Постановление суда № 110974680, 17.05.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8250/23

Провадження № 1-кс/202/3867/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

17 травня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні №12023040000000402 від 07.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Редмі 9» із сім-картою № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який вилучений під час затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000402 від 07.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

07.05.2023 року був проведений обшук в житлі за адресою: АДРЕСА_1 , яке орендує ОСОБА_3 , та вилучено бойові припаси та набої різного калібру.

Того ж дня, 07.05.2023 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час особистого обшуку в останнього було вилучено мобільний телефон марки «Редмі 9» із сім-картою № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Слідчий вважає, що вилучений мобільний телефон має значення речового доказу, так як може містити інформацію, яка безпосередньо стосується злочину, зокрема, про телефонні дзвінки з особами, які можуть бути причетні до цього правопорушення, а також смс-листування, фото, аудіо- та відео.

Тому з метою запобігання можливості передачі та відчуження, а також забезпечення можливої конфіскації слідчий просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Редмі 9» із сім-картами № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування.

В судове засідання слідчий не з`явилася, в матеріалах клопотання наявна заява про розгляд клопотання без її участі.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні проти клопотання заперечував.

Захисник адвокат ОСОБА_4 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти клопотання слідчого, посилаючись на те, що мобільний телефон був вилучений під час затримання, до внесення відомостей до ЄРДР та не має значення для досудового розслідування. У зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12022040000000656 від 07.12.2022 року, в рамках якого на підставі ухвали слідчого судді 07 травня 2023 року в період часу з 17 год. 25 хв. до 23 год. 15 хв. був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де, окрім іншого, вилучено бойові припаси та інші заборонені предмети.

Після чого о 23 год. 15 хв. ОСОБА_3 було затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відомості про дане правопорушення 07.05.2023 року о 23 год. 36 хв. були внесені до ЄРДР.

З протоколу затримання вбачається, що під час особистого обшуку у ОСОБА_3 був вилучений мобільний телефон марки «Редмі 9» із сім-картами № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Постановою слідчого від 08.05.2023 року вказані речі визнані речовим доказом.

08.05.2023 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя враховує, що за змістом статті 208 КПК України під час затримання особи може бути проведений особистий обшук.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений у ОСОБА_3 мобільний телефон відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки може мати значення доказу, а саме містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містити інші відомості, які мають значення для досудового розслідування.

У той же час існує загроза приховування, знищення, відчуження цього речового доказу, так як ОСОБА_3 є особою, заінтересованою у результатах кримінального провадження, оскільки йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України.

Тому, на переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника речі, накладення арешту не буде мати негативних наслідків, потрібно з метою досягнення завдань кримінального провадження, носить тимчасовий характер, може бути скасований відповідно до статті 174 КПК України після проведення відповідних слідчих та процесуальних дій.

Отже, клопотання слідчого необхідно задовольнити та з метою забезпечення збереження речового доказу накласти арешт на мобільний телефон марки «Редмі 9» із сім-картками з номером: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який був вилучений у ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Редмі 9» із сім-картками з номером: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який був вилучений у ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів

Слідчий суддя ОСОБА_1