Решение № 109967347, 03.04.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2023 року Справа № 280/4381/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.07.2022 №3660/02-32-09-02/3569607797 та від 04.07.2022 №3659/02-32-09-02/ НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.06.2022 поштовою кореспонденцією позивачем отримано Акт від 10.06.2022 №2293/08/01/09/ НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів. Адресою перевірки значиться АДРЕСА_2 . Зі змісту Акту вбачається, що фактична перевірка розпочата о 16-05 год. 23.02.2022, завершена о 16-00 год. 09.06.2022. Позивач звертає увагу, що в акті відсутнє посилання на наказ, на підставі якого проведена фактична перевірка. Ні зі змісту Акту перевірки, ні під час розгляду заперечень на Акт перевірки, позивач не був повідомлений про наявність інформації про порушення ним вимог законодавства в частині обігу пального, як законодавчу підставу для проведення фактичної перевірки. В Акті перевірки міститься інформація, що в ході перевірки, згідно аналізу бази Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що у перевіряємому періоді зареєстровано акцизні накладні на реалізацію пального на адресу ФОП ОСОБА_1 . З цього зроблено висновок про те, що позивач отримав та зберігав пальне за адресою АДРЕСА_2 . Так, позивачем придбано паливо для використання у власній господарській діяльності, для заправки транспортних засобів. Відповідно до норм чинного законодавства отримання палива не передбачає ліцензування. Поруч із цим, в Акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки позивача за адресою АДРЕСА_2 , залишків пального не встановлено. Факт зберігання палива не знайшов свого підтвердження. Крім цього, у ході перевірки не встановлено будь-якого обладнання, ємностей, які можливо використовувати для зберігання палива. Також за адресою АДРЕСА_2 , у ході перевірки, не встановлено територій, які могли бути використані для зберігання палива. Позивач вважає, що застосування фінансових санкцій за здійснення діяльності по зберіганню палива без ліцензії можливе за умови виявлення у ході фактичної перевірки обладнання, споруд, ємностей, які можуть бути використані для такого зберігання. За відсутності таких ємностей зберігання палива не підтверджено. Крім того, в обґрунтування висновків фактичної перевірки про зберігання пального покладено неналежний доказ, а саме інформацію про реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизної накладної, якою підтверджується придбання палива. Також позивач звертає увагу, що йому не надавались направлення на перевірку. Крім того, позивач не погоджується із інкримінованим йому порушенням пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України. У акті перевірки зазначається, що 23.02.2022 позивачу вручено лист про надання документів та вмотивованих пояснень. Разом із цим, про які документи йшла мова, що потрібен був пояснити позивач не зазначено. На той час фактична перевірка не проводилась. Будь-якого конкретизованого запиту з боку контролюючого органу позивач не отримував. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01.08.2022 відкрито провадження у справі №280/4381/22; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. №32772 від 26.08.2022) посилається на те, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.02.2022 № 347-п та направлень на проведення перевірки, з якими позивач був ознайомлений 23.02.2022, проведено фактичну перевірку позивача за адресою: АДРЕСА_2 , з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, обігу, зберігання та транспортування пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів. Перевірку розпочато 23.02.2022. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» на території України запроваджений воєнний стан з 24.02.2022, у зв`язку з чим строки проведення фактичних перевірок були зупинені. Враховуючи зазначене, фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 зупинена на період з 24.02.2022, залишок невикористаних днів перевірки складав 4 доби. Перебіг термінів проведення фактичної перевірки позивача поновлено з 06.06.2022. Перевірка закінчена 09.06.2022. Звертає увагу, що відповідно до проведеного аналізу бази даних Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, продавцями зареєстровано акцизні накладні на реалізацію пального на адресу позивача. Перевіркою встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру акцизних накладних за адресою: м. Запоріжжя, вул. Адмірала Лазарєва, 5 позивачем отримувалось та зберігалось пальне за період з 02.04.2021 по 22.09.2021 без отримання відповідної ліцензії, чим порушено ч. 1, ч. 8, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР). В ході перевірки позивачу 23.02.2022 вручено лист для надання документів та вмотивованих пояснень щодо встановлених порушень. Однак, позивачем не надано посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всіх документів, пов`язаних з проведенням перевірки, а саме: банківські виписки; акти інвентаризації пального; документи, які підтверджують право власності на транспортні засоби; первинні документи на пальне, інші документи, що стосуються предмета перевірки, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України. За результатами фактичної перевірки прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які є правомірними та скасуванню не підлягають. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 25.01.2023 клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі третя особа, ГУ ДПС у Запорізькій області).

Ухвалою суду від 25.01.2023 витребувано від ГУ ДПС у Запорізькій області докази у справі, а саме засвідчені належним чином копії усіх документів та матеріалів, на підставі яких призначено та проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.07.2022 №3660/02-32-09-02/ НОМЕР_1 та від 04.07.2022 №3659/02-32-09-02/ НОМЕР_1 .

15.02.2023 від третьої особи надійшли витребувані документи на виконання ухвали суду від 25.01.2023 та пояснення щодо позову (вх. №6871), в яких контролюючий орган просить відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у Вінницькій області. Додатково звертає увагу, що підставою для призначення проведення перевірки позивача є виконання контролюючим органом своїх функцій при здійсненні аналізу наявної та отриманої від платників податків інформації, викладеної у доповідній записці від 16.02.2022 №731 вн, а для проведення самої фактичної перевірки підставою є рішення заступника начальника контролюючого органу у вигляд наказу від 18.02.2022 №347-п, виданого на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Крім того, посилається на те, що наявність у позивача вантажного транспорту, автопричепів та гаражу, документальне підтвердження використання/списання всього отриманого пального в день його отримання по бакам транспортних засобів, які використовуються позивачем, свідчить про зберігання залишків такого пального та вимагає наявності відповідної ліцензії для його зберігання.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.02.2020, номер запису: 2103000 0000106271, основним видом діяльності за КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Згідно з наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.02.2022 №347-п, прийнятого на підставі пп. 19-1.1.14, пп. 19.1.16. п. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, доповідної записки начальника управління за підакцизними товарами Зарецької Юлії від 16.02.2022 №731вн, призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з 18.02.2022 тривалістю 10 діб. Перевірку наказано провести за період діяльності з 04.02.2020 по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.

23.02.2022 на підставі направлень на перевірку від 18.02.2022 №528, №529, виданих заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області розпочато проведення фактичної перевірки позивача.

Перед початком перевірки 23.02.2022 о 16:05 год. позивачу під особистий підпис вручено копію наказу на перевірку, а також пред`явлено направлення і службові посвідчення для огляду, що підтверджує його підпис в розписках до направлень.

У зв`язку із проведенням перевірки позивача зобов`язано надати не пізніше 24.02.2022 11:00 год. до приміщення контролюючого органу для перевірки оригінали наступних документів: первинні документи на товар (прибуткові та видаткові накладні, сертифікати, посвідчення якості, товарно-транспортні накладні, акти списання пального) за період, що зазначений в наказі на проведення фактичної перевірки; трудові договори (наказ на призначення) на посадових осіб; картки рахунків та оборотно-сальдові відомості бухгалтерського обліку, в яких відображено залишки пального із зазначенням найменування в розрізі кодів УКТ ЗЕД, кількості та вартості на кінець кожного місяця за перевіряємий період (рахунок 281, 203, тощо); документи (власність/користування) на місця зберігання/реалізації пального, транспортні засоби, техніка, на резервуар (ємкість), в якому зберігається паливо з визначенням об`ємів; дані складського обліку щодо руху палива за період, що зазначений в наказі на проведення фактичної перевірки; акт інвентаризації пального станом на 01.07.2019, на кожне перше число місяця за перевіряємий період, та на день проведення перевірки; банківські виписки за період, що зазначений в наказі на проведення фактичної перевірки; паспорти, довідки про присвоєння РНОКПП керівника (для юридичної особи), головного бухгалтера (в разі наявності). ФОП, особи, яка проводила розрахункові операції: довідка про доходи за останні 6 місяців; документи, договори по виконання робіт та послуг.

З примірником вказаного запиту позивач ознайомився 23.02.2022 о 16:05 год., що підтверджується особистим підписом позивача в графі отримав.

В подальшому, у зв`язку із веденням на території України воєнного стану, строки проведення перевірки зупинені з 24.02.2022.

06.06.2022 строки перевірки поновлені і на підставі направлень від 06.06.2022 №770 та №771 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області продовжено проведення фактичної перевірки позивача, строк проведення якої закінчився 09.06.2022.

За результатами фактичної перевірки складено акт перевірки від 10.06.2022 №2293/08/01/09/ НОМЕР_1 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру акцизних накладних за адресою: м. Запоріжжя, вул. Адмірала Лазарєва, 5 позивачем отримувалось та зберігалось пальне за період з 02.04.2021 по 22.09.2021 без отримання відповідної ліцензії, чим порушено ч. 1, ч. 8, ст. 15 Закону №481/95-ВР.

Крім того, в ході перевірки позивачу 23.02.2022 вручено лист для надання документів та вмотивованих пояснень. ФОП ОСОБА_1 не надано посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всіх документів, пов`язаних з проведенням перевірки, а саме: банківські виписки; акти інвентаризації пального; документи, які підтверджують право власності на транспортні засоби; первинні документи на пальне, інші документи, що стосуються предмета перевірки, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

15.06.2022 звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із запереченням №15/06-22/2 на Акт перевірки.

Листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 29.06.2022 №16541/6/08-01-09-02-07 «Про розгляд заперечень» позивача повідомлено про те, що в наданих запереченнях не спростовано висновки Акту перевірки; висновки Акту перевірки є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими та залишаються без змін.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.07.2022 №3659/02-32-09-02/ НОМЕР_1 , яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020,00 грн., за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення форми «С» від 04.07.2022 №3660/02-32-09-02/3569607797, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 500000,00 грн., за порушення ч. 1, ч. 8 ст. 15 Закону №481/95-ВР.

Вважаючи протиправними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 19-1.1.14, 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст. 80 Податкового кодексу України.

Підпунктом 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок встановлені статтею 81 Податкового кодексу України, у відповідності до пункту 81.1 якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Таким чином, аналіз зазначених норм свідчить про те, що право на проведення фактичної перевірки у службових осіб контролюючого органу виникає за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення до початку проведення такої перевірки оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

З метою надання територіальним органам ДПС методичної допомоги в організації контрольно-перевірочної роботи та чіткої взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків Державною податковою службою наказом від 04.09.2020 №470 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації).

Абзацом 2 пункту 1.2.2 Методичних рекомендацій передбачено, що при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Зі змісту наказу від 18.02.2022 №347-п «Про проведення фактичної перевірки» слідує, що контролюючий орган призначив перевірку на підставі доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами Зарецької Юлії від 16.02.2022 №731 вн, зміст якої дозволяє дійти суду до висновку, що фактична перевірка у даному випадку призначена у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Щодо виявлених під час проведення перевірки порушень вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Так, оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням від 04.07.2022 №3659/02-32-09-02/3569607797 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 020,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Пунктом 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

З аналізу наведених норм слідує, що після початку проведення перевірки у платника податків виникає обов`язок надати усі документи, необхідні для проведення перевірки, а у разі відмови платника податків надати документи контролюючим органом складається акт відмови у наданні документів у довільній формі.

Як встановлено судом, позивач 23.02.2022 отримав під підпис запит контролюючого органу про надання документів до 24.02.2022 11:00 год.

Однак, у зв`язку із веденням на території України воєнного стану строки проведення перевірки зупинені з 24.02.2022.

Отже, у зв`язку із зупиненням строків проведення перевірки у позивача був відсутній обов`язок надавати контролюючому органу документи, зазначені у запиті про надання документів, у строк до 24.02.2022.

З 06.06.2022 строки перевірки поновлені і на підставі направлень від 06.06.2022 №770 та №771 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області продовжено проведення фактичної перевірки позивача.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення позивачу направлень на перевірку від 06.06.2022 №770 та №771. Тобто, фактично позивач не був повідомлений про продовження перевірки з 06.06.2022.

Також матеріали справи не містять доказів того, що після поновлення проведення перевірки з 06.06.2022, позивачу був встановлений новий строк для надання запитуваних документів.

Крім того, в матеріалах справи відсутній Акт відмови у наданні позивачем запитуваних документів.

Вищенаведене у сукупності зумовлює висновок про те, що у спірних правовідносинах відповідачем не доведено порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 04.07.2022 №3659/02-32-09-02/3569607797 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020,00 грн. та, як наслідок, наявність підстав для його скасування.

В контексті вищенаведеного, суд зазначає, що у відповідності до положень п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу (порядок проведення фактичної перевірки), не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

З аналізу наведеної норми суд доходить до висновку про те, що зупинення та продовження строків проведення фактичної перевірки повинні оформлюватися відповідним рішенням податкового органу. Однак, матеріали справи не містять наведених рішень контролюючого органу.

Що стосується виявленого порушення з приводу зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, за яке до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500000,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2022 №3660/02-32-09-02/3569607797, то надаючи правову оцінку цьому рішенню, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон №481/955-ВР.

За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Статтею 15 Закону №481/95-ВР також встановлено, що суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

За визначенням статті 1 Закону №481/95-ВР, місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Таким чином, норми Закону №481/95-ВР для отримання відповідної ліцензії на місця зберігання пального встановлюють для суб`єкта господарювання обов`язковість письмового звернення із заявою до уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу виконавчої влади.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок про порушення позивачем статті 15 Закону №481/95-ВР у зв`язку із зберіганням пального без отримання відповідної ліцензії.

Так, з Акту перевірки слідує, що у період з 02.04.2021 по 22.09.2021 позивачем здійснено придбання пального у ТОВ «ПЕТРОЛІУМ ІМПОРТ», ТОВ «ДИЗЕЛЬ ГРУП», ТОВ «НК НАФТА ГРУП», ТОВ «ЗНК».

Позивачем пояснено, що придбане ним пальне використане у господарській діяльності шляхом заправлення транспортних засобів, які знаходяться у його користуванні, в яких і зберігалось пальне.

Проте, під час проведення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області не встановлено місця чи місць зберігання позивачем пального, не виявлено ємностей, у яких би позивачем зберігалося пальне, не здійснено обстеження (перевірку) вмісту таких ємностей, а твердження відповідача про те, що позивачем зберігалося пальне є лише припущеннями контролюючого органу, які зроблено виключно на підставі аналізу акцизних накладних та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд враховує правовий висновок зазначений Верховним Судом у постанові від 21.09.2022 у справі №140/16490/20, в якому зазначено, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємкостей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які Податковим кодексом України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Таким чином, суд доходить до висновку, що акцизним складом вважається приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального, проте не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої, а відтак, у разі зберігання пального у паливному баку безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої відсутній обов`язок отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Відтак, висновки контролюючого органу, які зроблені виключно за результатом дослідження акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних свідчать про здійснення певної господарської діяльності позивачем з придбання пального та його використання у власній господарській діяльності, проте не свідчать про факт зберігання позивачем придбаного пального.

З огляду на вищевказане, та враховуючи, що під час проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області не встановлено факт фізичного зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано факт його придбання, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем положень статті 15 Закону №481/95-ВР не є достатньо вмотивованими та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально, що, у свою чергу, свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.07.2022 №3660/02-32-09-02/3569607797 є таким, що підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд відмічає, що 18.07.2022 відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол №923/12/08-01-09-02/ НОМЕР_1 , відповідно до якого за період з 02.04.2021 по 22.09.2021 виявлено зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального для власних потреб (власного споживання чи промислової переробки), чим порушено ст.15 Закону №481/95-ВР, за що передбачена відповідальність за ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Проте, в результаті розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2022 у справі №334/2730/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно останнього, закрито у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. При цьому, у вказаному судовому рішенні також констатовано недоведеність факту зберігання позивачем за адресою АДРЕСА_2 пального без наявності відповідної ліцензії.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість висновків про порушення позивачем податкового законодавства та не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., однак суду не надано докази понесення позивачем вказаних витрат, що зумовлює висновок про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області форми «ПС» від 04.07.2022 №3659/02-32-09-02/ НОМЕР_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області форми «С» від 04.07.2022 №3660/02-32-09-02/ НОМЕР_1 .

4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5010 (п`ять тисяч десять гривень) 20 копійок присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ ВП: 44069150).

У стягненні на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Головного управління ДПС у Вінницькій області судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 000,00 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 03.04.2023.

Суддя Ю.П. Бойченко