Решение № 11019561, 01.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.2010                                                             Справа № 5/95

За позовом ВАТ "Мукачівське підприємство матеріально-технічного постачання імпортною та експортною продукцією", м. Мукачево

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця", м. Мукачево

про стягнення заборгованості у розмірі 18 832, 50 грн.

Суддя Йосипчук О.С.

          За участю представників сторін:

          від позивача: Качур О.С. - представник за довір. № 601 від 01.09.2010р.

          від відповідача: представник не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

ВАТ "Мукачівське підприємство матеріально-технічного постачання імпортною та експортною продукцією", м. Мукачево до Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця", м. Мукачево про стягнення заборгованості у розмірі 18 832, 50 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 18 832, 50 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неоплати за поставлені товарно-матеріальні цінності (далі - товар).

Згідно з видатковими накладними № 1997 від 29.12.08р., № 58 від 30.01.09р., № 361 від 27.03.09р. та № 403 від 03.04.09р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22 532, 10 грн. Проте відповідач здійснив розрахунок не у повному обсязі, сплативши за поставлений товар лише 3 699, 60 грн.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 18 832, 50 грн.

          На адресу відповідача позивачем було надіслано лист № 7 від 15.02.10р. з вимогою оплатити вартість отриманої продукції, на яку не було відреаговано належним чином.

          Відповідач на повторну вимогу суду свого представника у засідання суду не направив, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав.

Таким чином, справа підлягає розгляду в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.09.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору регламентуються Главою 19 Господарського кодексу України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Факт виконання позивачем свого обов'язку по поставці відповідачу товару підтверджується видатковими накладними № 1997 від 29.12.08р., № 58 від 30.01.09р., № 361 від 27.03.09р. та № 403 від 03.04.09р.

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який згідно з розрахунком позивача, що не оспорений відповідачем, станом на 01.07.2010р. складає 18 832, 50 грн.

          Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 15.02.2010р. про оплату вартості отриманої продукції.

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги.

          За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено документально і не заперечується відповідачем, сума 18 832, 50 грн. боргу по оплаті за поставлені товарно-матеріальні цінності, підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

          1.Позов задоволити.

          2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" (89600, м. Мукачево, вул. Берегівська об.,1а, МФО 312345, код ЄДРПОУ 22995957, р/р 260041614 у ВАТ "Райффайзенбанк Аваль" м. Мукачево) на користь ВАТ "Мукачівське підприємство матеріально-технічного постачання імпортною та експортною продукцією" (89600, м. Мукачево, вул. І.Франко, бічна 46, МФО 312174, код ЄДРПОУ 02127549, р/р 26000301235129 "Промінвестбанк" м. Мукачево) суму 18 832, 50 грн. заборгованості за поставлений товар, а також суму 188, 33 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Йосипчук О.С.