Решение № 105683052, 08.08.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 серпня 2022 р. Справа №120/2265/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник до Погребищенської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Погребищенської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території села Андрушівка (за межами населеного пункту) Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.

Однак, відповідач всупереч земельному законодавству за наслідками розгляду поданого клопотання не прийняв рішення про надання дозволу або рішення про відмову у наданні такого, що, на думку представника позивача, вказує на його протиправну бездіяльність щодо нерозгляду поданого позивачем клопотання.

Відтак, на думку представника позивача, ефективним способом захисту його порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на відповідному пленарному засіданні ради.

Ухвалою від 22 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

21 березня 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Такий, окрім іншого, обґрунтований тим, що масова безконтрольна передача землі у власність громадянам, які завідомо не будуть використовувати її за цільовим призначенням, має на меті ослаблення економічної бази місцевих громад, що ставить під загрозу проведення реформи місцевого самоврядування в Україні. Крім того, відповідач просить взяти до уваги, що велика кількість жителів територіальної громади захищають незалежність та цілісність держави, а тому в подальшому матимуть першочергове право на отримання земельних ділянок. За наведених обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

02 серпня 2021 року позивач звернувся до Погребищенської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території села Андрушівка (за межами населеного пункту) Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.

20 серпня 2021 року Погребищенською міською радою розглянуто проект рішення щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак за результатом розгляду заяви позивача рішення міською радою не прийнято.

Зі змісту протоколу засідання 15 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради, що відбувалося 20 серпня 2021 року, слідує, що питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обговорювалося. Проте, за результатами голосування за надання такого дозволу голоси депутатів міської ради розподілились наступним чином: із 20 депутатів (включно із головою міської ради), що були присутні на засіданні ради, усі 20 депутатів утрималися від голосування, що свідчить про те, що рішення з даного питання не прийнято.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає та реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать і землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Порядок набуття права на землю визначається главою 19 розділу IV ЗК України.

Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Водночас, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.

Зокрема, частиною 6 цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до приписів частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, у частині 7 статті 118 ЗК України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки уповноваженого органу в разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою): прийняти рішення про надання такого дозволу або про відмову в наданні дозволу.

При цьому, ЗК України встановлено місячний строк для розгляду органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Водночас, варто врахувати й те, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин, зокрема й щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність.

При цьому, за наслідком розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою обов`язковим є прийняття рішення про його надання або рішення про відмову у його наданні.

Водночас, судом установлено, що за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Погребищенською міською радою не прийнято жодного із передбачених ЗК України рішень (або рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або рішення про відмову в його наданні), що суперечить вимогам статті 118 ЗК України.

Окрім того, суд враховує й те, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі №454/160/17 сформовано правовий висновок, згідно із яким протокол сесії селищної ради як і витяг з протоколу засідання ради відображають лише результати голосування, однак мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматися від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу, утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування не містять чіткого та однозначного рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а отже не можуть вважатися відмовою у розумінні частини 7 статті 118 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України, що свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності, що полягає у неприйнятті одного з передбачених ЗК України рішень за результатами розгляду поданого позивачем клопотання.

Таким чином, в цій частині заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов`язального характеру, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Погребищенської міської ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача, з метою належного захисту порушених прав та інтересів останнього підлягає задоволенню і похідна позовна вимога щодо покладення на відповідача обов`язку розглянути клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти за результатом розгляду такого клопотання рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у його наданні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Погребищенської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території села Андрушівка (за межами населеного пункту) Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.

Зобов`язати Погребищенську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 серпня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території села Андрушівка (за межами населеного пункту) Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, та за результатами розгляду такої прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у його наданні.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Погребищенська міська рада (місцезнаходження: 22200, Вінницька обл., м. Погребище, вул. Богдана Хмельницького, буд. 77; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03772654)

Повний текст рішення суду складено 08.08.2022

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович