Решение № 104883250, 22.06.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 червня 2022 р. справа № 520/21930/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтида-ЛТД" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 21929,00 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу;

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 21929,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД зареєстровано у якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, що перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 41499478. Станом на дату звернення до суду платник податків має податковий борг у загальному розмірі 21929,00 грн. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказане слугувало підставою для звернення Головного управління ДПС у Хмельницькій області з даним позовом до суду. У зв`язку із відсутністю майна та його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, контролюючий орган відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду із позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податку, що знаходяться в банку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач правом подати відзив на позов не скористася.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД обліковується за кодом ЄДРПОУ 41499478.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариства з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД зареєстровано в якості юридичної особи 04.08.2017 року.

Заборгованість в сумі 21929.00 грн утворилась внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно податкових повідомлень-рішень: від 16.04.2020 №0001943202. від 25.05.2020 №0002463202 від 12.06.2020 №0002753202. від 25.05.2020 №0002473202. №12.06.2020 №0002753202 від 16.04.2020 №0001933202 від 25.05.2020№0002433202 від 12.06.2020 0002743202 від 16.04.2020 №0001923202 від 25.05.2020 №0002443202 від 12.06.2020 №0002733202 від 16.04.2020 №0001863202 від 25.05.2020 №0002393202 від 12.06.2020 №0002683202 від 16.04.2020 №0001913202 від 25.05.2020 №0002423202 від 12.06.2020 №0002723202 від 16.04.2020 №0001903202. від 25.05.2020 №0002413202 від 12.06.2020 №0002713202. від 16.04.2020 №0001893202 від 25.05.2020 №0002453202 від 12.06.2020 №0002693202. Від 16.04.2020 №0001873202 від 25.05.2020 №000237202 від 16.04.2020 №0001883202 від 25.05.2020 30002403202, від 12.06.2020 №0002703202.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що вказані податкові повідомлення - рішення винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області є узгодженими, а тому обов`язковими до виконання відповідачем.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.4. п. 16.1 ст.16 названого Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що грошові зобов`язання є узгодженими в тому випадку, якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг, не було скасовано і є чинним.

Таким чином, відповідач має узгоджену заборгованість в загальному розмірі 21929,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями інтегрованих карток платника податків.

Згідно положень п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Харківській області було сформовано податкову вимогу №136090-58 від 19.06.2021 року, яка була нанадіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням 26.06.2021 року.

Суд зазначає, що на даний час зазначена вище податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, та не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З наявних матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нефтида" має безперервний податковий борг.

Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.

Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ "Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 р. № 948/30816), арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 1 розділу VII зазначеного Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п. 2 розділу VII зазначеного Порядку звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.

При цьому арешт із підстав, передбачених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Позивачем проведено аналіз наявності у позивача рухомого та нерухомого майна. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно прав власності та інших речових прав, іпотек та обтяжень не зареєстровано. Транспортних засобів, згідно витягу з інформаційної бази щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів, у відповідача не виявлено. Також, згідно листа від 10.07.2020 відповідно до уніфікованої автоматизованої системи за поданими в листі підприємствами тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

Отже, у платника податків відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, що є підставою для накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках.

У разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, контролюючий орган відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України мас право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пп.95.4 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Системно аналізуючи вищевказані норми права положень ст. 94 Податкового Кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення ст. 94 Податкового Кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, положення ст. 94 Податкового Кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Враховуючи викладене, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Відповідно до розрахунків суми податкового боргу заборгованість відповідача залишається несплаченою та складає 21929,00 грн.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 КАС України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, узгодження суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення до бюджету України кошти у розмірі 21929,00 грн в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтида", з усіх наявних відкритих розрахункових рахунків та накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 21929,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтида-ЛТД" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 21929,00 (двадцять одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять) грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Нефтида-ЛТД, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 21929,00 (двадцять одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2022 року.

Суддя Севастьяненко К.О.