучено ОСОБА_3 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_6 по справі за вказаним позовом .

Ухвалою суду від 07.02.2022 року клопотання представника позивачів - адвоката Зотікова С.Є. про залучення правонаступника позивача ОСОБА_1 - задоволено. Залучено ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_5 по справі за вказаним позовом .

Ухвалою суду від 12 липня 2022 року закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Миколаїська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В подальшому представник позивачів адвокат Зотіков С.Є. надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що основним документом про розподіл часток спадкоємців у домоволодінні по АДРЕСА_3 є акт Миколаївського МБТІ від 07.11.2017 року, підписаний всіма на той час живими співвласниками ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . На підставі цього акту, ММБТІ був виготовлений технічний паспорт на це домоволодіння станом на 01.11.2017 року. Згідно акту МБТІ від 07.11.2017 року, технічного паспорту та листа ММБТІ від 01.12.2017 року № 2-5255 :

- частка ОСОБА_7 (померла у 1996) у праві спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 , яку прийняли її спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на яку наразі претендують їх спадкоємці позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках (по 25/100), складає 50/100. На цю частку за актом БТІ від 07.11.2017 року припадають в літ. А: передпокій № 2-1 площею 10,3 кв.м., житлова кімната № 2-2 площею 7,8 кв.м., житлова кімната № 2-3 площею 17,9 кв.м.; в літ. а: кухня-коридор № 2-4 площею 9,8 кв.м., сарай літ. Е, вбиральня літ. В, замощення I , огорожі № 2 , № 3 , № 4 ;

- частка іншого співвласника домоволодіння по АДРЕСА_3 ОСОБА_6 (її спадкоємець відповідач ОСОБА_3 ) складає 50/100, на яку за актом БТІ від 07.11. 2017 року припадають: в літ. А житлова кімната № 1-1 площею 11,0 кв.м., житлова кімната № 1-2 площею 15,2 кв.м., в літ. а2 коридор № 1-3 площею 10,1 кв.м.; ванна кімната № 1-4 площею 3,8 кв.м.; літня кухня літ. Б, майстерня літ. О, вбиральня літ. П, душ літ. Р, замощення I , огорожі № 2 , № 3 , № 4 .

Частка ОСОБА_9 (його спадкоємець відповідач ОСОБА_4 була в 2012 році вилучена у нову адресу АДРЕСА_3 згідно рішення Миколаївського міськвиконкому № 1139 від 26.10.2012 року, у зв`язку з чим змінився розмір часток інших співвласників домоволодіння по АДРЕСА_3 , що, зокрема, зумовило неможливість оформлення права власності в нотаріальному порядку іншими співвласниками (див. постанову нотаріуса Першої Миколаївської ДНК від 01.06.2018 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом). Сам же відповідач ОСОБА_4 на частку в домоволодінні по АДРЕСА_3 не претендує (будь-яких заперечень проти позову від нього не надходило).

Представник позивачів адвокат Зотіков С.Є. надав заяву про розгляд справи у відсутністі позивачів та їх представника, просив про задоволення позову.

Відповідачі в судове засдіання неодноразово не з`явилиися, повідомлялися судом належними чином за останнім відомим місцем проживання та через оголошення на сайті Судова влада.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін в порядку заочного розгляду відповідно до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.01.1963 року, виданого старшим нотаріусом Земцевою В.М. Першої Миколаївської державної нотаріальної контори за реєстровим № 4-229, ОСОБА_7 успадкувала після її батька ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/8 частку спадщини, до складу якої увійшла 1/4 домоволодіння у АДРЕСА_4 , яке належало померлому ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 31.12.1937 року.

Згідно ухвали (рішення) народного суду Ленінського району м. Миколаєва від 18.06.1964 року, після реального поділу домоволодіння у АДРЕСА_4 судом визначені частки співвласників: ОСОБА_14 24/100, ОСОБА_15 12/100, ОСОБА_16 6/100, та ОСОБА_7 58/100.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 233/97 , заведеної Четвертою Миколаївською державною нотаріальною конторою 05.04.1997 року, в устанволеному законом порядку з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_5 , донька померлої, ОСОБА_8 , донька померлої, та ОСОБА_9 ,, син померлої.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді частки житлового будинку (домоволодіння) у АДРЕСА_1 . Згідно даних КП ММБТІ від 01.11.2017, 01.12.2017 року зазначено, що нумерацію будинку по АДРЕСА_4 змінено з № 55 на № 67.

Постановою Державного нотаріуса Першої Миколаївської державної нотаріальної контори від 01.06.2018 року ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі, що відсутній оригінал правовстановлювального документу ухвали (рішення) народного суду Ленінського району м. Миколаєва від 18.06.1964 року.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2007 року по справі № 2-4753/07, яке набрало законної сили 24.07.2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ,а ОСОБА_11 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про визнання права власності в порядку спадкування на частку померлого ОСОБА_9 , за спадкоємцями ОСОБА_9 було визнано право власності в порядку спадкування на частку у вказаному домоволодінні по 58/1200 за кожним.

Згідно рішення від 02.03.2009 року Центрального районного суду м. Миколаєва у справі № ц2-325/09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , яке набрало законної сили 12.03.2009 року, припинено право власності ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 на належні їм за попереднім рішенням суду частки 58/1200 житлового будинку по АДРЕСА_2 , та визнано за ОСОБА_4 право власності на частку 174/1200 у домоволодінні по АДРЕСА_2 .

Отже, частка відповідача ОСОБА_4 у домоволодінні по АДРЕСА_2 складала 232/1200, що відповідає частці 58/300 ОСОБА_9 ( сина спадкодавця ОСОБА_7 ), померлого у 2003 році.

Згідно даних КП ММБТІ, станом на 28.12.2012 року за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на 116/300 часток у житловому будинку по АДРЕСА_2 . Частку ОСОБА_4 , яка складала 58/300 було вилучено у нову адресу АДРЕСА_2 згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1139 від 26.10.2012 року.

За такого, частка померлої ОСОБА_7 , яка складла 58/100, після вилучення у 2012 році частки 58/300 ОСОБА_4 в адресу АДРЕСА_3 частка ОСОБА_7 , яка підлягає до спадкування іншими спадкоємцями (позивачами у справі), які не оформили свої спадкові права, проте прийняли спадщину ув установленому законом порядку, складає 116/300 часток на час вирішення справи.

Іншому співвласнику спірного домоволодіння ОСОБА_6 згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно 16.11.2011 року належала частка 21/50.

Згідно Акту від 07.11.2017 року,складеного КП ММБТІ , після перерахунку часток співвласників, які залишилися в будинку по АДРЕСА_3 (з урахуванням виділення в окрему адресу частки ОСОБА_12 ) частка померлої ОСОБА_7 складає 50/100, частка ОСОБА_6 50/100.

Відповідно до п. 5 (абзац 1) Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Правила книги шостої чинного ЦК України (Спадкове право) застосовуються лише до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки усі спадкоємці (діти) ОСОБА_7 у 1997 році прийняли спадщину, до спірних відносин застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, чинного на день прийняття спадщини дітьми померлої.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 549 цього кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав заяву державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини про прийняття спадщини.

Таким чином, доньки спадкодавиці ОСОБА_17 п. ОСОБА_5 та ОСОБА_18 прийняли спадщину після смерті у 1997 році їх матері, та згідно з ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР набули права на частку в праві спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_7 , і на даний час складає 50/100 часток у праві власнсоті на вказане домоволодіння.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, в редакції на час відкриття спадщини, позивачі (первісні) є спадкоємцями першої черги, та спадкують за законом у рівних частках.

Згідно ст. 182 ЦК України, ст. 4 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 27 цього Закону, підставами державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, зокрема, свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат. Також, згідно пункту 9 ч. 1 ст. 27 цього Закону, право власності може бути зареєстроване, зокрема, на підставі рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно листа ВССУ від 16.05.2013року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

На цю частку згідно Акту КП ММБТІ від 07.11.2017 року припадають в літ. А: передпокій № 2-1 площею 10,3 кв.м., житлова кімната № 2-2 площею 7,8 кв.м., житлова кімната № 2-3 площею 17,9 кв.м.; в літ. а: кухня-коридор № 2-4 площею 9,8 кв.м., сарай літ. Е, вбиральня літ. В, замощення I , огорожі № 2 , № 3 , № 4 ;

Варховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачами доведено належними та допустими доказами, що спадкоємці померлої ОСОБА_7 з об`єктивних причин не могли отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину, отже позовні вимоги є обгрунтованими .

Разом з тим суд враховує, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано суду доказів, того, що після смерті первісних позивачів ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , , спадкоємцями яких вони є відповідно, не існує інших спадкоємців, які прийняли спадщину, і що при визнанні права спадкодавців на частку у праві власності на спірне спадкове майно, у них існують об`єктивні перешкоди у оформленні своїх спадкових прав в нотаріальному порядку.

При поданні клопотання про заміну позивача їх представник не заявляв відповідних клопотань про витребування спадкових справ після померлих первісних позивачів, не подавав до суду заяв про зміну позовних вимог, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо належності їм на праві спдакування після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , відповідної частки у праві власнсоті на спірний будинок.

В зв`язку з втратою правоздатності за померлими особами (превісними позивачами)- спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_19 , щодо яких є належні докази щодо прийняття ними спадщини - суд також позбавлений можливості вирішити позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , права власності на відповідну частку спадкового майна.

Разом з тим, суд враховує наступні принципи цивільного судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

За ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, що «спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду». Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, належним та ефективним. «Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду», судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. «Вдаючись до такого критерію, як ефективність способу захисту, Верховний Суд намагається створити ситуацію, коли особі не доведеться витрачати багато часу на те, щоб домогтися захисту своїх порушених прав та інтересів. Прийняте рішення має бути виконуваним».

За такого, оскільки в зв`язку зі смертю первісних позвиачів та відсутністю зміни позовних вимог від правонаступників позивачів, суд , встановивши , що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягали б до задволення - позбавлений можливості визнати за померлими позиваач право власності на відповідну часку спадкового майна. при цьому суд додатково враховує, що державна реєстрація права власності за померлою особою - суперечить вимогам діючого законодавства , є неможливою, отже рішення суду буде невиконуваним.

У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia». Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому , принцип «jura novit curia», з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі «Гусєв проти України» (скарга № 25531/12)).

Отже, суд позбавлений можливості вирішити питання про визнання права власності на спадкове майно за позивачами ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 - за відсутності відомостей про коло спадкоємців після первісних позивачів, а стосовно ОСОБА_2 - і про колоспадкоємців пімля смерті його матері.

Проте, з врахуванням вищенаведених принципів цивільного судочинства, враховуючи встановлення судом обгрунтованості та доведеності первісних позовних вимог та наявність доказів того, що спадкодавці позивачів були позбавлені можливості оформити свої спадкові права- суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо встановлення прийняття спадщини з визначенням часток ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у праві власності на спірне спадкове майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 - на житловий будинок по АДРЕСА_5 за кожним, залишивши за ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_6 ) її фактичну частку у домоволодінні 50/100 часток.

Відповідно дост.141ЦПК України,судовий збірсплачено позивачамипри подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 5,12,13, 18, 79-81, 141, 259, 263-265, 284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Миколаїська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити частково.

Встановити, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняли в порядку спадкування після їх матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 25/100 часток кожна у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО