Постановление суда № 110378410, 21.04.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

21 квітня 2023 року справа № 580/1703/23м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні клопотання Служби безпеки України про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

07.03.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від імені ОСОБА_2 (поштова адреса: АДРЕСА_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 , (Військова частина НОМЕР_1 ); РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі позивач) до Служби безпеки України (01601, м.Київ, вул.Малопідвальна, будинок 16; код ЄДРПОУ 00034074) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 27.06.2016 до 28.02.2018 включно;

зобов`язання нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 27.06.2016 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 30.04.2021 включно у фіксованій величині 4463,15грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

зобов`язання нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15грн в місяць за період з 01.03.2021 до 30.04.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач не виплатив індексацію грошового забезпечення за вказані періоди. Вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

29.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№ 11898/23) відповідача, в якому заявив клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову (далі - Клопотання).

Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки індексація грошового забезпечення не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, то вона не є складовою грошового забезпечення. Тому позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду. Подання позовної заяви з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду за відсутності підстав для визнання їх поважними відповідно до п.8 ст.240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

Ознайомившись із матеріалами позову, оцінивши доводи Клопотання, дослідивши докази, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.

Згідно з ч.4 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, суд має право переглянути власний висновок щодо поважності причин звернення особи в суд з пропуском встановленого законом строку.

Позивач звернувся з позовними вимогами щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 27.06.2016 до 28.02.2018 включно та щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 30.04.2021 включно у фіксованій величині 4463,15грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-ХІІ)

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 1.3. Інстрікції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5 (далі - Інструкція), передбачено, що Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків) (п2.1 Інструкції).

Згідно з підп. 2.2.7 п.2.2 Інструкції фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Отже, індексація грошового забезпечення відноситься до грошового забезпечення позивача. Тому доводи відповідача щодо того, що індексація грошового забезпечення не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, то вона не є складовою грошового забезпечення не обґрунтовані.

Водночас строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів врегульовані ст.233 КЗпП України, яка на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Чинна редакція ст.233 КЗпП України, на яку представник відповідача посилався у Заяві, передбачає:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.".

Отже, для вирішення трудового судового спору встановлюється тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до п.1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, визначені у ст.233 КЗпП України строки продовжуються на строк дії карантину. Вказана норма є імперативною та підлягає врахуванню судом.

Суд зі вказаного питання на виконання ч.5 ст.242 КАС України також врахував висновки Верховного суду (далі ВС) у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 ВС, який проаналізував норми ст.233 КЗпП України та серед іншого зазначив:

«...23. Крім того, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.

25. З огляду на вказане, доводи касаційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.».

На час звернення позивача до суду в Україні на підставі постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 09.12.2020 №1236 у редакції постанови від 27.05.2022 діють карантинні обмеження з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вказані обставини можуть свідчити, що позивач у період карантинних обмежень мав об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до адміністративного суду щодо не нарахування та невиплати відповідачем додаткової доплати до грошового забезпечення, встановленого вказаною вище постановою Уряду, в т.ч. через ризик його захворювання на COVID-19.

Водночас строки звернення до адміністративного суду визначені у ст.122 КАС України. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд врахував, що 06.12.2022 позивач звертався до відповідача заявою та відповідач супровідним листом від 21.12.2022 №21/2/2-14-11/5 надіслав йому довідку щодо індексації грошових доходів за період військової служби з 01.07.2016 до 30.04.2021. Докази вручення позивачу письмового повідомлення про суми індексації за спірний період, нараховані та виплачені йому до 21.12.2022 (дня надання відповіді на заяву) відсутні. Отже, звертаючись до адміністративного суду 07.03.2023 (відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду на позовній заяві) зі вказаним позовом позивач не пропустив тримісячний строк звернення до суду.

Водночас довідкою військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2023 №159 підтверджується, що позивач проходить військову службу в Державній прикордонній службі України з 16.03.2022 до цього часу з місцем дислокації та проживання селище Оршанець м.Черкаси (військова частина НОМЕР_1 ).

Організаційно Збройні Сили України згідно з абзацом сьомим ст.3 Закону України від 6 грудня 1991 року №1934-XII «Про Збройні Сили України» складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Отже, позивач залучений до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Вказані обставини можуть свідчити, що позивач у період несення військової служби під час воєнного стану мав об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до адміністративного суду щодо невиплати відповідачем індексації грошового забезпечення.

Отже, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не обґрунтовані, а Клопотання щодо залишення без розгляду адміністративного позову не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.2-20, 44-45, 163, 173, 175, 180-183, 194, 195, 205 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання (вх. від 29.03.2023) Служби безпеки України (01601, м.Київ, вул.Малопідвальна, будинок 16; код ЄДРПОУ 00034074) про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Копію ухвали направити сторонам.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 21.04.2023.