Решение № 108185478, 29.12.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6256/22

(2-а/199/72/22)

РІШЕННЯ

Іменем України

29.12.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Божко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі суду міста Дніпра адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доЛозівського районноговідділу поліціїГУНП вХарківській областіпро скасуванняпостанови посправі проадміністративне правопорушення, інспектора поліції Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківський області старшого сержанта Никитюка Дмитра Владиславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5765776 про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн., якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначив, що 17 серпня 2022 року інспектором поліції Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківський області старшим сержантом Никитюком Дмитром Владиславовичем було незаконно складено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕАР № 5765776, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимог п.8.4.в. Правил дорожнього руху, в якій зазначено, що позивач 17.08.2022 року о 12.00 в м.Лозова по вул. Володарського, буд. 2, керуючи автомобілем Chery QQ НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, а відповідна справа закриттю, оскільки в постанові інспектором поліції в розділі «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» місце вчинення адміністративного правопорушення: м. Лозова, вул. Володарського, 2. Проте у місті Лозова Харківської області на даний час та на час винесення вказаного адміністративного правопорушення вулиці з такою назвою не існує, оскільки відповідно до рішення ІІ сесії VІІ скликання Лозівської міської ради Харківської області від 20 листопада 2015 року № 29 «Про перейменування вулиць, провулків та майдану міста Лозова», яким на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», враховуючи протокол комісії з упорядкування найменувань вулиць, провулків, майданів міста Лозова, інших міських об`єктів та пам`ятних знаків від 17.11.2015 № 5 та рішення виконавчого комітету міської ради від 18 листопада 2015 року № 643, перейменовано ряд вулиць, провулків та майдан міста Лозова. Відповідно до вказаного рішення вулиця Володарського перейменована на вулицю Соборна.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Суд дослідивши наявні докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 серпня 2022 року інспектором поліції Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківський області старшим сержантом Никитюком Дмитром Владиславовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕАР № 5765776, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимог п.8.4.в. Правил дорожнього руху, в якій зазначено, що позивач 17.08.2022 року о 12.00 в м.Лозова по вул. Володарського, буд. 2, керуючи автомобілем Chery QQ НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДР).

Відповідно до статті 14Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно доп.1.3.ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9.ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно з п.8.1,8.2 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Пунктом 8.4 «в» ПДР України передбачено заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху.

Знак 3.34 застосовується для позначення ділянок дороги, де забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно частини 1ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Законом України "Про Національну поліцію"та "Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відео регістратори.

В даному випадку суд критично ставиться до доводів позивача, зазначених у позові, як на підстави незаконності постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5765776, оскільки позивач не оскаржує сам факт порушення вимог п.8.4.в. Правил дорожнього руху, а посилається лише на невірну адресу місця його вчинення. Однак суд не вважає зазначення у постанові старої назви вул. Соборної вул. Володарського підставою для визнання її незаконною.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.

Керуючись ст.ст.192, 460, 458, 481 МК України, ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектора поліції Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківський області старшого сержанта Никитюка Дмитра Владиславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- відмовити.

Постанову інспектора поліції Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківський області старшого сержанта Никитюка Дмитра Владиславовича по справі про адміністративне правопорушення руху серії ЕАР № 5765776 від 17 серпня 2022 року, - залишити без змін.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у десятиденний строк з проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко