№ 10302147, 03.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6230/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 року

о 12 год.40 хв. м.Одеса

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Гречаному В.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Дідоха О.І. за довіреністю б/н від 04.12.2009р.

Від відповідача: Береговий О.В. за довіреністю №12934 від 14.07.2009р., Копанський С.А. за довіреністю №13458 від 10.03.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2009р. №0000072300/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період жовтень 2008р. у розмірі 129 182,55грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна», в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної податкової інспекції Одеської області від 17.02.2009р. №0000072300/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період жовтень 2008р. у розмірі 129 182,55грн., посилаючись на те, що позивачем повністю були дотримані вимоги ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв»язку з чим Підприємство має повноцінне право на отримання такого відшкодування ПДВ з бюджету.

Відповідач Роздільнянська МДПІ, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№14101 від 24.03.2009р.), наголошуючи, зокрема, на тому, що у ТОВ«Біоіл Універсал Україна»відсутнє право на бюджетне відшкодування спірної суми ПДВ, оскільки відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку, тоді як по відповідним запитам в ланцюгах постачання до виробника чи імпортера та розрахунку частки податку на додану вартість пропорційно до питомої ваги в заявленій до відшкодування сумі ПДВ за жовтень 2008 року, не можливо підтвердити його сплату до бюджету у сумі 129182,55грн. контрагентами позивача, а саме ТОВ «Юліус», ПП «Агроанкор», ПП «Елітагро».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного від 04.03.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у строк до 20.03.2009р. надати письмові заперечення проти позову та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги

Ухвалою суду від 23.03.2009р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 14.05.2009р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17.02.2009р. на підставі п.1 ст.11, ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-Х11 (зі змінами та доповненнями), за результатами отриманих відповідей на запити щодо підтвердження правових відносин по ланцюгу придбання товару від виробника до імпортера, наданих в ході виїзної позапланової документальної перевірки з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість за жовтень 2008 року, головним державним податковим інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Роздільнянської МДПІ Одеської області Береговим О.В., була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка на підставі отриманих відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів по ланцюгам постачання товарів (робіт, послуг), направлених в ході проведення виїзної позапланової документальної перевірки з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ «Біоіл Універсал Україна»по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

За наслідками зазначеної перевірки Роздільнянською МДПІ Одеської області був складений акт №403-26/23-00/34490471 від 17.02.2009р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна»з питань правильності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2008року, на підставі отриманих відповідей по перевірках з питань правових відносин контрагентів», в якому зазначено, що відповідно до п.4.3, 4.5 Наказу ДПА України від 18.08.05р. № 350 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ" під час перевірки декларації з податку на додану варт за вищевказаний період було надано запити до ДПІ за місцем реєстрації відповідних контрагентів. На момент закінчення перевірки інформація щодо правомірності формував податкового кредиту в періоді, що перевірявся до виробника або імпортера з урахуванням вимог Наказу ДПА України від 18.08.2005р. №350 про результати перевірок з питань правових відносин постачальників від інших ДПІ не надійшла. Отже, неможливо підтвердити заявлену ТОВ «Біоіл Універсал Україна»до відшкодування суму ПДВ за жовтень 2008р. у розмірі 993712,00грн.

Водночас, як з»ясовано судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, 19.01.2009р. на підставі п.1 ст.11, п.9 ч.6, ч.13 ст.11-1 Закону України "Про податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями), пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) фахівцями Роздільнянської МДПІ Одеської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Біоіл Універсал Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1011618грн., за наслідками якої Роздільнянською МДПІ Одеської області був складений акт №43-9/23-00/34490471 від 19.01.2009р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008р. та жовтень 2008р.», в якому встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за період жовтень 2008р. як за даними платника - ТОВ «Біоіл Універсал Україна» , так і за даними перевірки складає 993 712,00грн. При цьому, у висновку акта зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за жовтень 2008р. у розмірі 993712,00грн., у зв»язку з неотриманням відповідей на запити по зустрічним перевіркам основних постачальників.

На підставі складеного акта перевірки №403-26/23-00/34490471 від 17.02.2009р. Роздільнянською МДПІ Одеської області 17.02.2009р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000072300/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008р. у розмірі 129182,55грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Роздільнянської МДПІ Одеської області №0000072300/0 від 17.02.2009р., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Так, на думку суду, зменшення ТОВ «Біоіл Універсал Україна»суми бюджетного відшкодування по ПДВ за період жовтень 2008р. у загальному розмірі 129 182,55грн. здійснено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення вимог діючого податкового законодавства України з урахуванням наступного.

Як з»ясовано судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, між позивачем - ТОВ «Біоіл Універсал Україна»(Покупець) та родавцями ПП «Агроанкор», ПП «Елитагро»ТОВ «Юліуса»були укладені договори купівлі-продажу Б809-013-532 від 15.09.2008р., №Б809-013-532 від 09.09.2008р., №Б809-024-532 від 15.09.2008р., відповідно до умов яких покупець передає, покупець приймає у власність та оплачує товар, вид, кількість, якість, ціна та вартість якого визначається у відповідності з умовами цих договорів.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, позивачем, як покупцем, та продавцями товару були дотримані усі вимоги встановлені ст.203 ЦК України та досягнуто згоди з усіх істотних умов договорів.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин, якими, зокрема, є вищевказані договори, є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідних належних дазів визнання вищеозначених договорів недійсними податковим органом суду не надано.

Натомість, в обґрунтування та підтвердження позовних вимог, позивачем надані до суду вищевказані договори купівлі-продажу та доповнення до них; видаткові накладні №РН-001553 від 21.09.2008р., №РН-001553 від 21.09.2008р., №РН-001590 від 24.09.2008р., №РН-001537 від 18.09.2008р., №РН-001552 від 19.09.2008р., №РН-001446 від 15.09.2008р., №РН-001447 від 16.09.2008р., №РН-001431 від 13.09.2009р., №РН-001418 від 14.09.2008р., №РН-001417 від 13.09.2008р., №РН-001401 від 11.09.2008р., №РН-001383 від 10.09.2008р., №РН-001384 від 10.09.2008р., №РН-001371 від 09.09.2008р., №РН-001350 від 08.09.2008р., №РН-001327 від 05.09.2008р., №РН-001328 від 07.09.2008р., №РН-001292 від 02.09.2008р.; накладні №09/09Б від 09.09.2008р., №21090 від 28.09.2008р., №20090 від 27.09.2008р., №22090 від 28.09.2008р., №12090 від 12.09.2008р., №14090 від 15.09.2008р., №06090 від 07.09.2008р., №11090 від 11.09.2008р.; платіжні доручення №1277 від 29.09.2008р., №1109 від 04.09.2008р., №1123 від 08.09.2008р., №1135 від 09.09.2008р., №1151 від 10.09.2008р., №1157 від 11.09.2008., №1169 від 12609.2008р., №1187 від 15.09.2008р., №1196 від 16.09.2008р., №1217 від 19.09.2008р., №1237 від 22.09.2008р., №1267 від 25.09.2008р., №1148 від 10.09.2008р., №1127 від 08.09.2008р., №1167 від 12.09.2008р, №1184 від 15.09.2008р., №1203 від 16.09.2008р. які підтверджують сплату позивачем грошових коштів за товар, поставлений за означеними договорами купівлі-продажу.

Крім того, судом встановлено, що згадані вище документи містять опис господарської операції, а також підтверджують факти її виконання, тобто, за визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідачем не спростовується факт надання позивачем під час перевірки податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту. Зокрема, позивачем надані до суду податкові накладні: №16 від 09.09.2008р., №22090 від 28.09.2009р., №21090 від 28.09.2009р., №20090 від 27.09.2008р., №14090 від 15.09.2008р., №12090 від 12.09.2008р., №11090 від 11.09.2008р., №06090 від 07.09.2008р., №№1640 від 24.09.2008р., №1603 від 21.09.2008р., №1602 від №19.09.2008р., №1584 від 18.09.2008р., №1519 від 16.09.2008р., №1518 від 15.09.2008р., №1495 від 14.09.2008р., №1509 від 13.09.2008р., №1494 від 13.09.2008р., №1474 від 11.09.2008р., №1457 від 10.09.2008р., №1456 від 10.09.2008р., №1444 від 09.09.2008р., №1424 від 08.09.2008р., №1402 від 07.09.2008р., №1401 від 05.09.2008р., №1367 від 02.09.2008р., які в повному обсязі підтверджують правомірність віднесення ТОВ «Біоіл Універсал Україна»»відповідних сум до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 7.5. вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідачем не спростовується факт надання позивачем під час перевірок податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту. Т.я. позивачем в обґрунтування позовних вимог надані до суду податкові накладні, які оформлені відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та свідчать про правомірність віднесення позивачем вказаних сум до складу податкового кредиту.

Як зясовано судом, твердження відповідача Роздільнянської МДПІ Одеської області про порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»з підстав того, що при перевірці отриманих відповідей по перевірках з питань правових відносин контрагентів», в якому зазначено, що ТОВ «Біоіл Універсал Україна»до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість включена сума 129182,55грн., сплату якої постачальниками до державного бюджету підтвердити неможливо, на думку суду, є лише припущеннями податкового органу, які жодним чином документально та нормативно не підтверджені та взагалі не припустимі в офіційних документах субєктів владних повноважень, на підставі яких, зокрема, приймаються акти індивідуальної дії, оскільки, по-перше, згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким субєктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобовязаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає і якими фактичними даними (доказами) це підтверджується, а не робити припущення про порушення законодавства без наявних доказів. По-друге, субєкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, як зазначалось вище, в акті №43-9/23-00/34490471 від 19.01.2009р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008р. та жовтень 2008р.», податковим органом встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за період жовтень 2008р. як за даними платника - ТОВ «Біоіл Універсал Україна» , так і за даними перевірки складає 993 712,00грн.(таблиця акта).

Також, як вбачається з п.3.4 акта перевірки №43-9/23-00/34490471 від 19.01.2009р. згідно з поданою ТОВ "Біоіл Універсал Україна" до Роздільнянської МДПІ Одеської області податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2008р. (вх. від 19.11.2008р. №23188) та уточнених розрахунків (вхідний від 01.12.2008р. №23441), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 136233,00грн. Тобто, за наслідками проведеної позапланової перевірки, результати якої оформлено актом від 16.01.2008 №41-9//23-00/34490471, підтверджено правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2008 року у сумі 136233,00грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що Роздільнянська МДПІ неправомірно зменшила ТОВ «Біоіл Універсал Україна»суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у загальному розмірі 129182,55грн. за жовтень 2008р.

Крім того, згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.4. п.7.7. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як зясовано судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем у законодавчо визначеному порядку були подані до Роздільнянскої МДПІ відповідні податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за звітний період.

Відповідно до підпункту 7.7.5. пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно з пп.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом відхиляються та не приймаються до уваги твердження Роздільнянської МДПІ щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008р. у загальній сумі 129182,55грн., у зв»язку з несплатою відповідних сум ПДВ до бюджету контрагентами ТОВ «Біоіл Універсал Україна», оскільки відповідні належні докази в підтвердження означеного відповідачем - Роздільнянською МДПІ суду не надано, що свідчить про те, що такі твердження є необґрунтованими та документально не підтвердженими, а є лише суто припущеннями податкового органу.

Крім того, посилання відповідача на Наказ ДПА України №350 від 18.08.2005р., яким затверджені «Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»судом до уваги не також приймаються, оскільки відповідний Наказ не зареєстрований в Міністерстві Юстиції України та відповідно не є нормативно-правовим актом, а має лише рекомендаційний характер.

До того ж, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів субєкта оподаткування в якості обовязкової умови відшкодування податку на додану вартість, а також не ставить в залежність право на отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового стану інших осіб та фактичної сплати ними податку на додану вартість до бюджету. Питання щодо відємного значення суми поширюється лише на окремо взятого платника податків і такий факт не ставиться в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як встановлено судом, позивач свій обовязок сплатити ПДВ у складі вартості придбаного товару виконав у повному обсязі та належним чином, сплативши грошовими коштами повну вартість товару постачальникам. А відтак відмова відповідача у поверненні позивачу спірної суми бюджетного відшкодування є необґрунтованою та неправомірною.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Роздільнянська МДПІ Одеської області не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), та завищення ТОВ «Біоіл Універсал Україна»»суми бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2008р. на суму 129182,55грн.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач Роздільнянська МДПІ не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення рішення від 17.02.2009р. №0000072300/0.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»у розмірі, визначеному приписами ч.3 Розділу VІІ КАС України.

Керуючись ст.ст.71, 72, ч.1 ст.94, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2009р. №0000072300/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період жовтень 2008р. на суму 129182,55грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 17.02.2009р. №0000072300/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»(67400, Одеська область, м.Роздільна, вул. Леніна,83, код ЄДРПОУ 34490471) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови складено та підписано суддею «03» червня 2010р. Суддя Харченко Ю.В. 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2009р. №0000072300/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період жовтень 2008р. на суму 129182,55грн., задовольнити. 2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 17.02.2009р. №0000072300/0. 3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»(67400, Одеська область, м.Роздільна, вул. Леніна,83, код ЄДРПОУ 34490471) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40 коп. 03 травня 2010 року