Решение № 106593446, 04.10.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2022 р. № 400/804/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020, про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу за період з січня 2018 року по день фактичного розрахунку (16.03.2021) нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати при здійсненні виплати пенсії в розмірі 15 221,50 грн на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18; зобов`язати відповідача провести позивачу за період з січня 2018 року по день фактичного розрахунку 16.03.2021 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати 16.03.2021 пенсії в розмірі 15 221,50 грн на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050-III) та зазначає, що 16.03.2021 відповідач, виконуючи рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18, виплатив йому доплату пенсії за період з січня 2018 року по березень 2019 року в сумі 15 221,50 грн. Позивач вказує, що одночасно з виплатою цієї суми відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, чого відповідач не зробив, чим порушив його права.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що сума перерахованої та виплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер та не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом № 2050-III, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18 Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 в розмірі 70% суми грошового забезпечення; зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії в розмірі 83% грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018.

Виконуючи рішення суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18, відповідач провів відповідний перерахунок та нарахував позивачу 15 221,50 грн доплати пенсії за період з січня 2018 року по березень 2019 року.

Зазначена доплата виплачена позивачу 16.03.2021.

Ці обставини підтверджуються копією рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18, копією листа відповідача від 29.12.2021 № 16965-16857/Ш-02/8-1400/21, копією розрахунку доплати за період з січня 2018 року по березень 2019 року, виконаного відповідачем, копією банківської виписки за рахунок позивача.

Сторонами визнається, що компенсація втрати частини доходів позивачу на суму 15 221,50 грн не нараховувалась та не виплачувалась.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів

Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у Законі № 2050-ІІІ належить розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок), сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.

При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Відповідно до пункту 5 Порядку, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 2262-ХІІ, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Суд установив, що 15 221,50 грн доплати пенсії, нарахованої позивачу за період з січня 2018 року по березень 2019 року, виплачені йому з порушенням терміну їх виплати, а саме: 16.03.2021.

Рішенням суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18 визнані протиправними дії відповідача, які стали підставою для зобов`язання його провести відповідний перерахунок та, як наслідок, виникла доплата різниці пенсії. Отже, вина відповідача у порушенні терміну виплати сум пенсії, нарахованих за період з січня 2018 року по березень 2019 року, установлена рішенням суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18 (щодо невиплати, яка мала місце у період з січня по грудень 2018 року).

У період після ухвалення рішення суду від 27.12.2018 у справі № 400/2910/18 невиплата позивачу доплати пенсії також мала місце з вини відповідача. Зокрема, зміст листа відповідача від 29.12.2021 № 16965-16857/Ш-02/8-1400/21 свідчить про те, що невиплата позивачу зазначених сум пенсії мала місце через відсутність належного фінансування: «… виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень на цю мету шляхом перерахування коштів за принципом календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника, а в межах однієї дати - за прізвищами стягувачів в алфавітному порядку. Виплата заборгованості на даний час проведена по рішенням суду, які надійшли до Головного управління по 11.11.2019 включно …».

Обставина несвоєчасного виділення коштів Пенсійним фондом України на покриття витрат із виплати сум пенсій, присуджених громадянам рішеннями суду, не скасовує вини відповідача, оскільки Пенсійний фонд України та відповідач належить до однієї системи. Власних коштів відповідач немає і в будь-якому разі будь-які виплати проводяться ним за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

У рішенні у справі „Кечко проти України суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд також не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (справа "Кечко проти України" (заява № 63134/00), 08.11.2005, пункти 23, 26).

Відповідач не надав доказів вжиття ним заходів для своєчасної виплати належної позивачу пенсії, так само як і винуватості іншого суб`єкта правовідносин у затримці їх виплати.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що «… сума перерахованої та виплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер та не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом № 2050 за порушення строків виплати яких сплачується компенсація …».

У цьому випадку визначальним є те, що ця сума є пенсією. Доплата у сумі 15 221,50 грн утворилася внаслідок ненарахування та невиплати позивачу пенсії у належному розмірі протягом січня 2018 року - березня 2019 року. Пенсія як така не має разового характеру.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 992,40 грн, сплачений за подання позовної заяви до адміністративного суду, який, на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягає у непроведенні за період з 01.01.2018 по 16.03.2021 нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в розмірі 15 221,50 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2018 по 16.03.2021 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати 15 221,50 грн пенсії.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна