Решение № 109200563, 24.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19404/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №20855-18287/Ш-02/8-1500/22 від 26.12.2022 року у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням її права на пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення ОСОБА_2 , яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО110946 від 10.11.2021 року;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням її права на пенсію з втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення ОСОБА_2 , яке вказано в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО110946 від 10.11.2021 року зі сплатою позивачу суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася внаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року по день фактичного проведення перерахунку.

Ухвалою від 03.01.2023 позов ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали та роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду).

18.01.2023 ухвалою заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , є пенсіонеркою Міністерства оборони України та отримую пенсію з втрати годувальника покійного чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вказує, що з копії перерахунку пенсії станом на 01 квітня 2019 року, позивач дізналася, що пенсія їй сплачується у розмірі 30% грошового забезпечення ОСОБА_2 , яке вказано в довідці №ЮО110946. Зазначає, що ОСОБА_2 мав статус учасника бойових дій, позивач, як непрацездатна особа, знаходилась на його утриманні, а тому, за приписами пункту «а» статті 36 Закону №2262-ХІІ, позивач має право на пенсію з втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення, яке зазначено в Довідці №ЮО110946. Вказує, що позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням її права на отримання пенсії у розмірі 70%, однак відповідач, листом №20855-18287/Ш-02/8-1500/22 від 26.12.2022 року відмовив. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними.

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позов, в якому з посиланням на порушення позивачем строку звернення до суду зазначено, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 29.12.2009 призначено пенсію в разі втрати годувальника чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з протоколу призначення позивачу пенсії, основний розмір пенсії ОСОБА_1 30% грошового забезпечення.

Також, як вбачається з протоколів перерахунку пенсії позивача з 01.07.2012, 01.01.2018, 01.01.2020, 01.04.2019 та 01.11.2022, основний розмір такої пенсії 30% грошового забезпечення.

09.12.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням її права на пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення ОСОБА_2 , яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №Ю0110946 від 10.11.2021 року.

У відповідь на вказану заяві відповідачем надано лист від 26.12.2022 №20855-18287/Ш-02/8-1500/22, відповідно до якого: «…Оскільки причина смерті ОСОБА_2 не пов`язана з пораненням, контузією, каліцтвом, або захворюванням одержаними при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи участю у бойових діях у мирний час, тому Вам Головним управлінням з 17.02.2015 згідно із статтею 36 Закону призначена пенсія в разі втрати годувальника у розмірі 30 процентів заробітку годувальника. Для перегляду розміру призначеної пенсії підстав немає.

Пенсія призначена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства».

Позивач, не погоджуючись відмовою відповідача у перерахунку її пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду суд зазначає, що відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За ч. 1 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Суд зазначає, що ухвалою від 18.01.2023 заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на позов не наведено належного обґрунтування того, що висновки суду про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду були передчасними.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 2262-ХІІ) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2262-ХІІ, члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті (ст.29 Закону №2262-ХІІ).

Відповідно до ст.36 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на дату призначення позивачу пенсії) пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час - 40 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. В таких же розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Законом України № 1274-VII від 20.05.2014 (набрав чинності 01.01.2015) до пункту «а» статті ст.36 Закону №2262-ХІІ внесено зміни та викладено його у наступній редакції: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Також Законом № 2146-IX від 24.03.2022 (набрав чинності з 02.04.2022) до пункту «а» статті ст.36 Закону №2262-ХІІ внесено зміни та викладено його у наступній редакції: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Відтак, з викладеного вбачається, що з 01.01.2015 на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення мають непрацездатні члени сім`ї загиблого:

1) якщо такий загинув (помер) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних:

- при захисті Батьківщини;

- ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; або

- виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків); або

- внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час;

2) незалежно від причини смерті годувальника, якщо він був особою з інвалідністю внаслідок війни;

3) члени сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Так, позивач як на підставу перерахунку її пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення посилається на те, що її померлий чоловік ОСОБА_2 мав статус учасника бойових дій.

Суд зазначає, що Законом №2262-ХІІ не передбачено право на пенсію в разі втрати годувальника непрацездатних членів сім`ї померлого, який мав статус учасника бойових дій.

В свою чергу, позивач до суду не надала доказів, що її чоловік ОСОБА_2 загинув (помер) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків) або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, чи що її чоловік мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

На підставі викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №20855-18287/Ш-02/8-1500/22 від 26.12.2022 року у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням її права на пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення ОСОБА_2 , яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО110946 від 10.11.2021 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням її права на пенсію з втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення ОСОБА_2 , яке вказано в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО110946 від 10.11.2021 року зі сплатою позивачу суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася внаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року по день фактичного проведення перерахунку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

СуддяВовченко O.A.