Решение № 108652125, 30.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2023Справа № 910/10937/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг"

про стягнення 51 905,51 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" 51 905,51 грн. в порядку суброгації, посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат у позивача виникло право вимоги до відповідача.

В позовній заяві позивач просить суд розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 28.10.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 92977825.

28.11.2022 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву у зв`язку з поважністю причин такого пропуску, долучити даний відзив до матеріалів справи №910/10937/22, надалі розглядати справу з урахуванням даного відзиву на позовну заяву, відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідачем зазначено, що через постійні тривалі повітряні тривоги та ракетні удари, що змушували перебувати в безпечних для життя місцях, а також постійне відключення електроенергії ТДВ «СК «Оберіг» було позбавлено можливості вчасно надати відзив на позовну заяву.

Щодо заявленого клопотання до письмового відзиву на позовну заяву відповідача про поновлення строку на подачу відзиву, судом враховано, що прострочення становить короткий термін, з огляду на що, керуючись приписами ст. 119 ГПК України, поновлює відповідачу процесуальний строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву та приймає поданий відзив до розгляду.

07.12.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), АТ Укргазбанк (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Класік» №38512а1дк від 12.04.2021р., предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечить закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota Rav 4 НОМЕР_1 та згідно з яким позивач взяв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної вищезазначеному транспортному засобу.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З постанови Саксаганського районного суду м. Кривогу Рогу справа №214/9926/21 від 06.06.2022 року вбачається, що 17.11.2021 року о 11.50 год. в м. Кривому Розі по вул. Волгоградська, 8А, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом «Pegeot 206» з д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «TOYOTA RAV4» з д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що завдало матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п. 2.5, 12.1, 13.1 ПДР України.

Вищезазначеною постановою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбачено ст. 124 КУпАП - закрито, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

18.11.2021 страхувальник звернувся до страховика з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до рахунку ТОВ «Алмаз Сістем» №КС-02584 від 18.11.2021р. вартість ремонту становить 51 905,51 грн.

В матеріалах справи наявний лист АБ «Укргазбанк» (вигодонабувач) вих. №172/48018/2021 від 26.11.2021р. в якому останній просить перерахувати фактичний розмір збитку безпосередньо на рахунок СТО.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт ARX 3081045 від 29.11.2021 року, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 51 905,51 грн.

На виконання вимог договору страховик виплатив страхове відшкодування в розмірі 51 905,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №850452 від 10.12.2021 року .

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком. (ст.25 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Так, потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Pegeot 206 д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів №ЕР/206410975, франшиза становить 0,00 грн., ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн.

11.02.2022 року позивачем направлено відповідачу заяву (претензію) про виплату страхового відшкодування вих. №СУ/009910/3 від 28.01.2022.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини водія транспортного засобу марки Pegeot 206 д.н.з. НОМЕР_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.11.2021р., позивачем надано лише відповідь від НПУ та витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень про постанову Саксаганського районного суду від 06.06.2022р., яка не містить номерів транспортних засобів та ПІБ учасників дорожньо-транспортної пригоди, що позбавляє можливості встановити винну особу у вказаній вище ДТП та, як наслідок, зобов`язання відповідача по сплаті страхового відшкодування. Також, зазначено, що рахунок від 18.11.2021 та ремонтна калькуляція від 25.11.2021р. жодним чином не може стати підґрунтям для здійснення розрахунку розміру страхового відшкодування в розмірі положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, суд зазначає, що до позовної заяви позивачем долучено відповідь від НПУ щодо ДТП, заяву про звернення до Саксаганського районного суду м. Кривогу Рогу щодо видачі копії постанови по справі №214/9926/21, пояснення позивача щодо не видачі даної постанови судом, а також, надано роздруковану постанову Саксаганського районного суду м. Кривогу Рогу №214/99926/21 від 06.06.2022 (проте, роздрукована без повного доступу).

Оскільки, в суду наявний повний доступ до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, тому вина ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Pegeot 206» д.н.з. НОМЕР_2 під час ДТП 06.06.2022 встановлена належним чином.

Як зазначалось вище, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 51 905,51 грн. шляхом переказу коштів на рахунок СТО (ТОВ Алмаз Сістем). Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 51 905,51 грн.

Суд зазначає, що норма ч.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку станція технічного обслуговування чи акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 34.4 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Отже, з аналізу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" слідує, що обов`язки, пов`язані з оцінкою шкоди, не стосуються приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом, а тому в даному випадку відсутні правові підстави перекладати на позивача обов`язки товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (здійснити оцінку вартості відновлювального ремонту), яке є страховиком за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Так, позивачем та страхувальником ( ОСОБА_1 ) погоджені умови виплати страхового відшкодування в договорі добровільного страхування наземного транспорту «Класік» від 12.04.2021.

Зокрема, п. п. 27.12 договору, при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартості ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО.

Отже позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату реально понесених витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, що є обґрунтованим та доведеним належними та допустимими доказами.

Що стосується неповідомлення відповідача про огляд пошкодженого ТЗ, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Тобто, позивачем не було порушено права відповідача, оскільки діючим законодавством не передбачено обов`язок запрошувати на огляд транспортного засобу відповідача.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до потерпілого чи позивача з відповідним запитом щодо участі в огляді пошкодженого ТЗ.

Також, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права визначити розмір заподіяного збитку на підставі фотографій пошкодженого ТЗ, які були надані відповідачу.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Toyota Rav 4 НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 51 905,51 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14, код ЄДРПОУ 39433769) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, місто Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в розмірі 51 905 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ять) грн. 51 коп. та судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісмдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий