№ 10903183, 18.08.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3461/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріТищенкоМ.В.

за участі представників:

прокуратуриЗасоби О.В.

позивачаПригари А.В.

та відповідачаБарінцева В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу№2а-3461/10/2570

за позовомПрокурора Бахмацького району в інтересах держави в особі Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Батуринське»

простягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

02.07.2010 Прокурор Бахмацького району звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом (з уточненнями а.с.25) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батуринське» (далі-ТОВ«Батуринське») в якому просить стягнути з відповідача до державного бюджету 31088,37грн. адміністративно-господарських санкцій та 662,43грн. пені, мотивуючи тим, що відповідач у 2009році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідачем було подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009рік ТОВ«Батуринське», а адміністративно-господарські санкції не сплачені з порушенням термінів сплати, тому вказані обставини стали підставою застосування ч.1 ст.20 Закону України «Про основні засади соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки на момент подачі позову до суду відповідачем штрафні санкції несплачено.

Представник прокуратури та представник позивача в судовому засіданні підтримали змінені позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що ТОВ«Батуринське» неодноразово подавало до Бахмацького районного центру зайнятості форму №3-ПН про наявність вакансій на підприємстві, в тому числі вакансій для інвалідів, загалом в 2009році в ТОВ«Батуринське» створено 16робочих місць. При цьому представник відповідача наголосив, що ТОВ«Батуринське» в 2009році було виділено та створено необхідну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. Також додав, що ТОВ«Батуринське» за власним бажанням зверталось до інвалідів, що мешкають в м.Батурин та прилеглих селах з пропозиціями їх працевлаштування, на які отримано негативні відповіді.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.18 Закону України від21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Частиною9 вищевказаної статті на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Таким чином відповідно до ст. ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п.2 Положення про подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування - звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від10.02.2007 №420 затверджена форма звітності №10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п.3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п.3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від28.09.2005 №1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Статтею20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення включаючи день сплати.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті самостійно в строк до 15квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст.250 Господарського кодексу України.

Отже фактично робоче місце може бути створено виключно з урахуванням фізичних можливостей певного інваліда, тому умовою для його створення є пропозиція на працевлаштування інваліда відповідної нозології (згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Досліджуючи фактичні обставини про стягнення штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів необхідно зазначити, що забезпеченням права інваліда на працевлаштування у даному випадку є створення місць для інваліда, що відповідає ст.18 Закону України від01.03.1991 №803 «Про зайнятість населення» та Порядку подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, згідно Ф№10-ПІ та Ф№3-ПН.

При цьому судом встановлено, що інваліди не були працевлаштовані, так як Бахмацький районний центр зайнятості протягом 2009року інвалідів не направляв, оскільки від ТОВ«Батуринське» звіти про наявність вакансій Ф№3-ПН саме щодо вакантних робочих місць для влаштування інвалідів протягом 2009року не надходило, у звязку із тим, що в поданих звітах в розділі 15 відсутні будь-які відмітки. (лист від17.08.2010 №03-16/1087).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009рік Ф№10-ПІ, поданого ТОВ«Батуринське» до відділення Фонду соціального захисту інвалідів 10.02.2010, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 172особи, а кількість місць для інвалідів -7, кількість фактично працюючих інвалідів 4, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 1782,4грн., тобто невиконання нормативу становить 3робочі місця.

Відповідно, оскільки у ТОВ«Батуринське» працювало 4інваліди, а не 7інвалідів, як необхідно, Відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області нарахована сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця у розмірі 31088,37грн. та 662,43грн. пені.

Щодо довідки Головного управління ПФУ в Чернігівській області від02.07.2009 №3302/02-02 про надання відповідачу інформації про кількість інвалідів, що перебувають на обліку в розрізі груп та категорій інвалідності, наданої позивачем в судове засідання, суд зазначає, що така інформація не впливає на встановлений факт не направлення інвалідів на підприємство відповідача, оскільки із вказаної кількості інвалідів неможливо встановити кількість інвалідів, які можуть по характеру захворювань (за станом здоровя) працювати у відповідача.

За врахування наведеного суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити на тій підставі, що позивачем було порушено ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та вимоги розділу.3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за №1534/11814, оскільки вимоги законодавства не виконані, звіти Ф№3-ПН подано без заповнення графи15, в якій наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до ст.5 Закону України «Про зайнятість населення», із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами, тобто вказується окрема категорія громадян у рахунок броні,

На спростування заперечень відповідача суд зазначає наступне: ТОВ«Батуринське» у своєму штаті мав недостатньо інвалідів для виконання встановленого нормативу робочих місць, однак службі зайнятості про вакантні робочі місця для інвалідів не повідомляв, отже вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій згідно зі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є обґрунтованим.

З огляду на встановлене та у зв'язку із відсутністю своєчасної сплати штрафних санкцій, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу та пені, розмір яких обрахований відповідно до приписів чинного законодавства суд визнає підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Батуринське» (вул.Центральна,52, м.Батурин Бахмацький район Чернігівська область, кодЄДРПОУ33424443) до державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Бахмацького району, р/р31216230700007, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО353592, кодЄДРПОУ22824227) адміністративно-господарських санкцій в сумі31088,37грн. (тридцять одна тисяча вісімдесят вісім гривень 37коп.) та пені в сумі 662,43грн. (шістсот шістдесят дві гривні 43коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. У разі застосування судом частини третьої статті160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі 21.08.2010.

Суддя Л.О.Житняк