Решение № 110679926, 01.05.2023, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/191/23

Провадження № 2-а/353/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Радуляка Михайла Михайловича, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАС № 6626342 від 03.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

13.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до інспектора роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Радуляка М.М., в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАС № 6626342 від 03.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн. за порушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Зокрема у вказаній постанові зазначено, що вона керувала транспортним засобом марки «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушила ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», п. 31.3 (б) ПДР. Вказаний автомобіль знаходиться в користуванні ПрАТ «Натурфарм» на підставі договору оренди, укладеного між ПрАТ «Натурфарм» та ТзОВ «Сервісний центр», та переданий їй в користування для виконання посадових обов`язків у ПрАТ «Натурфарм», про що свідчить Договір відповідального зберігання від 08.05.2020 року. Основним видом діяльності ПрАТ «Натурфарм» є оптова торгівля фармацевтичними товарами. Оскільки автомобіль марки «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1 , є службовим автомобілем, тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Таким чином вона не погоджується з рішенням інспектора щодо порушення нею ч. 3 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

13.03.2023 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрала Радуляка Михайла Михайловича про скасування постанови серії ЕАС № 6626342 від 03.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення, було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачка усунула недоліки позовної заяви, подала до суду уточнену позовну заяву, сплатила судовий збір, а також подала письмове клопотання, в якому просила залучити до участі у справі в якості належного відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки адміністративної справи незначної складності (малозначної справи) та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч.ч. 3, 4 ст. 257 КАС України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіної У.Ю. від 23.03.2023 року позовну заяву прийнято до провадження, залучено до участі у справі співвідповідача - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

11.04.2023 року з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема ствердив, що позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн. за те, що вона керувала транспортним засобом марки «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності юридичній особі, створеній та діючій з метою отримання прибутку, який своєчасно не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушила п. 31.3.б ПДР. Так, згідно бази даних ІПНП власником цього автомобіля є ТОВ «Сервісний центр», основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Також згідно реєстру іншими видами діяльності товариства є: надання в оренду офісних машин і устаткування, в т.ч. комп`ютерів, інші види освіти, спеціалізована медична практика, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, організація будівництва будівель. Транспортний засіб марки «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1 , передано в оренду ПрАТ «Натурфарм», яке займається оптовою торгівлею фармацевтичними товарами, дослідженнями та екперементальними розробками у сфері інших природних і технічних наук, іншою допоміжною діяльністю у сфері транспорту, загальною медичною практикою, оптовою торгівлею парфумними та косметичними товарами, змішаним сільським господарством. Всі зазначені види діяльності передбачають отримання прибутку за надання послуг. Експлуатація транспортного засобу невід`ємно пов`язана з веденням і забезпеченням господарської діяльності підприємства, яка направлена на отримання прибутку, в т.ч. і перевезення працівників підприємства для виконання ними своїх трудових обов`язків. Позивачка, керуючи транспортним засобом, використовувала його у службових цілях та з метою забезпечення діяльності підприємства, за яким зареєстрований транспортний засіб. Також на відеозаписі зафіксовано факт перевезення пасажира. Аналіз вказаних тверджень приводить до висновку, що транспортний засіб марки «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивачки підлягає обов`язковому технічному контролю кожні два роки. Таким чином в діях позивачки є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а доводи позивачки безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак до суду подала письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує, просила його задовольнити та розгляд справи провести у її відсутності.

Відповідач інспектор роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрал поліції Радуляк М.М. та представник відповідача - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в судове засідання повторно не з`явились, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях".

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Судом встановлено, що 03.03.2023 року інспектором роти № 3 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капралом поліції Радуляком М.М. відносно позивачки ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6626342 про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 340 грн. штрафу, з тих підстав, що ОСОБА_1 (позивачка) 03.03.2023 року о 22 год. 32 хв. в с. Атаки, дорога Н-03, керувала транспортним засобом марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушила ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», п. 31.3.б ПДР (а.с. 27).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 21.03.2018 року, автомобіль марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, належить ТзОВ «Сервісний центр» (а.с. 6).

Відповідно до копії договору оренди транспортних засобів, укладеного між ТзОВ «Сервісний центр» та ПрАТ «Натурфарм» 01.01.2023 року, копії Додатку № 1 та Акту приймання-передачі до нього, автомобіль марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , переданий в строкове платне користування ПрАТ «Натурфарм» для використання у господарській діяльності (а.с. 11-16).

ОСОБА_1 (позивачка) з 13.12.2019 року прийнята на посаду менеджера з адміністративної діяльності у ПрАТ «Натурфарм», що підтверджується копією наказу № 106-к від 12.12.2019 року (а.с. 17).

08.05.2020 року ПрАТ «Натурфарм» передало ОСОБА_1 (позивачка) на відповідальне зберігання легковий автомобіль марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією договору відповідального зберігання (а.с. 18-20).

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТзОВ «Сервісний центр» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів, інші види освіти, н.в.і.у., спеціалізована медична практика, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, організація будівництва будівель.

Також згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.01.2019 року видами діяльності ПрАТ «Натурфарм» є змішане сільське господарство, оптова торгівля парфумними та косметичними товарами, оптова торгівля фармацевтичними товарами, загальна медична, практика дослідження та екперементальні розробки у сфері інших природних і технічних наук, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 7-10).

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пунктом 31.3.б ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Поняття обов`язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». Зокрема, обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

В той же час, обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Відповідно до пп. 15 п. 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - це транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Аналіз положень статті 35 Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Господарська діяльність - це будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:

- транспортними засобами спеціального призначення;

- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;

- службовими легковими автомобілями;

- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, є легковим хетчбеком. Вказаний автомобіль належить ТзОВ «Сервісний центр» та був переданий в оренду ПрАТ «Натурфарм». ПрАТ «Натурфарм» використовує зазначений орендований автомобіль в своїй господарській діяльності.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перелік видів діяльності, які здійснює ПрАТ «Натурфарм», не містять виду діяльності, пов`язаного з здійсненням перевезень пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Суд зазначає, що автомобіль, яким керував позивачка, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, оскільки відповідачами суду не надано та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що позивачка, як найманий працівник ПрАТ «Натурфарм», здійснювала перевезення пасажирів або вантажів та отримувала за це плату.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду по справі № №678/483/17 від 17.10.2019 року.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

У оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вбачається, що до постанови не додано жодних доказів у справі про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 251 КУпАП, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що вищезазначена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Проте, поліціянтом при складанні постанови не були належним чином зібрані та досліджені докази, передбачені ст. 251 КУпАП. Крім цього, оскаржувана постанова, в порушення ст. 283 КУпАП, не містить посилань на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями).

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до 4 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як встановлено частинами 1, 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Предметом доказування у даній справі є факт експлуатації транспортного засобу якщо він не пройшов обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення позивачкою правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Положеннями ч. 3 ст. 77 КАС України передбачено, що докази до суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 року відповідачам було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву, всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Дослідивши доданий представником відповідача до відзиву на позовну заяву диск з відеозаписом з бодікамери поліцейського, судом встановлено, що в ході розмови поліцейських з позивачкою, остання наголошувала на тому, що транспортний засіб, яким вона керувала, є службовим автомобілем, та вона не здійснювала перевезення пасажирів та вантажу з метою отримання прибутку.

Суд вважає необґрунтованими висновки працівника поліції про те, що якщо транспортний засіб належить юридичній особі, яка здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку, то він в будь-якому разі підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю, оскільки це суперечить змісту ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». Також вважає безпідставними твердження представника відповідача, викладені у відзиві, про те, що поліцейським було зафіксовано факт перевезення пасажира. Будь-яких доказів про здійснення перевезення пасажира та отримання позивачкою плати від нього за перевезення до матеріалів справи не додано.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Як зазначено в частинах другій та шостій статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачкою згаданого адміністративного порушення.

Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а отже, інспектор роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрал поліції Радуляк М.М., як суб`єкт владних повноважень, прийняв необгрунтоване рішення без урахування та встановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність правових підстав для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною (незаконною).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

За встановлених в судовому засіданні обстанин, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6626342 від 03.03.2023 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капралом поліції Радуляком М.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. слід скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі наведеного, ч. 3 ст. 121, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283, 286, 289, 292, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 78, 132, 139, 143, 162, 229, 241-247, 255, 257, 262, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6626342 від 03.03.2023 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капралом поліції Радуляком Михайлом Михайловичем (вул. Заводська, 22, м. Чернівці) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА