Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №751/8934/21
Провадження №2/751/492/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року місто Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Іскра К.П.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №29587 від 23.09.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро» 20 499,00 грн (а.с.1-6).
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 28.11.2021 з додатку «Дія» дізнався про існування виконавчого напису №29587 від 23.09.2021 та про наявність виконавчого провадження. Вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами та норм матеріального права. Так, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору та виписки з рахунку боржника. Грошові кошти від відповідача не отримував, жодних претензій чи вимог про сплату боргу також не отримував, нотаріусом не було перевірено безспірності вимог, у зв`язку з чим боргові зобов`язання, зазначені у виконавчому написі, не є безспірними.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 31 грудня 2021 року прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 31.12.2021 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 23.09.2021 року №29587, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису нотаріуса №29587, вчиненого 23.09.2021 року, у виконавчому провадженні №67279758, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Відповідач та треті особи у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслали.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.12.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дінеро» в електронній формі укладено кредитний договір №AG8698613, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 10 500,00 грн строком на 30 днів з процентною ставкою 474,99 % річних, дата повного погашення кредиту 18.02.2020 (а.с.43-49). Вказані кошти переведені на банківський рахунок ОСОБА_1 22.12.2019, платіжна картка № НОМЕР_1 .
17 серпня 2021 року ТОВ «ФК «Дінеро» листом за №5335 зверталось з вимогою до ОСОБА_1 про сплату заборгованості за кредитним договором №AG8698613 від 22.12.2019 в розмірі 19 849,00 грн до 24.08.2021 року включно (а.с.51).
Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №AG8698613 від 22.12.2019, станом на 25.08.2021 заборгованість складає 19 849,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 500,00 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 9 349,00 грн (а.с.50).
На підставі заяви ТОВ «ФК «Дінеро» від 31.08.2021 (а.с.42), 23 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. був вчинений виконавчий напис №29587, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованість за кредитним договором №AG8698613 від 22.12.2019 року, за період з 04.02.2020 до 06.08.2021 в розмірі 19 849,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 10 500,00 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 9 349,00 грн, а також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 650 грн 00 коп, що загалом становить 20 499 грн 00 коп (а.с.10,41).
На підставі заяви ТОВ «ФК «Дінеро» (а.с.11), 26.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження №67279758 з примусового виконання виконавчого напису №29587 від 23.09.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. (а.с.12-13).
В рамках виконавчого провадження №67279758 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. 26.10.2021 винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (а.с.14,15,16).
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).
На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Надані нотаріусом документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис, не містять доказів на підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором №AG8698613 від 22.12.2019.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Крім того, згідно виконавчого напису заборгованість за кредитним договором стягнута з позивача за період з 04.02.2020 до 06.08.2021. У свою чергу відповідно до положень укладеного кредитного договору вбачається, що договір укладений 22.19.2019 строком на 30 днів, строк до погашення заборгованості до 18.02.2020 року.
Разом з тим, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання, що підтверджено висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18). Однак, відсотки стягнуті за виконавчим написом за період з 04.02.2020 до 06.08.2021, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.
Також, 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Однак, з копії договору, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що договір позики, який був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально.
Таким чином на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за кредитним договором №AG8698613 від 22.12.2019 як безспірною, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач, відповідно положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн за подачу позовної заяви та 454,00 грн за подачу заяви про забезпечення позову, що загалом становить 1 362 грн 00 коп.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №155 від 29.11.2021 адвокатом Кушнеренком Є.Ю. (а.с.21) та ордеру (а.с.25).
Позивач сплатив на користь адвоката 5 000,00 грн. за надання правничої допомоги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №155 від 29.11.2021 (а.с.22) та актом виконаних робіт від 29.11.2021 (а.с.23).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (адвокат не приймав участь у судовому розгляді, оскільки справа розглядається без повідомлення сторін), з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89,141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №29587 від 23 вересня 2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро» 19849,00 грн заборгованості за кредитним договором №AG8698613 від 22.12.2019, та 650 грн 00 коп витрат за вчинення виконавчого напису, що загалом становить 20 499 грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро» судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп на користь держави (ГУК у Черніг.обл/Новозав.р-н/22030101, код отримувача - 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA798999980313191206000025742, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» (місцезнаходження: вул. Сурикова, буд. 3А, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 41350844)
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (місцезнаходження: просп. Петра Григоренка, буд. 15, м. Київ, 02068)
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович (місцезнаходження: просп. Перемоги, буд. 139, оф. 213, м. Чернігів, 14000).
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко
Судебное решение № 104222745, Новозаводський районний суд м. Чернігова было принято 05.05.2022. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 751/8934/21. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: