Приговор № 104536065, 31.05.2022, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/244/20 Провадження №1-кп/0187/60/22

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., за участю прокурора Сухомлин В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження № 12020040520000056 від 01.02.2020 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, українця, освіта середня, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-01.02.2005 року вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 121 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 14.02.2013 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 7 місяців 23 дні,

- 13.04.2021 року Петриківським судом по ст. 121,185 ч.1, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі,

-07.09.2021 року вироком Дніпровського апеляційного суду вирок Петриківського суду від 13.04.2021 року в частині призначеного покарання скасовано. Призначено покарання по ст. 121 ч.1, 185 ч.1, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 185 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В

20.12.2019 року близько 17:00 години, ОСОБА_2 перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів і розуміючи, що своїми діями здійснює безоплатне незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3 , а саме мобільний телефон марки «Флей» чорного кольору у справному стані, який був придбаний потерпілим у 22.09.2019 році в с. Петриківка. Після чого, ОСОБА_2 розпорядився майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №20 від 10.02.2020 на загальну суму 873,63 гривень.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані по ч. 2 ст. 185 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжці).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину по пред`явленому обвинуваченню не визнав і пояснив, що 20.12.2019 року він приходив до знайомого ОСОБА_4 , який проживає по АДРЕСА_3 , але його мати сказала, що ОСОБА_5 не має вдома, після чого він пішов додому, недалеко від будинку побачив пакет в якому знаходився телефон чорного кольору, який він взяв собі і продав його невідомому чоловіку на 1 пляшку горілки. Заперечує участь в крадіжці телефона, наполягає що найшов пакет із цим телефоном на дорозі.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді пояснив, що 20.12.2019 року близько 17 год він прийшов додому на АДРЕСА_3 , де він мешкає із батьками і його мати повідомила, що приходив ОСОБА_6 , питав про нього, а коли вона повідомила що про його відсутність, то ОСОБА_7 пішов до кімнати будинку, де знаходився його батько ОСОБА_8 . Через деякий час із кімнати пропав мобільний телефон марки Флей і батько зателефонував в поліцію, через деякий час майно було повернуто працівниками поліції і він дізнався що крадіжку скоїв ОСОБА_7 . Цивільний позов заявляти не буде.

Винуватість ОСОБА_2 крім його пояснень та пояснень потерпілого підтверджується наступними доказами :

Як вбачається із витягу ЄРДР № 12020040520000056 від 01.02.2020 року невідома особа перебуваючи в приміщенні літньої кухні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу здійснила крадіжку мобільного телефону « Флей», чим спричинила ОСОБА_3 майнову шкоду

(а.с. 1,23 т.1)

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.02.2012 року, підтверджується звернення до поліції ОСОБА_3 з приводу крадіжки його майна мобільного телефону марки

« Флей» (а.с.2 т.1)

Згідно протоколом огляду місця події за участю потерпілого

ОСОБА_3 від 01.02.2020 року з фото таблицею до нього, у присутності двох понятих проведено огляд місця вчинення злочину, а саме території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3

(а.с. 3-5 т.1)

Відповідно звіту від 10.02.2020 року вартість телефону марки «Флей» з урахуванням зносу становить 878 грн 63 коп

( а.с.20)

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він не здійсняв крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_10 , а знайшов його в пакеті на дорозі, суд до уваги не приймає, так як його участь в крадіжці вказаного майна підтверджується показами потерпілого як на досудовому слідству так і в судовому засідання, як потерпілий давав послідовні покази, про те обвинувачений заходив до нього в будинок після чого зник його телефон, сам ОСОБА_9 в суді не заперечував що 20.12.2019 року заходив до будинку по АДРЕСА_3 , але не застав ОСОБА_10 вдома. Крім того, 21.02.2020 року між обвинуваченим та потерпілим 21.02.2020 року була угода про примирення, де ОСОБА_9 визнавав крадіжку мобільного телефону, однак ухвалою суду від 29.12.2020 року було відмовлено і її затвердженні ( а.с.36)

Заслухавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши докази кримінального провадження, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме кримінальне правопорушення по ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України). При цьому суд бере до уваги роз`яснення надані Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року та позицію ЄСПЛ сформовану ним, зокрема, в рішенні Швидка проти України щодо покарання як заходу примусу необхідного у демократичному суспільстві для досягнення його мети.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Також суд ураховує обставини справи та особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується негативно, раніше притягувався неодноразово до кримінальної відповідальності за умисні злочини, не розкаявся у скоєному правопорушення, відбуває покарання в місцях позбавлення волі за попереднім вироком.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, ОСОБА_2 судом не вбачається.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 є рецидив злочину.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи, для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, суд вважає йому необхідно призначити покарання в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною КК України за вчинений злочин у виді позбавлення волі.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_9 був засуджений 13.04.2021 року Петриківським судом по ст. 121,185 ч.1, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, однак 07.09.2021 року вироком Дніпровського апеляційного суду вирок Петриківського суду від 13.04.2021 року в частині призначеного покарання скасовано і призначено покарання по ст. 121 ч.1, 185 ч.1, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі. Строк відбування покарання у ОСОБА_2 рахується із 09.09.2020 року.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

З урахуванням того, що після постановлення вироку Петриківського суду від 13.04.2021 року та вироку Дніпровського апеляційного суду 07.09.2021 року ОСОБА_9 винен по ст. 185 ч.2 КК України, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання слід йому призначити з урахуванням ч.4 ст.70 КК України.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, звільнення обвинуваченого від покарання, чи його відбування, судом не встановлено. Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 по справі не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 481/20 від 10.02.2020 року в розмірі 300 грн, підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави, в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази - мобільний телефон марки « Флей» чорного кольору належить повернути потерпілому ОСОБА_3 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання в вигляді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати покарання відбуте частково за попереднім вироком Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 ( шість ) років.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити в виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування ОСОБА_2 покарання рахувати із

09 вересня 2020 року.

Речові докази - мобільний телефон марки « Флей» чорного кольору повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 481/20 від 10.02.2020 року в розмірі 300 грн стягнути на користь держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Суддя: І. М. Іщенко