Постановление суда № 108632339, 27.01.2023, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2283/22

Провадження № 2/307/18/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бряник М.М. секретар судового засідання Мельник Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів заяву судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М. про самовідвід судді від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Рахівського районного суду Закарпатської області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Тячівського районного суду Закарпатської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Рахівського районного суду Закарпатської області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Головуючий суддя Бряник М.М. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, для усунення сумнівів в об`єктивності та неупередженості заявив самовідвід, у зв`язку з тим, що Указом Президента України №451/2017 "Про реорганізацію місцевих загальних судів"утворено Тячівський окружний суд у Рахівському та Тячівському районах Закарпатської області із місцезнаходженням у містах Тячеві та Рахові Закарпатської області шляхом реорганізації (злиття) Рахівського районного суду та Тячівського районного суду Закарпатської області.

На підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно Указу Президента України № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих судів», який зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, утворено Тячівський окружний суд у Рахівському та Тячівському районах Закарпатської області з місцезнаходженням у містах Тячів та Рахів Закарпатської області шляхом реорганізації (злиття) Рахівського районного суду Закарпатської області та Тячівського районного суду Закарпатської області.

Ураховуючи наведене та з метою недопущення сумніву сторони у справі в об`єктивності та неупередженості головуючого судді у розгляді даної справи, суд вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник Миколи Миколайовича про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник Миколу Миколайовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Рахівського районного суду Закарпатської області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (справа № 305/2283/22провадження №2/307/18/23, доручивши канцелярії Тячівського районного суду визначення іншого судді в порядку ст. 14 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бряник М.М.