Постановление суда № 11076238, 06.09.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 вересня 2010 р. № 10/2 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідан+"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р.

у справі№ 10/2

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нідан+"

до1. Закритого акціонерного товариства "Котнар";

2. Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банку в особі Ужгородської філії Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банку

провизнання недійним договору поруки,

в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Нідан+" касаційна скарга від 07.06.2010 р. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р. у справі № 10/2 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відділенням Державного казначейства у Печерському районі міста Києва листом-повідомленням від 09.02.2007 р. № 6-1-08/1191 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме: одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва; код за ЄДРПОУ: 26077922; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку: 820019; номер рахунку: 31113095700007.

Додана до касаційної скарги у якості доказу сплати державного мита квитанція № 5191\з10 від 16.06.2010 р. не відповідає зазначеним вимогам, оскільки у ній вказано іншого одержувача, а саме Вищий господарський суд України.

Таким чином, вказана квитанція не може бути доказом сплати державного мита у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідан+" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р. у справі №10/2 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук