Решение № 109336041, 03.02.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2023 рокум. Ужгород№ 260/5155/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: "1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 за вислугу років із 73% до 70% грошового забезпечення з 01 квітня 2019р. 2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити з 01 квітня 2019р. відповідно Рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.10.2021р. №260/2960/21 та від 13.06.2022 р. №260/1781/22 перерахунок пенсії і заборгованості ОСОБА_1 із розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити (з врахуванням раніше виплачених сум). 3.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо обмеження ОСОБА_1 максимального розміру пенсії з 01.04.2019р. 4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру з врахуванням Рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.10.2021р. №260/2960/21 та в ід 13.06.2022 р. №260/1781/22 та здійснити перерахунок пенсії і заборгованості по неї (з врахуванням раніше виплачених сум). 5.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018р. по 01.01.2019р. визначеного станом на 1 березня 2018р.та 100% суми підвищення пенсії відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2019р. по 01.01.2020р. визначеного відповідно до Рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.10.2021р. №260/2960/21 та від 13.06.2022 р. №260/1781/22 та з врахуванням 73% за вислугу років із зобов`язанням здійснити перерахунок пенсії і заборгованості щодо неї (з врахуванням раніше виплачених сум)."

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, згідно з Законом України № 2262-ХІІ. Зазначає, що при перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідачем було протиправно застосовано відсоткове визначення основного розміру пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того у позові вказав, що Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі № 826/З858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у зазначеній справі,визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 10З «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 2 якої визначено порядок виплати перерахованих підвищених пенсій з 01 січня 2018 року, а саме: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Позивач наголосив, що указаною нормою йому, фактично, зменшено на значний термін виплату сум підвищення перерахованої пенсії, які мали б бути перераховані та виплачені в період з 01 січня 2018 року, тим самим порушується його право на отримання всієї суми підвищеної пенсії. Указує, що з огляду на визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 вони не можуть бути застосовані до спірних відносин при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачеві.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що при виконанні рішення суду було застосовано норму статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Вважає, що відповідач при перерахунку пенсії позивача діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Пенсія позивача за вислугу років була призначена у розмірі 73% грошового забезпечення, як стверджується самим позивачем та не заперечується відповідачем.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, у зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року.

Основний розмір пенсії позивача під час його перерахунку був зменшений з 73% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що Закарпатським окружним адміністративним судом винесено рішення від 29 жовтня 2021 року № 260/2960/21 згідно якого: « 1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Рижова Віталія Геннадійовича ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 73% до 70% сум грошового забезпечення, при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року. 3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розміру 73% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум».

На виконання вказано рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з 73% від відповідних сум грошового забезпечення.

05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 від 12.12.2018 р., яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яким визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, якими встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом від 09.04.1992 № 2262-ХІІ до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до Постанови № 704

Судом встановлено, що згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року № 260/1781/22: «Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити (виконати) з 18 травня 2021 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 36 від 27 квітня 2021 року виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії позивача, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовити.»

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вище вказаного рішення суду 13 червня 2022 року № 260/1781/22 - відповідачем було здійснено з 18 травня 2021 року перерахунок пенсії позивача відповідно до оновленої довідки № 36 від 27 квітня 2021 року виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - виходячи із розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо зменшення позивачеві відсоткового значення пенсії з 73% до 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (частина друга статті 13 Закону №2262-XII).

08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, підпунктом 8 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри 90 замінено цифрами 80.

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри 80 замінено цифрами 70.

Отже, з часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного (максимального) розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

На думку суду, внесені Законом №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-ХІІ на момент призначення пенсії та він є сталим, а розміри складових пенсії (грошового забезпечення) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18. У цих судових рішеннях Верховний Суд вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 73% до 70% грошового забезпечення з 01.04.2019 року та зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії із розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення.

Однак, суд констатує, що саме на виконання рішення суду від 13 червня 2022 року №260/1781/22 відповідачем з 18 травня 2021 року було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до оновленої довідки № 36 від 27 квітня 2021 року виходячи із розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, саме з 18 травня 2021 року відповідачем було протиправно зменшено позивачеві відсотковий розмір пенсії при здійсненні її чергового перерахунку на підставі оновленої довідки № 36 від 27 квітня 2021 року.

Суд також зауважує, що відповідач вже вдруге порушує права позивача, здійснюючи перерахунок пенсії не у відповідному відсотковому розмірі. При цьому відповідач ігнорує рішення суду у справі від 29.10.2021 року по справі №260/2960/21, де судом було вказано на необхідність обчислення пенсії позивача при її перерахунку у розмірі 73% грошового забезпечення.

Враховуючи вище зазначене суд приходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, зокрема належним способом захисту порушених прав позивача буде саме: визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 73 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням надбавок, які були нараховані при призначенні пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 18.05.2021 року у розмірі 73 відсотків грошового (основних та додаткових видів) забезпечення, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", згідно довідки № 36 від 27 квітня 2021 року виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні та з урахуванням проведених виплат.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження позивачеві максимального розміру пенсії та зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивача без обмеження максимального розміру, то суд констатує наступне.

Так, у відзиві на позов відповідач вказує на те, що законодавством встановлено обмеження максимального розміру пенсії не тільки у відсотковому еквіваленті від грошового забезпечення, а й у максимальній величині обчисленої пенсії та посилається на ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20 грудня 2016 року стаття 43 частина 7 Закону України № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром (10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи) є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 16 квітня 2020 року у справі № 620/1285/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 1640/2500/18.

Внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 43 частини 7 Закону України № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18.

З огляду на викладене, стаття 43 частина 7 Закону України № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Суд зауважує, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням статті 43 частини 7 Закону України № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

За викладених обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень статті 43 частини 7 Закону України № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених статтею 17 частиною 5 Конституції України, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання пенсії без застосування обмеження її максимальним розміром.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. по 01.01.2019 р. визначеного станом на 1 березня 2018 р. та 100% суми підвищення пенсії відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2019р. по 01.01.2020р. визначеного відповідно до Рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.10.2021р. №260/2960/21 та від 13.06.2022 р. №260/1781/22 та з врахуванням 73% за вислугу років із зобов`язанням здійснити перерахунок пенсії і заборгованості щодо неї (з врахуванням раніше виплачених сум), суд зазначає наступне

Як встановлено в ході розгляду справи по суті та не заперечується відповідачем згідно відзиву на позов, позивачеві був здійснений перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року відповідно Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, проте її виплата з 01.01.2018 по 31.12.2018 складала 50% підвищення пенсії; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 % підвищення пенсії; з 01.01.2020 - 100% підвищення пенсії.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (у редакції станом на час перерахунку позивачеві пенсії з 01.01.2018) (далі Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704.

Пунктом 2 Постанови № 103 доручено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Суд констатує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 Постанови № 103 були визнані протиправними та нечинними.

Згідно вимог ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи те, що пункти 1, 2 Постанови № 103 втратили чинність з 05 березня 2019 року, відтак згідно вимог ч. 2 ст. 265 КАС України, суд приходить висновку, що виплата позивачеві 50% перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та 75% її розміру за період з 01.01.2019 по 04.03.2019, є правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Натомість, після втрати чинності п. 1, п. 2 Постанови № 103 з 05 березня 2019 року - виплата позивачеві 75% розміру перерахованої пенсії з 05 березня 2019 року є неправомірною.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні правові висновки викладені у поставної Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №260/3586/19.

При цьому суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Зазначена постанова набрала чинності 04 вересня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, визнано Постанову Кабінету Міністрів України № 804 протиправною та нечинною. Вказане рішення суду набрало законної сили 31 березня 2020 року.

Оскільки Постанова № 804 втратила чинність з 31 березня 2020 року, отже виплата пенсії позивачеві у період з 04 вересня 2019 року до 31 грудня 2019 року мала здійснюватися відповідачем у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії відповідно до вимог Постанови № 804.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виплата позивачеві пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є протиправною лише в період з 05 березня 2019 року до 03 вересня 2019 року включно.

Отже, у спірних правовідносинах дії відповідача щодо виплати позивачеві за період з 05.03.2019 до 03.09.2019 - 75% підвищення перерахованої з 01.01.2018 пенсії, замість 100% підвищення, є протиправними, а позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача у період з 05.03.2019 року до 03.09.2019 року в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018., відтак з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити з 05.03.2019 до 03.09.2019 нарахування та виплату позивачеві пенсії з розрахунку 100% підвищення.

Водночас, враховуючи встановлені вище обставини, суд приходить висновку, що відсутні підстави для перерахунку та виплати позивачеві пенсії з 01.01.2018 до 04.03.2019 та з 04.09.2019 до 01.01.2020 у розмірі 100% суми підвищення. Тому у цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень ч.2 ст.77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 КАС України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 73 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням надбавок, які були нараховані при призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 18.05.2021 року у розмірі 73 відсотків грошового (основних та додаткових видів) забезпечення, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", згідно довідки № 36 від 27 квітня 2021 року виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні та з урахуванням проведених виплат.

4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з 01.04.2019 року на основі довідки № 36 від 27 квітня 2021 року виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених виплат.

6. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не здійснення перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 у період з 05.03.2019 року до 03.09.2019 року в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.

7. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 у період з 05.03.2019 до 03.09.2019 з розрахунку 100% підвищення, визначеного станом на 01.01.2018.

8. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

9. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1488,62 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 62 копійки) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович