Решение № 106593447, 04.10.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2022 р. № 400/7327/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів:Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській обла, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, , про:визнання протиправним та скасування рішення від 29.06.2021 № 143050002449; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач-1), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 29.06.2021 № 143050002449 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1; зобов`язати відповідача-1 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням його застосування у редакції згідно з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15), з дня звернення за призначенням пенсії а саме: з 29.06.2021 із врахуванням у стажі роботи, який дає ОСОБА_1 право на пільгову пенсію по Списку № 1 періодів роботи:

- з 01.12.1995 по 14.04.2003 у відкритому акціонерному товаристві «Атомремонт», що становить 07 років 04 місяці 14 днів;

- з 01.01.2004 по 25.12.2007 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Стройподземсеть» Російської Федерації, що становить 4 роки 08 місяців 09 днів.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у його трудовій книжці записів щодо роботи позивача на посаді електрозварника ручного зварювання у ВАТ «Атомремонт» та ТОВ «Стройподземсеть» з повним робочим днем, що є достатньою самостійною підставою для зарахування такого стажу до пільгового для призначення пенсії за віком, у зв`язку з чим відмова відповідача-1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, з причин відсутності необхідного страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці, є протиправною. За таких обставин, вважає позивач, відповідач-1 неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що суб`єктом владних повноважень, що прийняв оскаржуване рішення, є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 задоволенню не підлягає. Відповідач-1 вказує, що до заяви про призначення пенсії позивач надав, зокрема, довідку від 03.06.2004 № 81, видану ВАТ «Атомремонт», в якій відсутня інформація щодо характеру виконуваних робіт та підсумку пільгового стажу. Оскільки зазначена довідка не відповідає формі, що затверджена «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок № 637), то відсутні підстави для зарахування періоду роботи Позивача з 01.12.1995 по 14.04.2003 до страхового стажу на пільгових умовах за Списком № 1. Відповідач-1 пояснює, що зарахування до страхового стажу з 01.01.2004, тобто з дня набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), періодів роботи на території держав учасниць СНД, у тому числі періодів роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за періоди роботи на території держав учасниць СНД, здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав учасниць СНД, на території яких провадилась трудова діяльність. У зв`язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків до органів Пенсійного фонду Російської Федерації до страхового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 не зараховано період роботи Позивача в ТОВ «Стройподземсеть» з 01.01.2004 по 25.12.2007.

Ухвалою від 17.11.2021 суд залучив до участі у справі в статусі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-2), установив йому строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів на його підтвердження з доказами його направлення позивачу у п`ятнадцять днів з дня вручення копії цієї ухвали; зобов`язав відповідача-2 одночасно з поданням відзиву подати до суду належно засвідчені копії всіх документів, на підставі та з урахуванням яких було прийняте рішення від 29.06.2021 № 143050002449 про відмову в призначення позивачу пенсії за віком.

Копія ухвали від 17.11.2021 вручена відповідачу-2 шляхом доставлення її копії на його офіційну електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач-2 не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів до суду не подав.

У справі відсутні відомості про поважність причин неподання відповідачем-2 відзиву на позовну заяву. У зв`язку з цим суд кваліфікує неподання відповідачем-2 відзиву як визнання позову (частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач подав відповідь на відзив відповідача-1, в якому зазначає, що відповідач-1 не подав доказів правомірності дій з відмови у призначенні позивачу пенсії.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

29.06.2021 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Ураховуючи принцип екстериторіальності, після прийняття, реєстрації та сканування поданих позивачем документів, вони були направлені відповідачем-1 відповідачу-2 для прийняття рішення по суті заяви позивача, що відповідає вимогам пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.

Рішенням від 29.06.2021 № 143050002449 відповідач-2 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.

Рішення мотивоване недостатністю у позивача пільгового стажу. Інших підстав для відмови в призначенні позивачу пенсії в рішенні не наведено.

У рішенні від 29.06.2021 № 143050002449 зазначено про неврахування до пільгового стажу періоду роботи згідно з довідкою від 03.06.2004 № 81, оскільки в ній не міститься відомостей про характер виконуваних робіт, та з 01.01.2020 по 31.03.2021 (робота в Латвії) через відсутність перекладу печатки з латвійської мови.

Листом від 19.07.2021 № 1400-0304-8/47714 відповідач-1 повідомив позивачу, що період роботи у ВАТ «Атомремонт» з 01.12.1995 по 14.04.2003 не зарахований до пільгового стажу позивача через невідповідність уточнюючої довідки від 03.06.2004 № 81 установленій формі, а саме: відсутність у ній відомостей про характер виконуваних робіт та про підсумок пільгового стажу. Відповідач-1 зазначив також про незарахування до пільгового стажу періоду роботи у ТОВ «Стройподземсеть» на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 25.12.2007 через відсутність даних про сплату страхових внесків за цей період до органів Пенсійного фонду Російської Федерації.

У листі від 19.07.2021 № 1400-0304-8/47714 відповідач-1 повідомив позивачу, що його старховий стаж становить 31 рік 2 місяці 27 днів, у тому числі пільговий стаж 7 повних років за Списком № 1.

У трудовій книжці позивача містяться, серед іншого, записи про роботу:

- у ВАТ «Атомремонт» з 01.12.1995 по 14.04.2003 електрозварювальником ручного зварювальника;

- у ТОВ «Стройподземсеть» з 17.04.2003 по 25.12.2007 електрозварювальником ручного дугового зварювання.

Відповідачі не заперечують того, що робота за зазначеними вище професіями відноситься до Списку № 1.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 мають чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, у чоловіків, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Як установив суд, робота позивача за професією, що передбачена Списком № 1, не заперечується відповідачем-1, про що свідчить відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зазначає, що оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Посилання відповідача-1 у рішенні від 22.01.2020 № 32/03.20-р на Список № 2 суд вважає помилковим. У відповідача не було підстав розглядати заяву позивача від 13.01.2020 на предмет відповідності умовам призначення пенсії за Списком № 2, оскільки позивач не посилався у заяві на Список № 2 та обіймані ним посади не відносились у період його роботи до Списку № 2.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Згідно зі статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/1112/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач надав відповідачу трудову книжку, яка містить записи про роботу за професією, робота за якою надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 (у ВАТ «Атомремонт» з 01.12.1995 по 14.04.2003), яка свідчить про те, що цей період роботи належить зарахувати до стажу роботи позивача на роботах із важкими та шкідливими умовами праці за Списком № 1. Суд відхиляє аргумент відповідача-1 про недоліки в оформленні уточнюючої довідки від 03.06.2004 № 81, оскільки надання будь-яких довідок не є обов`язковим за умови наявності необхідних записів у трудовій книжці.

В оскаржуваному позивачем рішенні відповідача-2 від 29.06.2021 № 143050002449 зазначено про неврахування періоду роботи в Латвії з 01.01.2020 по 31.03.2021, який не належить до спірного періоду, і тому суд не досліджує підстав для зарахування або незарахування цього періоду до пільгового стажу позивача.

Відповідач-1 заперечує проти зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи позивача у ТОВ „Стройподземсеть на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 25.12.2007.

У спірному рішенні відповідача-2 від 29.06.2021 № 143050002449 не зазначається про незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи у ТОВ „Стройподземсеть з 01.01.2004 по 25.12.2007. Разом з тим, суд вважає за необхідне надати відповідь на аргумент відповідача-1 щодо неможливості зарахування цього періоду до стажу позивача, що надає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд бере до уваги, що відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх і сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частина друга статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідач-1 наполягає, що у зв`язку з відсутністю підтвердження сплати за позивача страхових внесків до органів Пенсійного фонду Російської Федерації за період з 01.01.2004 (дати набрання чинності Законом № 1058-IV) по 25.12.2007 (дата звільнення з ТОВ «Стройподземсеть») відсутні підстави для зарахування цього періоду до пільгового стажу позивача.

Суд виходить з того, що відсутність даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення особи соціального захисту, оскільки відповідальність за їх сплату покладена на роботодавця, а не на застраховану особу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач-2 безпідставно не взяв до уваги трудову книжку позивача, де вказані спірні періоди його роботи, та жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо неврахування спірного періоду роботи позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, оскаржуване позивачем рішення від 29.06.2021 № 143050002449 є протиправним та підлягає до скасування, а спірний період роботи у ВАТ «Атомремонт» з 01.12.1995 по 14.04.2003 необхідно зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

Також відповідача-1 належить зобов`язати зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи у ТОВ „Стройподземсеть з 01.01.2004 по 25.12.2007.

Щодо позовної вимоги про призначення і виплату пенсії за віком на пільгових умовах з дати звернення за пенсією, суд виходить з того, що відмова у призначенні позивачу пенсії обгрунтована недостатністю пільгового стажу, тривалість якого обчислена відповідачем-1 у 7 років.

Періоди з 01.12.1995 по 14.04.2003 та з 01.01.2004 по 25.12.2007 сукупно становлять 11 років 4 місяці 9 днів.

Сукупно з тим стажем, що визнається відповідачем-1 (7 років), тривалість пільгового стажу позивача є достатньою для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі зазначеного вище пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Суд також врахував, що відповідачі не заперечують досягнення позивачем необхідного пенсійного віку та наявність у нього достатнього загального страхового стажу.

Одночасно суд погоджується з аргументом відповідача-1 про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії відповідно пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

09.07.2003 було прийнято Закон № 1058-IV який набрав чинності з 01.01.2004, у зв`язку з чим з 01.01.2004 року принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом № 1058-IV, який прийнятий на зміну положенням Закону № 1788-ХІІ. Оскільки Закон № 1058-IV та Закон № 1788-ХІІ регулюють одні і ті самі правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання нормами Закону № 1058-IV.

Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії, згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 908 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, оскільки саме він прийняв рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком.

Керуючись статями 2, 19, 139, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код: 21910427) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 29.06.2021 № 143050002449.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за Списком № 1 періоди його роботи у ВАТ «Атомремонт» з 01.12.1995 по 14.04.2003 та у ТОВ «Стройподземсеть» з 01.01.2004 по 25.12.2007.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з 29.06.2021 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

5. У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання призначити пенсію відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням його застосування у редакції згідно з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15) відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код: 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна