№ 10661707, 08.07.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р. Справа № 2-а-2062/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

Суддів: Курко Олега Петровича

Загороднюка Андрія Григоровича

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні

за участю представників позивача Костєлєя Костянтина Леонідовича, Слюсаренка Сергія Івановича,

представника відповідача Киричок Юлії Миколаївни,

представника третьої особи Боженка Дениса Ігоровича,

представника прокуратури Вінницької області Олексюка Вадима Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Компанії «Пелевінні» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до: Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області,

про: визнання протиправним й скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

20 травня 2010 року Компанія «Пелевінні» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Компанія «Пелевінні») звернулася в суд з позовом до Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Жмеринська ОДПІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області (ГУДК України у Вінницькій області), про визнання протиправним й скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2010 року №0000252301/0 та стягнення з Державного бюджету України коштів в сумі 187476 грн.

Зазначила, що Компанією протягом 2006-2007 років за місцем здійснення виробничо-господарської діяльності до податкового органу подавались оформлені відповідно до Порядку заповнення і подання декларацій з податку на додану вартість, декларації та відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» розрахунки відємного значення податку на додану вартість та заяви на відшкодування сум податку на додану вартість.

Довідками від 28 лютого 2007 року, 02 квітня 2007 року та 12 червня 2007 року Жмеринська ОДПІ заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема, за листопад 2006 року - 76251 грн, за лютий 2007 року 95916 грн, за березень 2007 року 5571 грн, за квітень 2007 року 9738 грн - підтвердила.

Проте, в період з листопада 2006 року по перший квартал 2010 року включно відповідачем жодних дій, обовязковість яких імперативно передбачена підпунктами 7.7.5, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не вчинено.

Натомість, 30 квітня 2010 року Жмеринською ОДПІ керівництву Компанії «Пелевінні» надісланий примірник акту документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, яким Компанії визначено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування відємного значення податку на додану вартість в сумі 187476 грн.

Дане завищення відповідачем аргументовано виключно тим, що відповідно до їх даних контрагента Компанії «Пелевінні», заявленого у вантажних митних деклараціях не існує, з усіма юридичними наслідками для платника податку відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Інших порушень зазначеним актом не встановлено.

Заперечення на акт та пояснення посадових осіб Компанії щодо існування контрагента, заявленого у вантажних митних деклараціях та використання ним у відносинах альтернативного найменування, а також судове рішення, що набуло законної сили, яким встановлено легітимність контрагента, Жмеринською ОДПІ до уваги не взято.

Відтак, 11 травня 2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 187476 грн.

Посилаючись на те, що Жмеринською ОДПІ при складані акта про результати документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та винесені податкового повідомлення-рішення порушенні права Компанії «Пелевінні» на бюджетне відшкодування відємного значення податку на додану вартість, а також норми спеціальних законів, що регулюють взаємовідносини між платником податку та податковим органом, а саме, підпункт 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпункт 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Жмеринською ОДПІ умисно проігноровано норми частини третьої статті 62 Конституції України, чим в свою чергу порушено імперативні вимоги частини другої статті 19 Конституції України й статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - Компанія «Пелевінні» просила визнати податкове повідомлення-рішення протиправним й скасувати та стягнути з Державного бюджету України на їх користь бюджетне відшкодування сум відємного значення податку на додану вартість в розмірі 187476 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

24 червня 2010 року за вхідним №13414 від прокуратури Вінницької області на підставі статті 121 Конституції України, статей 60, 61 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та статей 36-1, 56 Закону України «Про прокуратуру» надійшла заява з повідомленням про вступ у розгляд зазначеної справи на стороні відповідача. Порушення інтересів держави прокуратурою обґрунтовано тим, що оспорюється право на відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі більше 180 тис. грн (а.с. 209).

Також, в судовому засіданні 08 липня 2010 року представником Жмеринської ОДПІ головним державним податковим інспектором юридичного управління Державної податкової адміністрації у Вінницькій області П.В.Роздобудьком (довіреність на а.с. 182) заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи. Клопотання обумовлено особливою складністю даної адміністративної справи.

Відтак, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року клопотання відповідача задоволено і ухвалено здійснювати розгляд справи у складі трьох суддів.

За таких обставин, на підставі частини другої статті 26 КАС України, розгляд справи розпочато спочатку.

В судовому засіданні представники Компанії «Пелевінні» - Костєлєй К.Л. (довіреність на а.с. 181) та Слюсаренко С.І. (довіреність на а.с. 16) вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача державний податковий інспектор з юридичної роботи Жмеринської ОДПІ Ю.М.Киричок (довіреність на а.с. 183) в судовому засіданні про задоволення позову заперечила з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте інспекцією в межах наданих повноважень та відповідно до порушень, які виявлені в ході проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість і зафіксовані в акті.

Додатково пояснила, що згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Підпунктом 6.2.1 цього пункту визначено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з вимогами Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року №307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за №443/2247, у графі 8 вантажної митної декларації зазначається одержувач, а якщо це іноземна особа - то її найменування та місцезнаходження.

Іншими словами це означає, що в указаній графі має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною.

Зазначення в вантажній митній декларації недостовірних даних про особу нерезидента та її місцезнаходження є порушенням порядку заповнення вантажної митної декларації і така декларація не є належно оформленою.

При ненаданні висновку на бюджетне відшкодування Жмеринська ОДПІ виходила з того, що хоч і проведеними позаплановими виїзними перевірками Компанії «Пелевінні» підтверджено правомірність формування від'ємного значення по податку на додану вартість, але співробітниками відділу податкової міліції Могилів-Подільської ОДПІ повідомлено про заперечення щодо відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціях від 18 грудня 2006 року №29027, від 19 березня 2007 року №4267, від 16 квітня 2007 року №7315 та від 17 травня 2007 року №11143.

Це обумовлюється тим, що відповідно до контрактів від 20 жовтня 2005 року №1 та від 05 січня 2007 року №2 Компанією «Пелевінні» протягом 2005-2007 років реалізовано на адресу фірми «WET BLUE LEATHER LTD» 196-E Maracaido street, Port Newark NJ 07114 USA BANK of Amerika ACC хромові напівфабрикати «вет-блу» на суму 1405107 грн, що підтверджується вантажними митними деклараціями. Проте, дані декларації містять недостовірні відомості стосовно одержувача товару, оскільки відповідно до інформації у графі 8 декларацій фірма «WET BLUE LEATHER LTD» офіційно зареєстрована не була.

Так, листом управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (УМВС України у Вінницькій області) від 01 лютого 2007 року №6/521 направлено копію відповіді Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (НЦБ Інтерполу) щодо перевірки в Сполучених Штатах Америки (США) фірми «WET BLUE LEATHER LTD», якою встановлено, що дана фірма не зареєстрована.

Крім того, листом Міністерства юстиції США від 22 грудня 2008 року Федеральне бюро розслідувань повідомило, що будь-яка інформація щодо фірми «WET BLUE LEATHER LTD» відсутня. В листі Інтерполу Вашингтон від 19 січня 2007 року вказано, що відповідно до проведеного дослідження дана фірма не зареєстрована.

З наведеного слідує те, що позивачем при заповненні вантажних митних декларацій внесені недостовірні відомості про особу нерезидента та його місцезнаходження, що спростовує факт здійснення Компанією «Пелевінні» експортної операції. Таким чином, у випадку вивезення товарів засвідчених неналежно оформленою вантажною митною декларацією, товари не вважатимуться вивезеними (експортованими) платником податку, і тому така операція не оподатковується за нульовою ставкою відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, Компанією «Пелевінні» завищено заявлену суму до бюджетного відшкодування на загальну суму 187476 грн.

Крім того, представник Жмеринської ОДПІ Киричок Ю.М. просила застосувати строк звернення позивача до суду як підставу для відмови в позові.

Зокрема, представник зазначила, що Компанією подані податкові декларації з податку на додану вартість від 18 грудня 2006 року №29027, від 19 березня 2007 року №4267, від 16 березня 2007 року №7315, від 17 травня 2007 року №11143.

Враховуючи те, що довідками проведених перевірок декларацій за жовтень та листопад 2006 року від 28 лютого 2007 року №3-23/32719298, за лютий 2007 року від 02 квітня 2007 року №6-23/32719298, за березень та квітень 2007 року від 12 червня 2007 року №8-23/32719298 підтверджені суми бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, у Компанії «Пеллевінні» виникло право вимоги за даним позовом відповідно з 29 лютого 2007 року, 03 квітня 2007 року та 13 червня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з частинами першою та другою статті 99 КАС України, адміністративний позов може бута подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, річний строк звернення Компанії «Пелевінні» до суду пропущений.

Представник третьої особи головний спеціаліст юридичного відділу ГУДК України у Вінницькій області Д.І.Боценко (довіреність на а.с. 241) про задоволення позову також заперечив. Зокрема, зазначив, що у встановленому законом порядку висновок про бюджетне відшкодування Жмеринською ОДПІ до управління Державного казначейства у Жмеринському районі та м. Жмеринці не подавався. Без дотримання такого порядку стягнення сум з Державного бюджету України провести не можливо. При цьому, представник зауважив, що органи державного казначейства не несуть відповідальність за діяння інших органів державної влади, а ними, в свою чергу, ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допущено.

Представник прокуратури Вінницької області прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави В.І.Олексюк (посвідчення на а.с. 242) підтримав позицію відповідача та третьої особи й зі свого боку висловився про недоцільність проведення Компанії «Пелевінні» бюджетного відшкодування податку на додану вартість. На доказ такої позиції представник послався на постанову слідчого СВ Жмеринського РВ ГУМВС ст. лейтенанта міліції Фармагея В.П. про порушення по факту вчинення шахрайських дій службовими особами Компанії «Пелевінні» кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України від 02 червня 2010 року (а.с. 234).

Суд, заслухав пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, третьої особи, представника прокуратури, повно, всебічно, обєктивно дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 29 жовтня 2003 року №143223, Компанія «Пелевінні» зареєстрована рішенням Реєстраційної палати Вінницької міської ради 28 жовтня 2003 року №24901446Ю0030798. Крім того, внесена до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 32719298 та займається виробництвом шкіри, мяса, оптовою торгівлею шкурами та шкірою, іншими видами оптової торгівлі (а.с. 32).

На податковий облік Компанія взята Державною податковою інспекцією м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) від 13 листопада 2003 року №180/2, але в звязку із зміною 13 січня 2006 року місцезнаходження, знята з обліку. У Жмеринській ОДПІ Компанія зареєстрована як платник окремих видів податків з 10 червня 2005 року за №910. У звязку із місцем знаходження, позивача взято на облік у Жмеринській ОДПІ як основного платника податків 20 січня 2006 року №910 (а.с. 33).

Відповідно до свідоцтва, виданого ДПІ у м. Вінниці від 26 листопада 2003 року №01820268, субєкт господарювання зареєстрований платником податку на додану вартість. На підставі заяви Компанії від 13 березня 2006 року, у звязку із зміною місцезнаходження, дане свідоцтво анульовано та здійснено перереєстрацію у Жмеринській ОДПІ, про що видано свідоцтво від 14 березня 2006 року №02159573 (а.с. 34).

Відповідно до контрактів від 20 жовтня 2005 року №1 та від 05 січня 2007 року №2 Компанією «Пелевінні» на адресу фірми «WET BLUE LEATHER LTD» 196-E Maracaido street, Port Newark NJ 07114 USA BANK of Amerika ACC поставлено хромові напівфабрикати «вет-блу» (а.с. 157-161).

Тобто, на виконання умов вказаного контракту Компанія «Пеллевінні» протягом 2005-2007 років реалізовувала на адресу фірми нерезидента хромовий напівфабрикат «вет-блу» на суму 1405107 грн, що підтверджується вантажно-митними деклараціями від 11 жовтня 2006 року №40010000001/2006/800414 на суму 296049 грн 18 коп., від 07 листопада 2006 року №40010000001/2006/800496 на суму 288526 грн 70 коп., від 30 листопада 2006 року №40010000001/2006/800556 на суму 289870 грн, від 09 лютого 2007 року №40010000001/7/800049 на суму 302053 грн 13 коп., від 10 березня 2007 року №40010000001/7/800119 на суму 228608 грн 45 коп. (а.с. 162-166).

Таким чином, 16 листопада 2006 року Компанією до Жмеринської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року (а.с. 40-41), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 42), розрахунок суми бюджетного відшкодування за вказаний звітний податковий період (а.с. 42), а 18 грудня 2006 року - податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2006 року (а.с. 47-48, 92-93), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 50, 94) та розрахунок суми бюджетного відшкодування за вказаний звітний податковий період (а.с. 95).

У звязку з цим, на підставі направлення від 12 лютого 2007 року №28, виданого Жмеринською ОДПІ, старшим державним податковим ревізором інспектором відділу аудиту юридичних осіб О.Л.Богуцьким, на підставі частини тринадцятої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу Жмеринської ОДПІ від 07 лютого 2007 року №39, проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2006 року по 30 листопада 2006 року, на розрахунковий рахунок.

Перевірку проведено з відома виконуючого обовязки директора О.В.Гандзюка та в присутності головного бухгалтера Л.М.Слюсаренко.

У журналі реєстрації перевірок вчинено запис від 12 лютого 2007 року під №19.

Перевірка проводилась з 12 лютого 2007 року по 23 лютого 2007 року. На підставі наказу «Про продовження проведення позапланової виїзної документальної перевірки» від 16 лютого 2007 року №47, термін проведення перевірки продовжено з 19 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року.

За результатами вказаної перевірки, Жмеринською ОДПІ складено довідку «Про результати виїзної позапланової перевірки Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01 жовтня 2006 року по 30 листопада 2006 року» від 28 лютого 2007 року №3-23/32719298 (а.с. 108-123).

Зокрема, у висновку довідки зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість: за жовтень 2006 року в сумі 999 грн, за листопада 2006 року в сумі 89051 грн.

Довідка податковим ревізором інспектором, виконуючим обовязки директора Компанії «Пелевінні» та головним бухгалтером підписана, один примірник 28 лютого 2007 року ними отриманий.

Далі, Компанією «Пелевінні» 19 березня 2007 року до Жмеринської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2007 року (а.с. 43-44, 96-97), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 46, 99) та розрахунок суми бюджетного відшкодування за вказаний звітний податковий період (а.с. 45, 98).

Отже, на підставі направлення від 26 березня 2007 року №60, виданого Жмеринською ОДПІ, старшим державним податковим ревізором інспектором відділу аудиту юридичних осіб О.Л.Богуцьким, на підставі частини тринадцятої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу Жмеринської ОДПІ від 07 лютого 2007 року №39, проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01 грудня 2006 року по 28 лютого 2007 року, на розрахунковий рахунок.

Перевірку проведено з відома виконуючого обовязки директора О.В.Гандзюка та в присутності головного бухгалтера Л.М.Слюсаренко.

У журналі реєстрації перевірок вчинено запис від 26 березня 2007 року під №21.

Перевірка проводилась з 26 березня 2007 року по 30 березня 2007 року.

За результатами вказаної перевірки, Жмеринською ОДПІ складено довідку «Про результати виїзної позапланової перевірки Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01 грудня 2006 року по 28 лютого 2007 року» від 02 квітня 2007 року №6-23/32719298 (а.с. 124-141).

У висновку довідки зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість: за лютий 2007 року в сумі 105402 грн.

Довідка податковим ревізором інспектором, виконуючим обовязки директора Компанії «Пелевінні» та головним бухгалтером підписана, один примірник ними отримано.

І нарешті 16 квітня 2007 року Компанією «Пелевінні» до Жмеринської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року (а.с. 51-52, 100-101), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 54, 103) та розрахунок суми бюджетного відшкодування за вказаний звітний податковий період (а.с. 53, 102).

Таким чином, на підставі направлення від 01 червня 2007 року №141, виданого Жмеринською ОДПІ, старшим державним податковим ревізором інспектором відділу аудиту юридичних осіб О.Л.Богуцьким, на підставі частини тринадцятої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу Жмеринської ОДПІ від 07 лютого 2007 року №39, проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01 березня 2007 року по 30 квітня 2007 року, на розрахунковий рахунок.

Перевірку проведено з відома виконуючого обовязки директора О.В.Гандзюка та в присутності головного бухгалтера Л.М.Слюсаренко.

У журналі реєстрації перевірок вчинено запис від 01 червня 2007 року під №22.

Перевірка проводилась з 01 червня 2007 року по 07 червня 2007 року.

За результатами вказаної перевірки, Жмеринською ОДПІ складено довідку «Про результати виїзної позапланової перевірки Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01 березня 2007 року по 30 квітня 2007 року» від 12 червня 2007 року №8-23/32719298 (а.с. 142-156).

У висновку довідки зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість: за березень 2007 року в сумі 5571 грн, за квітень 2007 року в сумі 9738 грн.

Довідка податковим ревізором інспектором, виконуючим обовязки директора Компанії «Пелевінні» та головним бухгалтером підписана, один примірник 12 червня 2007 року ними отримано.

Як вбачається з наданих в судовому засіданні представником Жмеринської ОДПІ пояснень, до даних відносин інспекцією застосовані положення пунктів 2.6, 2.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які передбачають наступне.

Підрозділи, що здійснюють приймання та обробку документів податкової звітності, на наступний день за днем здійснення комп'ютерної обробки отриманої податкової декларації (але не більше 3 робочих днів з дати отримання податкової декларації) передають до підрозділів, що здійснюють адміністрування податку на додану вартість, декларації (як основні, так і уточнюючі) із заявленим бюджетним відшкодуванням.

Передача оформлюється реєстром переданих декларацій, про що робиться відповідний запис у Єдиному спеціальному журналі передачі інформації із зазначенням дати передачі та відповідальної особи, яка одержала зазначені податкові декларації та реєстр.

Відповідальними за ведення Єдиного спеціального журналу передачі інформації є підрозділи, що здійснюють приймання та обробку документів податкової звітності.

Копія реєстру переданих на перевірку до підрозділів адміністрування податку на додану вартість декларацій із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість в той самий день передається до підрозділів податкової міліції, які: на всіх етапах перевірки здійснюють оперативне опрацювання інформації щодо суб'єктів господарювання, які заявили до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, в порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативно-правовими актами; за наявності інформації відносно суб'єкта господарювання, яким безпідставно заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, негайно надають відповідну інформацію підрозділам адміністрування податку на додану вартість та підрозділам податкового контролю юридичних осіб для використання під час проведення перевірок; під час прийняття рішень, що передують фактові відшкодування платнику податку на додану вартість з бюджету, надають обґрунтовані заперечення або пропозиції стосовно такого відшкодування.

Так, податкові декларації Компанії «Пелевінні» з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, лютий 2007 року, березень 2007 року, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, розрахунки суми бюджетного відшкодування за вказаний звітний податковий період, довідки від 20 лютого 2007 року, 04 квітня 2007 року, 12 червня 2007 року Жмеринською ОДПІ для погодження направленні до податкової міліції Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Могилів-Подільська ОДПІ).

Відтак, листом від 13 квітня 2010 року №4951/26 за підписом начальника ВПМ Могилів Подільської ОДПІ О.В.Яновського Жмеринську ОДПІ повідомлено, що по Компанії «Пелевінні» до реєстру станом на 13 квітня 2010 року існують заперечення щодо відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціях від 18 грудня №29027 в сумі 81034 грн 20 коп., від 19 березня 2007 року №4267 в сумі 95916 грн, від 16 квітня 2007 року №7315 в сумі 5571 грн, від 17 червня 2007 року №11143 в сумі 9738 грн.

Крім того, зазначено, що в ході проведення оперативно - розшукових заходів щодо законності бюджетного відшкодування Компанії «Пелевінні» за період 2005 - 2006 pоків встановлено, що директор Компанії Моренцов CM. 20 жовтня 2005 pоку уклав контракт №1 з фірмою «WET BLUE LEATHER LTD» (106 E Maracaido, Port Nowuk NJ 07114 USA Bank of America ACC ( 00381048239, ABA 1200339). На виконання умов вказаного контракту Компанія «Пелевінні» протягом 2005 - 2006 pоків реалізовувала на адресу фірми нерезидента хромовий напівфабрикат «вет-блу» із мокро солених шкур великої рогатої худоби в кількості 120000 кг, на суму 300000 доларів США (1600 грн).

З метою перевірки проведених фінансово - господарських операцій УПМ Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області) 12 грудня 2006 pоку листом за №7609/10/26-5109 звернулося до УМВС України у Вінницькій області з проханням, використовуючи можливості НЦБ Інтерполу в Україні, встановити легітимність вказаного нерезидента.

Відтак, 05 лютого 2007року УПМ ДПА у Вінницькій області за №6/521 з УМВС у України у Вінницькій області отримано відповідь щодо перевірки фірми «WET BLUE LEATHER LTD». Перевіркою, зокрема, встановлено, що фірма «WET BLUE LEATHER LTD» в державних органах США не зареєстрована. Вищевказана операція підпадає під критерії «сумнівної».

13 березня 2008року першому заступнику начальника УМВС України у Вінницькій області направлено лист №2752/10/26- 3102 з проханням повторно звернутись до компетентних органів США щодо встановлення реєстрації фірми «WET BLUE LEATHER LTD».

22 грудня 2008 року при розмові з працівником відділу супроводження розслідувань НЦБ Інтерполу в Україні (м.Київ) в телефонному режимі встановлено, що фірма «WET BLUE LEATHER LTD» (106 17. Maracaido, Port Nowuk NJ 07114 USA Bank of America ACC (00381048239, ABA 021200339) в державних органах США не зареєстрована. Отримати факсокопію вказаного листа не представилось можливим, оскільки між сайтом в інтернеті із даними посольства США в Україні наявні розбіжності. За таких обставин, НЦБ Інтерполу в Україні вимушено було звернутись до офіцера зв'язку посольства США в Україні для надання остаточної відповіді щодо існування «WET BLUE LEATHER LTD» (106 E Maracaido, Port Nowuk NJ 07114 USA Bank оf America ACC ( 00381048239, ABA 021200339).

02 лютого 2009 року в ГВПМ ДПІ у м. Вінниці з сектору Укрбюро Інтерполу УМВС України у Вінницькій області надійшов лист від 30 січня 2009 року №29/563 з копією повідомлень правоохоронних органів США щодо відсутності інформації про реєстрацію у цій країні «WET BLUE LEATHER LTD».

03 березня 2009pоку за №1263/8/26 на імя першого заступника голови - начальника УПМ ДПА у Вінницькій області направлено лист для вирішення питання щодо правомірності бюджетного відшкодування компанії «Пеллевінні» (а.с. 173).

Таким чином, згідно із супровідним листом за підписом начальника ВПМ Могилів Подільської ОДПІ О.В.Яновського від 21 квітня 2010 року №5494/26 в.о. начальника Жмеринської ОДПІ О.А.Павельчуку направлено копії матеріалів перевірки по Компанії «Пелевінні» для прийняття рішення згідно чинного законодавства (а.с. 211).

Відповідно до резолюції начальника інспекції, матеріали передані Кузевичу О.В. для подальших дій згідно норм чинного законодавства.

Як вбачається з письмових пояснень представника Жмеринської ОДПІ, в подальших діях вони керувалися такими нормами чинного законодавства. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу з Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Згідно з пунктом 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу державної податкової служби з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби про проведення перевірки у разі надходження до органу державної податкової служби у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства.

В силу пункту 2.4 даного наказу невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та листа ВПМ Могилів-Подільської ОДПІ від 21 квітня 2010 року №5494/26 головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби І рангу С.С.Кушніром, проведено невиїзну документальну перевірку Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях, поданих: за листопад 2006 року від 18 грудня 206 року №29027, за лютий 2007 року від 19 березня 2007 року №4267, за березень 2007 року від 16 квітня 2007 року №7315, за квітень 2007 року від 17 травня 2007 року №11143.

Перевірку проведено з відома виконуючого обовязки директора О.В.Гандзюка та головного бухгалтера Л.М.Слюсаренко, про що свідчить повідомлення про запрошення з'явитись до Жмеринської ОДПІ 29 квітня 2010 року для підписання акта/довідки невиїзної документальної перевірки від 23 квітня 2010 року №3549/10/23-011 (а.с. 212).

Перевірка проводилась 29 квітня 2010 року.

Цього ж дня складено акт №332/23/32719298, у висновку якого встановлено, що на порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» Компанією «Пелевінні» завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року в сумі 89051 грн, за лютий 2007 року в сумі 105402 грн, за березень 2007 року в сумі 5571 грн, за квітень 2007 року в сумі 9738 грн, та занижено податок на додану вартість в сумі 19298 грн, в тому числі за листопад 2006 року в сумі 15511 грн, за березень 2007 року в сумі 3787 грн (а.с. 7-14).

Податковим ревізором інспектором акт підписаний, а виконуючим обовязки директора О.В.Гандзюком 30 квітня 2010 року зроблено застереження про те, що в звязку з незгодою щодо викладених порушень податкового, валютного й іншого законодавства, а також зроблених податковим органом висновків, ним в установлений законодавством термін будуть подані заперечення.

І дійсно, 05 травня 2010 року №346, Компанією «Пелевінні» до Жмеринської ОДПІ подані заперечення на акт перевірки (а.с. 61-62).

У відповідь, керівництвом Компанії отримано листа від 07 червня 2010 року №3923/10/23-018 такого змісту.

Щодо застосування підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, то при проведенні позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях, поданих за листопад 2006 року від 18 грудня 2006 року №29027, за лютий 2007 року від 19 березня 2007 року №4267, за березень 2007 року від 16 квітня 2007 року №7315, за квітень 2007 року від 17 травня 2007 року №11143, Жмеринською ОДПІ перевірялося питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, податкових зобовязань вищезазначеними деклараціями з податку на додану вартість Компанією «Пелевінні» не визначалося, декларувалися суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок. За результатами перевірки суму податкових зобовязань до сплати, Жмеринською ОДПІ не визначалося.

Щодо посилання посадових осіб Компанії «Пелевінні» на існування фірми «WET BLUE LEATHER LTD», то воно базується на припущеннях, які не відповідають офіційним доказам, зібраним податковою міліцією (а.с. 63-64).

При цьому, слід враховувати, що Компанією «Пелевінні» на розгляд Жмеринської ОДПІ представлено ряд документів.

Лист НЦБ Інтерполу від 09 серпня 2007 року №ІР/9457/06/С25/13753/ЕС/А7/1 на запити управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 18 грудня 2006 року №6/6276 та Компанії «Пелевінні» від 24 липня 2007 року №183 такого змісту. НЦБ Інтерполу США підтверджено факт реєстрації компанії «TRT INTERNATIONAL LTD» в штаті Нью-Джерсі, реєстраційний номер 0100582422, адреса: 196 Maracaido Street, Newark, NJ 07114, тел. (973)344-7100, факс (973) 344-7757.

Водночас проінформовано, що відомості про зазначену фірму, які розміщені на веб-сайті Державного секретаря штату Нью-Джерсі, зазначають також її повязану назву (associated name): «WET BLUE LEATHER».

З урахуванням викладеного, висловлено прохання передати зазначену інформацію ініціатору перевірки ДПА України у Вінницькій області (а.с. 65).

Крім того, матеріали справи містять належні копії апостиля №А284589 та нотаріального свідоцтва з перекладом (а.с. 66-71), копії апостиля №А284592 та нотаріального свідоцтва з перекладом (а.с. 72-77), копії апостиля №А284553 та приоритетної довідки з перекладом (а.с. 78-83), копії апостиля №А284555 та повних форм з перекладом (а.с. 84-89) та листа президента TNT International, Ltd від 14 лютого 2007 року, які підтверджують, що компанія TNT International, Ltd зареєстровані в штаті Нью-Джерсі, США під Федеральним податковим номером 22-3286934 і корпоративним номером штата Нью-Джерсі 0100-582422. Крім того, компанія має різні напрями діяльності. Для роботи по виробництву і реалізації на міжнародному ринку кожного напівфабрикату була створена дочірня компанія Wet Blue Leather, яка має той же Федеральний податковий номер 22-3286934 і корпоративним номером штата Нью-Джерсі 0100-582422, але окремий рахунок в Bank of America 003810482239 з найменуванням Wet Blue Leather, що дозволено законами США (а.с. 90).

Отже, на підставі акта перевірки від 29 квітня 2010 року, з урахуванням наданих заперечень, оглянутих додатково документів, Жмеринською ОДПІ 11 травня 2010 року винесено податкове повідомлення рішення №0000252301/0, яким Компанії «Пелевінні» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 187476 грн. А саме, по декларації за листопад 2006 року від 18 грудня 2006 року №29027 у сумі 76251 грн, по декларації за лютий 2007 року від 19 березня 2007 року №4267 в сумі 95916 грн, по декларації за березень 2007 року від 16 березня 2007 року №7315 в сумі 5571 грн та по декларації за квітень 2007 року від 17 травня 2007 року №11143 в сумі 9738 грн (а.с. 15).

Про оскарження даного податкового повідомлення рішення та стягнення з Державного бюджету України 187476 грн бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, Компанія «Пелевінні» звернулася до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 3 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону) - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Принагідно слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року №2505-ІУ з 01 січня 2008 року внесені зміни до Закону України «Про податок на додану вартість», в тому числі щодо порядку відшкодування цього податку з бюджету платникам податків.

Так, згідно попередньої редакції підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначалась, виходячи з частини відємного значення попереднього податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Редакція даного підпункту Закону, яка набула чинності з 01 січня 2008 року, визначала суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, виходячи з частини відємного значення попереднього податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, починаючи з 01 січня 2008 року даною нормою Закону дозволено включати до розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, суми податку, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах без обмеження кількості таких податкових періодів.

Обмеження термінів подання заяви про бюджетне відшкодування передбачене підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, відповідно до якого платник податків має право подати заяву на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, на протязі 1095 днів, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення внесені наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2008 року №159, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 березня 2008 року за №224/14915, який набрав чинності з 30 березня 2008 року.

Тобто, підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює правила розрахунку сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню. В той же час, розглядувана норма не регулює порядок повернення з бюджету відповідних сум. Ці відносини регулюються нормами підпунктів 7.7.5 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи наведене, сума, як була розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування, встановлений підпунктами 7.7.5 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону, не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування в разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Зазначене стосується також і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та в яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у тих наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судом встановлено, що Жмеринською ОДПІ у лютому, квітні, червні 2007 року проведені виїзні позапланові перевірки Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий період на підставі частини тринадцятої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірок складені довідки, які підтвердили факти проведення позапланових документальних перевірок фінансово-господарської діяльності позивача, не встановлення порушення Компанією вимог податкового, валютного й іншого законодавства та, відповідно, підтвердили право Компанії «Пелевінні» на відшкодування сум відємного значення податку на додану вартість в розмірі 187476 грн шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок позивача.

Однак, як вбачається з встановлених обставин у справі, в подальшому дії, передбачені підпунктом 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині надання висновку органу державного казначейства Жмеринською ОДПІ не виконано.

Як пояснила в судовому засіданні представник інспекції, у наданні висновку вони не відмовляли, але враховуючи, що документи на погодження відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року №350, направлялись до податкової міліції, яка надіслала листа із зауваженнями, - Жмеринською ОДПІ висновку просто не надано.

Більше того, такі обставини стали підставою проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість позивача 29 квітня 2010 року.

В цій частині суд вважає за необхідне зазначити таке.

По-перше, Компанія «Пелевінні» сформувала розрахунки бюджетного відшкодування та подала заяви про повернення бюджетного відшкодування згідно з вимогами закону та по формі і в порядку, визначеними центральним податковим органом.

Як вбачається з довідок та інших матеріалів справи, сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем до відшкодування, підтверджена вантажними митними деклараціями, суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, що підтверджується наданими до перевірки платіжними дорученнями, чеками про оплату, касовими видатковим ордерами, а тому Компанія «Пелевінні» мала право заявити суму бюджетного відшкодування в деклараціях за листопад 2006 року, лютий, березень, квітень 2007 року в загальній сумі 187476 грн.

Так, проведеними перевірками порушень у визначені податкових зобовязань за вказані періоди не виявлено. Неправомірного користування пільгою перевіркою не встановлено, код пільги 14010115. Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» Компанія «Пелевінні» при продажу товарів за межі України (експорт) обчислювала податок на додану вартість за нульовою ставкою. Загальний обсяг продажу товарів за межі митної території України, який засвідчено вантажними митними деклараціями із відміткою про перетин кордону відповідає даним декларацій та даним перевірки Жмеринською ОДПІ. У перевіряємих періодах Компанією здійснювався експорт хромового напівфабрикату «вет-блю» наступним нерезидентам. На виконання умов експортних контрактів від 20 жовтня 2005 року №1 та від 05 січня 2007 року №2 позивачем продукцію відвантажено на користь фірми «WET BLUE LEATHER LTD», США. Відповідно до умов контрактів, поставки товарів проводилися автомобільним транспортом за рахунок покупця. Оплата за відвантажену продукцію надійшла від вказаної фірми покупця без порушення термінів розрахунків.

По-друге, само по собі проведення експортних операцій (факт перетину кордону відповідним транспортом з відповідним товаром) та надходження від покупця по контрактах на відповідний рахунок Компанії «Пелевінні» коштів ні позивачем, ні Жмеринською ОДПІ не заперечувався. Тобто, як вбачається з вантажних митних декларацій, митні платежі сплачені, задекларовані у деклараціях товари вивезено за межі України в повному обсязі, а також і дата перетину кордону засвідчені підписом посадової особи та печаттю Вінницької митниці. Розрахунки проведені на валютний рахунок Компанії «Пелевінні» №26007035518503 АКІБ «Укрсиббанк» (МФО 351005).

По-третє, визнаючи реальність подій Жмеринська ОДПІ все ж посилається на неможливість використання у цих відносинах вказаних вантажних митних декларацій, оскільки відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» засвідчити експорт товару можуть лише належно оформлені декларації.

Тобто, згідно з вимогами Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, у графі 8 вантажної митної декларації зазначається одержувач, а якщо це іноземна особа - то її найменування та місцезнаходження.

Зазначення в вантажній митній декларації недостовірних даних про особу нерезидента та її місцезнаходження є порушенням порядку заповнення вантажної митної декларації і така декларація не є належно оформленою. Оскільки зібрані податковою міліцією документи свідчать про відсутність фірми «WET BLUE LEATHER LTD», то фактично мало місце внесення Компанією «Пелевінні» до декларації недостовірної інформації, а отже і її неналежне оформлення.

На думку суду, дійсно відповідно до наведеної правової норми, товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Проте, при уважному дослідженні розглядуваних у даній адміністративній справі вантажних митних декларацій слід звернути увагу на застереження у графі 8 дивись на звороті. Тобто, у цій графі одержувачем/імпортером зазначена фірми «WET BLUE LEATHER LTD» 196-E Maracaido street, Port Newark NJ 07114 США. На звороті графа 8 містить такі дані: Mondialsea SRL VIA DEL Ronzinello 12 50054 FUCECCHIO (FL), Італія.

Такі обставини свідчать по уточнення спрямування товару, особи одержувача. Крім того, варто зазначити, що контракти №1, №2 в умовах поставки, зокрема, Італію визначають як країну призначення надходження товару. Отже, про порушення Компанією «Пелевінні» вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, йтися не може.

Далі, посилання Жмеринської ОДПІ на необхідність зазначення у декларації реально існуючої юридичної чи фізичної особи, які є одержувачами названого у вантажній митній декларації товару та відповідно недотримання позивачем цього положення, оскільки усі зібранні з приводу зясування питання щодо легітимності нерезидента довідки вказують на відсутність реєстрації фірми «WET BLUE LEATHER LTD» також є безпідставними. Так, безпосередньо термін «існуюча/неіснуюча» та термін «зареєстрована/незареєстрована» є різними за своєю природою і правовими наслідками застосування, а тому ототожнювати їх не слід. Не зареєстрована фірма це не означає, що вона не існує. Крім того, необхідно враховувати і специфіку національного законодавства, відмінну від України систему права Сполучених Штаті Америки щодо створення юридичних осіб, порядку, умов їх реєстрації та правового статусу.

Також, Жмеринська ОДПІ вказує, що належно оформленою вантажною митною декларацією слід вважати таку, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною. Зазначення Компанією «Пелевінні» контрагента фірму «WET BLUE LEATHER LTD» за наявності зібраних по ній податковою міліцією матеріалів, свідчить про внесення недостовірної інформації.

За таких посилань податкової інспекції варто враховувати, що безпосередньо недостовірність такої інформації належним чином не встановлена і у відповідному документі не закріплена. Висновок Жмеринською ОДПІ зроблено самостійно, фактично на підставі ненадання погодження податковою міліцією на відшкодування податку на додану вартість, і на думку суду, поза межами повноважень, оскільки інспекція з даного питання може лише посилатися на вже встановлені висновки недостовірності.

Представником Жмеринської ОДПІ подавалось клопотання про зупинення провадження у даній справі до моменту направлення матеріалів кримінальної справи №10060137 порушеної по факту вчинення шахрайських дій службовими особами Компанії «Пелевінні», за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України, до суду в порядку статті 232 Кримінально-процесуального кодексу України (а.с. 217-218).

У задоволенні даного клопотання судом відмовлено.

Обєктом шахрайства, як і всіх злочинів проти власності, є право власності. Предмет злочинного посягання майно та право на майно. Сфера шахрайства не охоплює протиправне придбання майнових прав тривалої дії або вигод майнового характеру: незаконного використання майна (заподіяна шкода складається з амортизації використаного майна, вартості витраченого майна, наприклад, пального, заробітної плати, виплаченої за час незаконного використання майна, кількісного виразу упущеної вигоди), ухилення від сплати обовязкових платежів, звернення на свою користь або користь інших осіб платежів, які повинні були надійти справжньому адресату, зайняття за підробленими документами певної посади з метою отримання високого окладу, наприклад, подання фальшивих документів про участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи тощо. Такі дії, за наявності необхідних ознак, утворюють склади інших злочинів, передбачених статтями 192, 358, 364, 366 Кримінального кодексу України.

По-четверте, що стосується легітимності фірми «WET BLUE LEATHER LTD» США, то суд враховує долучені до матеріалів справи документи (описані вище), які містять посилання на відсутність реєстрації безпосередньо цієї фірми та навпаки, реєстрацію Компанії TRT International. Ltd. й наявність інформації щодо її дочірньої компанії - фірми «WET BLUE LEATHER LTD», яка має такий же податковий номер, корпоративний номер штату Нью-Джерсі, але окремий рахунок в банку із своїм найменуванням, тощо, що дозволено законами США.

З цього приводу, суд вважає безпідставним посилання Компанії «Пелевінні» на можливість застосування до даних відносин частини першої статті 72 КАС України в частині висновків Вінницького окружного адміністративного суду в постанові від 23 жовтня 2007 року у справі №2-а-13180/07 за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 до ДПІ у м. Вінниці, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державного казначейства у м. Вінниці, управління Державного казначейства України у Вінницькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії.

Так, вказана правова норма визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Існування такої обставини звільнення від доказування обумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростувати ту чи іншу обставину в іншому процесі і не зробила цього, не може спростовувати цю обставину і при розгляді адміністративної справи. Це правило застосовується виключно у випадку, якщо у справі беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. У разі, коли при встановленні обставин у вирішеній справі не брали участі певні особи, які беруть участь у даній справі, то такі особи мають право заперечувати достовірність таких обставин з посиланням на докази, а відтак, правила частини першої статті 72 КАС України застосуванню судом не підлягають.

По-пяте, відносно застосування Жмеринською ОДПІ до порядку надання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року №350, зокрема, в частині отримання погодження податкової міліції, слід зазначити таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509, Державна податкова адміністрація України видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Проте, вказані Методичні рекомендації, затвердженні Державною податковою адміністрацією України, не узгоджуються із вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» щодо строку на надання органом державної податкової служби висновку та безпосередньої виплати коштів, а тому при вирішенні питання щодо їх застосування необхідно враховувати, що відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року №493/92 - рекомендації Міністерством юстиції України не зареєстровані.

Вчасне ненадання органом державної податкової служби органам казначейства висновків про відшкодування сум податку на додану вартість є грубим порушенням чинного законодавства, зокрема, підпункту 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Терміни проведення перевірок та надання висновків є законодавчо встановленими і не можуть бути продовжені податковими органами на невизначений термін на свій розсуд.

Жодні Методичні рекомендації, до того ж не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, не можуть бути підставою для недотримання податковим органом термінів, встановлених законом. Погодження податкової міліції та проведення ними оперативно-розшукових заходів щодо бюджетного відшкодування Компанії «Пелевінні» не може бути підставою для невиконання вимог Закону з боку податкового органу.

У даній справі мало місце порушення таких строків зі сторони відповідача з лютого 2006 року.

По-шосте, Жмеринська ОДПІ посилається на те, що 29 квітня 2010 року невиїзна документальна перевірка Компанії «Пелевінні» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях, поданих: за листопад 2006 року від 18 грудня 206 року №29027, за лютий 2007 року від 19 березня 2007 року №4267, за березень 2007 року від 16 квітня 2007 року №7315, за квітень 2007 року від 17 травня 2007 року №11143 проведена відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та на підставі листа ВПМ Могилів-Подільської ОДПІ від 21 квітня 2010 року №5494/26.

При цьому, жодних наказів про проведення такої перевірки, направлення, плану, графіку видавати та затверджувати не потрібно. Правовою підставою фактично є право органів державної податкової служби проводити такі види перевірок (документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) та визначений пунктом 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, порядок - за письмовим дозволом керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби про проведення перевірки у разі надходження до органу державної податкової служби у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства.

Із застосуванням такого порядку у даній ситуації суд не погоджується. Так, стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає в загальному права органів цієї системи. В свою чергу, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) передбачені статтею 11-1 цього Закону.

Що стосується проведення невиїзних документальних перевірок платників податків, то питання взаємодії підрозділів органів державної податкової служби при їх проведенні регулюється розділом 2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків.

Отже, посилаючись на дані Методичні рекомендації, Жмеринською ОДПІ не враховано, що відповідно до пункту 2.2, вони розповсюджуються лише на організацію взаємодії при проведенні невиїзних документальних перевірок як платників податків - фізичних, так і юридичних осіб з питань дотримання ними вимог податкового законодавства, у тому числі перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

На документальні невиїзні перевірки (камеральні), що проводяться органами державної податкової служби відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також на перевірки, що проводяться відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18 квітня 2008 року №266 Методичні рекомендації не поширюються.

Така особливість обумовлена специфікою бюджетного відшкодування податку на додану вартість, окремим порядком його проведення та врегулювання спеціальною правовою нормою.

В судовому засіданні представником Жмеринської ОДПІ спочатку надавались пояснення що перевірка 29 квітня 2010 року це повторна перевірка по деклараціям на бюджетне відшкодування, потім зазначено, що це камеральна перевірка, а як вбачається із письмових пояснень на вимогу суду відповідачем вказано, що це зовсім інша перевірка з особливою підставою проведення.

Тобто, суд приймає за основу ту обставину, що податковою інспекцією фактично проведено повторну перевірку по деклараціям Компанії «Пелевінні», але із додатковими документами податкової міліції та по іншому порядку. Таке поєднання чи повторне проведення виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок чинним законодавством не передбачено. Не передбачено й застосування положень Методичних рекомендацій до бюджетного відшкодування. Таким чином, суд вважає, що у Жмеринської ОДПІ взагалі були відсутні правові підстави для проведення перевірки.

Також, до цього питання слід зазначити і те, що перевірка проведена на підставі листа начальника ВПМ Могилів-Подільської ОДПІ О.В.Яновського від 21 квітня 2010 року №5494/26 та відповідно до резолюції в.о. начальника Жмеринської ОДПІ О.А.Павельчука Кузевичу О.В. для подальших дій згідно норм чинного законодавства. На вимогу суду щодо надання будь-яких інших документів, які б стосувалися порядку призначення, проведення перевірки, відповідачем не надано. В судовому засіданні представник податкової інспекції пояснила, що інших письмових документів не існує. На підставі резолюції мала місце усна вказівка начальника відділу Кузевич О.В. про вибір виду перевірки, дати її проведення, призначення особи перевіряючого та інші організаційні питання.

У такій ситуації слід застосувати положення части другої статті 71 КАС України щодо обовязку субєкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, в тому числі і письмовими доказами, а також статті 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», частини другої статті 19 Конституції України про обовязок органів державної влади, органів державної податкової служби діяли лише у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України.

Що стосується застосування строків до проведення перевірки, то слід зазначити наступне.

У відповіді на заперечення Компанії «Пелевінні» на акт документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість від 29 квітня 2010 року, Жмеринська ОДПІ послалася на те, що підпункт 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ стосовно застосування 1095 денного строку на самостійне визначення податковим органом суми податкових зобовязань платника податків застосуванню не підлягає, оскільки перевірялося питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, а не визначення до сплати сум податкових зобовязань.

Частково суд з таким висновком погоджується, так як дійсно сум податкових зобовязань Жмеринською ОДПІ позивачу не визначалося. Проте, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Таким чином, оскільки суми бюджетного відшкодування згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» є сумами, що підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, право позивача на повернення цих сум з бюджету гарантоване підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Даною нормою Закону встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, як вбачається з аналізу наведених правових норм, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту. Суму податкового зобовязання податковий орган має право самостійно визначати не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за днем граничного строку подання податкової декларації.

В свою чергу, платнику податків гарантовано право на повернення надміру сплачених податків або ж їх відшкодування також не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи Компанією «Пелевінні» до Жмеринської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року подано 16 листопада 2006 року, за листопад 2006 року - 18 грудня 2006 року, за лютий 2007 року - 19 березня 2007 року та за березень 2007 року - 16 квітня 2007 року. Саме з цих дат для органу державної податкової служби обраховується 1095 денний строк на реалізацію права на самостійне визначення податкового зобовязання.

Якщо ж мова йде про особливий порядок підтвердження заявленого платником до бюджетного відшкодування відємного значення податку на додану вартість, то застосуванню підлягає особлива процедура та свої окремі строки (30 днів для проведення перевірки).

Для позивача, враховуючи, що довідками проведених перевірок вказаних декларацій з податку на додану вартість, суми бюджетного відшкодування підтверджені, - саме з 29 лютого 2007 року, 03 квітня 2007 року та 13 червня 2007 року відповідно виникло право вимоги за даним позовом, яке відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути реалізовано протягом 1095 днів.

Вчинення органом державної податкової служби поза межами вказаного строку дій, повязаних з проведенням перевірки та у даній справі зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставним, а відтак, не створює правових наслідків для них.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги Компанії «Пелевінні» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2010 року №0000252301/0 підлягають задоволенню.

По-сьоме, також вказані вище обставини, як і зазначалось, дають суду можливість дійти висновку про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування.

Разом із тим, розглядаючи клопотання Жмеринської ОДПІ щодо застосування строку звернення до суду, порушення якого є підставою для відмови у задоволенні позову, за умови, якщо на ньому наполягає одна із сторін, слід зазначити таке.

Суд погоджується із позицією відповідача щодо визначення моменту виникнення у Компанії «Пелевінні» права вимоги за даним позовом. Так, відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», право виникає з наступного за днем отримання права на відшкодування надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) дня.

Після здійснення операцій, позивачем сформовані податкові кредити, а далі Законом України «Про податок на додану вартість» визначено, порядок подання до органу державної податкової служби за місцем реєстрації субєкта господарювання декларації, розрахунку та заяви. Далі, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки складається довідка яка підтверджує заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, саме після складення довідки і підтвердження певної суми у платника податку на додану вартість виникає право на його отримання.

За умови виникнення такого права, від Компанії «Пелевінні» окрім подання до органу Державного казначейства України копій податкових декларацій одночасно із поданням до податкової інспекції, у цій схемі нічого не вимагається.

У випадку відмови податковою інспекцією у наданні висновку казначейству платнику податків надсилається відповідне повідомлення. Якщо ж воно не надсилається, то презюмується надання висновку казначейству.

За таких обставин, в судовому засіданні представники позивача посилалися саме на протиправну бездіяльність Жмеринської ОДПІ протягом тривалого часу. Неотримання ними відмови податкової інспекції у наданні висновку органу Державного казначейства України давало їм підстави вважати, що такий висновок надано, а тому слід чекати проведення фактичного перерахування коштів з Державного бюджету України на їх розрахунковий рахунок.

Проведена 29 квітня 2010 року документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість та винесене 11 травня 2010 року податкове повідомлення-рішення фактично підтвердили факт відмови Жмеринської ОДПІ надати управлінню Державного казначейства у Жмеринському районі та м. Жмеринці Вінницької області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню Компанії «Пелевінні» з бюджету.

За таких обставин, на думку представників позивача строк звернення до суду ними не порушено.

Суд також частково погоджується і з таким підходом, оскільки вказана ситуація могла б мати місце, але лише у випадку, коли податковим органом перевірка проведена у межах встановленого для них строку. Тобто, для Компанії «Пелевінні» винесення податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування продовжило би строк реалізації права вимоги з даним позовом. А оскільки, має місце протилежна ситуація, то для позивача строк обраховується з моменту отримання права на бюджетне відшкодування.

Жмеринською ОДПІ у заявленому клопотанні про застосування строків висловлено позицію про перебіг передбаченого статтею 99 КАС України річного строку.

Так, відповідно до цієї норми, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто як вбачається з наведених положень КАС України встановлюється загальний річний строк звернення до суду. Але одночасно спеціальними законами можуть встановлюватися і інші строки.

Отже, суд вважає, що до даних правовідносин застосуванню підлягає спеціальна норма, а саме підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на викладене, враховуючи висновок суду про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування застосуванню для нього підлягає строк 1095 днів з моменту складення довідок Жмеринською ОДПІ.

У матеріалах справи міститься довідка від 28 лютого 2007 року про підтвердження суми 188951 грн бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2006 року, довідка від 02 квітня 2007 року 105402 грн за лютий 2007 року та довідка від 12 червня 2007 року 15309 грн за березень, квітень 2007 року.

З наданих Жмеринською ОДПІ письмових пояснень вбачається, що заявлена Компанією «Пелевінні» до відшкодування сума податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів не зараховувалась (а.с. 244).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми бюджетного відшкодування по тертій довідці від 12 червня 2007 року в сумі 15309 грн за березень, квітень 2007 року підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено порушення відповідачем Жмеринською ОДПІ права позивача на отримання належних йому сум бюджетного відшкодування.

Право на бюджетне відшкодування відємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В пунктах 30, 32, 33 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Суд зазначив, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Заявник мав майновий інтерес, закріплений у законодавстві України та захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Затримку у відшкодуванні податку на додану вартість заявнику можна вважати втручанням у його право на мирне володіння майном.

Таким чином, на суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість поширюється право власності позивача, яке має бути захищене відповідно до норм законодавства.

Крім зазначеної вище частини першої статті 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, захист права власності будь-якої фізичної чи юридичної особи гарантується частиною четвертою статті 13, частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України, частинами першою, третьою, шостою статті 319, частинами першою, другою статті 321 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 147 Господарського кодексу України.

Неправомірна бездіяльність у поверненні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи Компанії «Пелевінні», зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

По-сьоме, що стосується залучення у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ГУ ДК України у Вінницькій області, то слід зазначити, що згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02 липня 1997 року №209/72, органи Державного казначейства України мають право проводити бюджетне відшкодування виключно за наявності висновку податкового органу або за рішенням суду.

При цьому, даний Порядок відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1232, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань, у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України, суд застосовує нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, варто вказати, що управління Державного казначейства у Жмеринському районі та м. Жмеринці Вінницької області не є юридичною особою та неповноважне самостійно виступати стороною у справі.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а субєкт владних повноважень, зокрема, повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Судове рішення є законним, якщо воно ухвалене відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуального права. Застосування норм матеріального і процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат (ст. 159 КАС України).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково. Понесені позивачем судові витрати, за таких обставин, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Такий розподіл здійснюється судом виходячи з кількості задоволених/незадоволених вимог.

Судовий збір це різновид обовязкового платежу до Державного бюджету України, який сплачується при зверненні до суду.

В адміністративному судочинстві судовий збір належить сплачувати при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за ново виявленими обставинами (ч. 1 ст. 89 КАС України).

На даний час, порядок сплати судового збору визначається пункту 3 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, згідно з яким, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку, встановленому законодавством для державного мита.

Розмір судового збору за подання адміністративного позову фізичною чи юридичною особою, субєктом владних повноважень становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн 40 коп. (підпункт «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №138).

Проте, якщо одночасно заявлено майнові вимоги про стягнення грошових коштів, то розмір судового збору щодо таких вимог становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше ніж 1700 грн.

При цьому, судовий збір має бути сплачено за позовні вимоги як негрошового, так і грошового характеру.

Як вбачається із матеріалів справи, при поданні позову Компанією «Пелевінні» сплачено 3 грн 40 коп. судового збору за вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (квитанція від 20 травня 2010 року №3382699), які з урахуванням задоволення позову в цій частині підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

За вимоги про стягнення з Державного бюджету України 187476 грн бюджетного відшкодування сум відємного значення податку на додану вартість Компанією «Пелевінні» мито не сплачено. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача відповідно до вищезазначених положень 1700 грн судового збору за ці вимоги.

Одночасно, враховуючи часткове задоволення позову про стягнення в сумі 15309 грн, суд враховує, що це 8% від 187476 грн, а від 1700 грн 8 % складає 136 грн, які і підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 11 травня 2010 року №0000252301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Компанії «Пелевінні» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на банківський рахунок №26008035518502 в АКІБ "УКРСИББАНК" м. Харків МФО 351005 бюджетне відшкодування сум відємного значення податку на додану вартість в розмірі 15309 грн (пятнадцять тисяч триста девять гривень).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Компанії «Пелевінні» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Державного бюджету України 1700 грн судового збору.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Компанії «Пелевінні» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю 139 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 14.07.10

СуддіЧудак Олеся Миколаївна

Курко Олег Петрович

Загороднюк Андрій Григорович

08.07.2010