Приговор № 105478324, 29.07.2022, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2755/20

Провадження по справі № 1-кп/129/213/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2022 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ковчежнюка В.М.,

з участю секретарівПелюшко Л.І., Килівник Ю.С., Швець Т.С., Загребельної І.І., Іванченко О.В., Семенець А.В.,

прокурорів Драча Д.М., Романової Л.М., Джежик Р.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

її захисника адвоката Підліснюка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальну справу №12020020000000284 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Чернівці, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, непрацюючої, неодруженої, згідно зі ст.89 КК України несудимої,-

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України,-

Встановив:

10.08.2020 р. приблизно о 10:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в житловому будинку по АДРЕСА_1 , під час обопільної сварки, яка переросла у бійку, зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , у відповідь на завдання ним їй декількох ударів ногами в область спини та нижніх кінцівок, з мотиву помсти протиправно навмисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх наслідки у виді смерті людини і бажаючи настання цих наслідків, пішла до іншої кімнати-кухні на відстань приблизно 15 м від їх з ОСОБА_2 кімнати, взяла зі столу кухонний ніж, повернулася в кімнату до ОСОБА_2 та завдала йому одного удару вістрям ножа в ліву частину живота, спричинивши загрозливі для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням брижі тонкого кишковика, що викликало гостру кровотечу та крововтрату, від чого ОСОБА_2 помер того самого дня до прибуття поліції.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст. 115 КК України як навмисне убивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

ОСОБА_1 вину визнала частково і пояснила, що 10.08.2020 р. приблизно о 10:30 год. вона, перебуваючи за місцем свого проживання в житловому будинку по АДРЕСА_1 , під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 з приводу вживання ним разом із власником будинку ОСОБА_3 спиртних напоїв, яка переросла у бійку, під час якої ОСОБА_2 кинув її на підлогу, бив ногами і руками по тулубу і голові, навалився на неї всім тілом, взяв руками за шию і сказав, що задушить, вона його відштовхнула, вирвалась, встала, побігла на кухню приблизно 15 м від їх з ОСОБА_2 кімнати, схопила кухонного ножа, прибігла до ОСОБА_2 , він її знову вдарив по обличчю і схопив за шию, вона його відштовхнула і для самозахисту вдарила ножем в живіт, потім втекла та сховалася в сарай, коли вернулася до хати, ОСОБА_2 лежав на ліжку без ознак життя, вона помацала пульс, покликала ОСОБА_3 , щоб подивився, потім викликала поліцію і чекала її прибуття; заявила, що не хотіла убивати ОСОБА_2 , а ніж взяла, щоб себе захистити, бо нетверезий ОСОБА_2 бігав за нею по кімнаті і кричав нецензурно та погрожував задушити, до цього він бив її декілька разів.

Також ОСОБА_1 та її захисник висували версії про вбивство ОСОБА_2 в стані сильного душевного хвилювання, вбивство ОСОБА_2 іншою особою та про відсутність складу злочину, оскільки немає достовірних доказів про те, що долучений до справи кухонний ніж є знаряддям вбивства, тому що досліджень на предмет наявності та належності слідів пальців рук та крові на ньому досудове слідство не провело.

Незважаючи на суперечливе ставлення до скоєного у виді часткового визнання вини і невизнання вини ОСОБА_1 її винуватість в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, повністю і поза розумним сумнівом підтверджується такими доказами.

Свідок ОСОБА_3 , власник житлового будинку, в якому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винаймали кімнату, пояснив, що 10.08.2020 р. зранку вони втрьох вжили більше 1 л. горілки, під час конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він спав в іншому місці і конфлікту не бачив, приблизно о 10:30 год. ОСОБА_1 покликала його подивитися, що з ОСОБА_2 , коли він зайшов до кімнати, то побачив мертвого ОСОБА_2 з ножовим пораненням живота і сказав ОСОБА_1 викликати поліцію, яка приїхала десь через 10 хв.; вказав, що до цього дня обвинувачена і потерпілий інколи скандалили і той завдавав їй тілесні ушкодження; підтвердив, що між кімнатою, в якій ОСОБА_1 вдарила ножем ОСОБА_2 , та кухнею, де вона взяла ніж, відстань приблизно 10-12 м; також підтвердив, що оглянутий в судовому засіданні кухонний ніж є тим самим ножем, яким ОСОБА_1 10.08.2020 р. зранку вдарила ОСОБА_2 , що вона спочатку поліції заперечила, а потім зізналася і показала, де знаходиться ніж, якого після цього знадвору було принесено до хати.

З протоколу огляду місця події (а.с.63-87) вбачається, що 10.08.2020 р. в період з 17:58 год. до 19:56 год. в житловому будинку по АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_2 з раною в області живота, з місця події вилучено кухонний ніж, три скляні чарки, дві скляні пляшки, чотири недопалки цигарок, три зрізи тканини зі слідами речовини бурого кольору.

Протоколом огляду трупа ОСОБА_2 (а.с.89-93) доведено наявність на тілі останнього колото-різаної рани живота з пошкодженням брижі тонкого кишковика, під час огляду вилучено штани покійного та речовину з-під нігтів його обох рук.

Висновком експерта № 97 (а.с.109-111) підтверджено, що смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок гострої кровотечі та крововтрати, яка виникла від проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням брижі тонкого кишковика.

Висновком експерта № 207 (а.с.123-127) доведено походження слідів крові в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_2 , яка може бути від однієї або декількох осіб з групою крові АВ(IV) або при змішуванні груп крові у варіантах: АВ(IV) з А(IІ), АВ(IV) з В(ІIІ), А(І) з В(ІIІ), в тому числі як від підозрюваної ОСОБА_1 (за рахунок антигенів А і В) та від потерпілого ОСОБА_2 (за рахунок антигену В); походження епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_2 може бути від однієї або кількох осіб з групою крові АВ(IV) або при змішуванні епітеліальних клітин у варіантах: АВ(IV) з А(IІ), АВ(IV) з В(ІIІ), А(І) з В(ІIІ), в тому числі як від підозрюваної ОСОБА_1 (за рахунок антигенів А і В) та від потерпілого ОСОБА_2 (за рахунок антигену В).

З висновків експертів №№ 341, 340 (а.с.147-148, 150-152) видно, що кров на майці (сорочці), вилученій під час затримання у ОСОБА_1 та на трьох зрізах з матраца і простирадла, вилучених під час огляду місця події, може походити від ОСОБА_2 .

Висновком експерта № 339 (а.с.154-156) встановлено, що на марлевому тампоні зі змивом з правої руки ОСОБА_1 знайдено кров людини, яка може походити від ОСОБА_2 .

Під час проведення слідчого експерименту (а.с.94) ОСОБА_1 детально показала і розповіла, як спричинила ножове поранення в ліву частину живота ОСОБА_2 .

Постановою (а.с.96) приєднано до справи речовими доказами вилучені 10.08.2020 р. під час огляду місця події кухонний ніж, три скляні чарки, дві скляні пляшки, чотири недопалки цигарок, три зрізи тканини зі слідами речовини бурого кольору, вилучену 10.08.2020 р. під час затримання ОСОБА_1 належну їй жіночу сорочку та вилучені 11.08.2020 р. під час огляду трупа штани; знаряддя злочину кухонний ніж оглянуто в судовому засіданні в присутності його власника свідка ОСОБА_3 .

Висновки судово-психіатричної експертизи (а.с.157-160) підтверджують, що в момент скоєння злочину ОСОБА_1 була поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, усвідомлювала свої дії та керувала ними.

Схильність до навмисного фізичного насильства з допомогою ножа ОСОБА_1 видно з підтверджених нею та довідкою (а.с.130-зворот) фактів визнання її винною судом 16.04.2009р. за навмисне заподіяння ножем тяжкого тілесного ушкодження своєму попередньому чоловікові (ст. 121 ч.1 КК України).

Твердження ОСОБА_1 про заподіяння нею смерті ОСОБА_2 з метою самозахисту суд визнає правомірною позицією захисту власних інтересів з метою іншої юридичної кваліфікації скоєного (за ст.118 КК України) і пом`якшення покарання, але до уваги не бере, оскільки ознаки мотиву і мети, змісту і спрямованості умислу ОСОБА_1 під час заподіяння смерті ОСОБА_2 визначено з урахуванням стану свідомості, характерних рис знаряддя злочину, сили заподіяння нею удару та його локалізації відносно життєво важливих внутрішніх органів, поведінки і стосунків обох до злочину, її схильностей, а також тих підтверджених нею самою фактів, що після її побиття під час взаємної бійки і до завдання удару ножем ОСОБА_2 вона пройшла за ножем на кухню і назад в кімнату до ОСОБА_2 до 30 м, а після удару ножем втекла в сарай та сховалася, що свідчить не про бажання захиститися, реалізувати яке можна було б простим уникненням контакту з ОСОБА_2 після припинення посягання та виходу з кімнати, а про намір помститися йому (розправитися) за образу і приниження, викликані фізичним насильством ОСОБА_2 відносно неї; викладене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 ознак юридичного стану необхідної оборони, визначеного ч.ч.1,2 ст.36 КК України, і ознак перевищення її меж.

Версія про вбивство в стані сильного душевного хвилювання (ст.116 КК України) належно і достатньо спростована висновком судово-психіатричної експертизи (а.с.157-160) про те, що під час вчинення злочину ОСОБА_1 була поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

Версія про те, що немає достовірних доказів щодо завдання ОСОБА_1 удару ОСОБА_2 саме прилученим і оглянутим в суді кухонним ножем і саме ОСОБА_1 (п.3 ч.1 ст.284 КПК України) спростовується її ж показаннями, показаннями свідка ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події (а.с.63-87), протоколом слідчого експерименту (а.с.94), постановою (а.с.96), згідно з якими вилучений з місця події, оглянутий на слідстві і в суді в присутності його власника ОСОБА_3 та прилучений до справи речовим доказом кухонний ніж є знаряддям злочину навмисного вбивства ОСОБА_2 достеменно ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винною нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину і законну за нього санкцію, особу винної та визначені ст. 66 КК України пом`якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винної у скоєнні злочину особи та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання ОСОБА_1 , пом`якшуючими його обставинами суд визнає активне сприяння розкриттю злочину на досудовому слідстві, номінальну відсутність судимості, наявність хвороби псоріазу з ускладненнями, жіночу стать, віктимну поведінку ОСОБА_2 , який згідно з показаннями обвинуваченої та висновком експертизи № 92 від 11.08.2020 р. (а.с.106) завдав їй легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я у вигляді садна грудної клітки справа, синців лівого та правого стегон, забою м`яких тканин лівого стегна.

Разом з тим суд враховує, що ОСОБА_1 скоїла особливо тяжкий злочин стосовно ст. 12 КК України, суспільно-небезпечним наслідком якого є смерть людини.

За таких обставин суд визнає, що для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів необхідним і достатнім буде покарання лише у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, але в мінімальному передбаченому законом розмірі.

В зв`язку з цим суд визнає обґрунтованим запобіжним заходом відносно ОСОБА_1 знову обрати у виді тримання під вартою на 60 діб.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369374 КПК України, суд, -

Присудив:

ОСОБА_1 визнати винуватою в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня затримання 10.08.2020р., в строк відбування нею покарання зарахувати час перебування під вартою з 10.08.2020 р. до 29.07.2022 р.; до набрання вироком законної сили запобіжним заходом відносно ОСОБА_1 обрати тримання під вартою на строк 60 діб з 29.07.2022 р. 13:00 год. по 27.09.2022 р. 13:00 год. включно.

Речові докази: кухонний ніж, три скляні чарки, дві скляні пляшки, чотири недопалки цигарок, три зрізи тканини зі слідами речовини бурого кольору, жіночу сорочку та штани - знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти діб з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: