Постановление суда № 110033, 06.07.2006, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

2006 року липня місяця 6 дня у м. Полтаві колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.

суддів - ТИМЧУК Л.А., ЧЕРНОВА С.І.

при секретарі - КОЛОДЮК О.П. розглянула у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою споживчого товариства „Торгово-виробнича фірма „СІА"" на ухвалу попереднього судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави від 15 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача,-ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою попереднього судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави від 15 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, зокрема, задоволено заяву позивачки про забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на майно споживчого товариства „Торгово-виробнича фірма „СІА"", яке перебуває по вул. Шевченка,27 м. Полтави;

- накладено арешт на розрахунковий рахунок споживчого

товариства „Торгово-виробнича фірма „СІА"" № 26001174650001 ПРУ КБ „Приватбанк", МФО 331401 код ЗКПО 24831898, св. №23877779.

Справа №22а-1594 2006 року

Головуючий у першій інстанції: КУЗНЕЦОВА О.Ю.

Суддя-доповідач: МАРТЄВ С.Ю.

У апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали з підстав невірного застосування судом першої інстанції норм процесуального права,

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п.2 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Згідно ч.З ст.151 ЦПК України забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого' припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи із п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, суд має право накладати арешт лише на те майно, чи грошові кошти, які належать відповідачеві.

Між тим, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд наклав арешт не на майно колишнього чоловіка, якому належить лише 53% корпоративних прав у пайовому капіталі підприємства, а на усі основні і обігові кошти споживчого товариства „Торгово-виробнича фірма „СІА"", яке не може бути відповідачем у справі про поділ спільного майна подружжя.

Крім того, системний аналіз ч.З ст. 152 ЦПК України, дозволяє зробити висновок про те, що у будь-якому випадку забезпечення позову щодо юридичної особи неможливе, коли воно припиняє її господарську діяльність.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала місцевого суду скасуванню із наступною відмовою у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13 жовтня 2005 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні і обігові кошти споживчого товариства „Торгово-виробнича фірма „СІА"".

Керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу споживчого товариства „Торгово-виробнича фірма „СІА"" задовольнити частково, ухвалу попереднього судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави від 15 грудня 2005 року у частині забезпечення позову скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13 жовтня 2005 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні і обігові кошти споживчого товариства „Торгово-виробнича фірма „СІА"" відмовити.

Решту ухвали попереднього судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави від 15 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.