Постановление суда № 101992160, 13.12.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/826/21

Провадження 2-з-199/21

ухвала

Іменем України

13 грудня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

10.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову яку обґрунтував тим, що 29 вересня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, з метою забезпечення належного зобов`язання виконання за кредитним договором між сторонами було укладено іпотечний договір № 800006751-И, відповідно до якого іпотекодавці (відповідачі) передали кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

11.03.2021 року АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на вищевказану квартиру. Заявник дізнався, що 10.11.221 року приватний нотаріус Селіверстов В.О. зареєстрував право власності на спірну квартиру за АТ «Альфа-Банк» на підставі іпотечного договору № 800006751-И. Станом на день складання заяви про забезпечення позову заявником подано позов про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, щодо реєстрації права власності на спірну квартиру. Оскільки позивач вважає, що зі сторони представників АТ «Альфа-Банк» вчиняються неправомірні дії відносно відповідачів по даній справі, а позивач може відчужити нерухоме майно, що може ускладнити або унеможливити в подальшому виконання рішення суду, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав власності вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.

Виходячи зі змісту ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та зміст заяви про забезпечення позову, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За роз`ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018.

Разом з тим, з урахуванням того, що предметом позову у справі є звернення стягнення на предмет іпотеки, і позивачем не подавалось заяви про забезпечення позову, що свідчить що він не вбачає підстав що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і зустрічне забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України застосовано не може бути, в задоволенні заяві слід відмовити.

З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали.

Суддя Л.В. Потабенко