Постановление суда № 109592370, 16.03.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №520/14603/18

Провадження №6/522/130/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., розглянувши подання старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Жорнового П.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 по цивільній справі 520/14603/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 15.03.2023 року надійшло подання старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Жорнового П.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 по цивільній справі 520/14603/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Матеріали заяви разом зі справою суддя отримала 16.03.2023 року.

Вивчивши заяву та додані до неї документи встановлено, що заява підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.

Відповідно дост.441ЦПК України,тимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосоване судомяк західзабезпечення виконаннясудового рішенняабо рішенняінших органів(посадовихосіб),що підлягаєпримусовому виконаннюв порядку,встановленому законом. Тимчасовеобмеження фізичноїособи управі виїздуза межіУкраїни застосовуєтьсяв порядку,визначеному цимКодексом длязабезпечення позову,із особливостями,визначеними цієюстаттею. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Вказана норма відноситься до Розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

08 лютого 2020 року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України згідно яких, зокрема, ч.2 ст.183 ЦПК України доповнено абзацом другим.

Відповідно до положень абз.2 ч.2 ст.183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Так, заявником до заяви на підтвердження надсилання учасникам процесу не надано описів поштових відправлень та квитанцій про таку відправку, що є порушенням норми ст.183 ЦПК України.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії подання порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16.12.1992 року, заява №12964/87).

У рішенні у справі "Bellet v. France" від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010 року).

За змістом ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України подано без додержання вимог ч.2 ст.183ЦПКУкраїни в частині надання суду доказів про надсилання (надання) такої заяви іншим учасникам справи, то подання підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі положень ч.4 ст.183 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.183, 353, 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Жорнового П.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 по цивільній справі 520/14603/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 16.03.2023 року.

Суддя Л.В.Домусчі