
Справа № 761/41679/20
Провадження № 2/761/4741/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.
при секретарі Колодяжний В.Є.
позивач ОСОБА_1
третя особа ОСОБА_2
представник третьої особи -2 Василюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , регіональний сервісний центр МВС у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 1), Регіональний сервісний центр МВС у м. Києві (далі по тексту - третя особа 2), відповідно до якого просила визнати за собою право власності на транспортний засіб марки «Ford», модель «Fiesta», тип транспортного засобу - легковий, 01.01.2016 року виготовлення, колір - сірий, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1596 куб.см, (дата переміщення через митний кордон України - 26.02.2020), у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - автомобіль, ТЗ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшов вказаний автомобіль. Так позивачка у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини. Крім того, із заявою про прийняття спадщини також звернувся батько померлого ОСОБА_2 17.02.2020 між позивачкою та третьою особою 1 ОСОБА_2 було укладено Договір про поділ спадщини, яка відкрилась після померлого ОСОБА_3 , за яким позивачка успадковує транспортний засіб марки «Ford», модель «Fiesta». Третя особа 1 на вказане майно не претендує, так як останнім було отримане інше спадкове майно.
Так вказаний ТЗ було придбано за життя ОСОБА_3 , ввезено на територію України для митного оформлення та поміщено в режим імпорту. 26.02.2020 Одеською митницею ДМС було видано Посвідчення про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 від 26.02.2020, згідно з яким ТЗ може бути пред`явлений підрозділу МВС України, що вповноважений здійснювати державну реєстрацію. З Посвідчення також вбачається, що митні платежі сплачено. Разом з тим, за життя ОСОБА_3 не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на ТЗ. Позивачка звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний ТЗ, однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії, оскільки у позивачки були відсутні правовстановлюючі документи на вказаний автомобіль.
З огляду на зазначене позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.
Представник відповідача у своєму відзиві просив прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі на основі поданих позивачкою доказів.
22.12.2020 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
04.01.2021 ухвалою суду відкрито провадження по справі у загальному позовному порядку, призначено підготовче засідання.
05.04.2021 від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
20.04.2021 від представника відповідача надійшов відзив.
21.05.2021 від представника третьої особи 2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи 2.
08.06.2021 судом зроблено запит щодо витребування спадкової справи після померлого ОСОБА_3
29.07.2021 від П`ятої київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи після померлого ОСОБА_3
04.08.2021 ухвалою суду закрито підготовче засідання. Справу призначено до розгляду по суті.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. у своєму відзиві справу просив розглядати за відсутності представника відповідача та прийняти рішення відповідно до поданих позивачем доказів.
Третя особа 1 , представник третьої особи 1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представник третьої особи 2 у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи 2, під час розгляду справи по суті покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, третьої особи 1, представника третьої особи 1, дослідивши письмові пояснення представника відповідача, представника третьої особи 2, матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.05.2017 (Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_3 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_4 , актовий запис № 647).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. П`ятою київською державною нотаріальною конторою 15.10.2020 заведено Спадкову справу за № 545/2020.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини.
Крім того, із заявою про прийняття спадщини також звернувся батько померлого ОСОБА_2 .
Мати померлого, ОСОБА_5 своєю заявою від 15.10.2020, поданою до П`ятої КДНК, відмовилась від прийняття спадщини.
Згідно матеріалів спадкової справи інші спадкоємці відсутні.
Крім того, 17.12.2020 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено Договір про поділ спадщини, посвідчений державним нотаріусом П`ятої КДНК Василевською О.А., зареєстровано в реєстрі за № 3-903, відповідно до умов якого спадкоємці домовились, що у спадщину до ОСОБА_1 зокрема переходить транспортний засіб марки «Ford», модель «Fiesta», тип транспортного засобу - легковий, 2016 року випуску, колір - сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .
З матеріалів справи також вбачається, що вказаний автомобіль спадкодавцем було придбано та ввезено на територію України, дата переміщення через митний кордон України - 26.02.2020.
При цьому, згідно Посвідчення про реєстрацію ТЗ, виданого Одеською митницею ДМС України Серія OD № 1004840 від 26.02.2020, відповідно до якого Одеська митниця не заперечує проти реєстрації в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, зазначеного в цьому Посвідченні на ім`я ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Також з наданого Посвідчення вбачається, що ТЗ увезено для вільного обігу, дозвіл митниці не потрібен, митні платежі сплачені.
Проте станом на день смерті ОСОБА_3 не встиг здійснити державну реєстрацію вказаного ТЗ у відповідному підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ.
Так позивачка звернулась до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний ТЗ.
Однак державним нотаріусом П`ятої КДНК Василевською О.А. 17.12.2020 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на транспортний засіб марки «Ford», модель «Fiesta», тип транспортного засобу - легковий, 2016 року випуску, колір - сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , оскільки позивачкою не було надано документів, які підтверджують право власності на вказане майно.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності за положеннямист.321 ЦК України є непорушним і ніхто не може протиправно бути обмеженим в реалізації свого права власності.
Право власності відповідно до ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Так, за правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до пункту 2 Глави 10 Розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року № 282/20595 (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину), на підтвердження права на спадщину, права власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, повноважень виконавця заповіту, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, а також посвідчення фактів, що фізична особа є живою, про перебування її у певному місці, про прийняття на зберігання документів, про передачу заяви видаються відповідні свідоцтва.
Згідно п. 1.2. Глави 10 Розділу II Порядку, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до п. 4.9. Глави 10 Розділу II Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (п. 4.12. Глави 10 Розділу II Порядку).
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (п. 4.14. Глави 10 Розділу II Порядку).
При цьому, згідно п. 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
У відповідності до положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Як визначено в ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, в судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на законних підставах придбав та ввіз на територію України для подальшого митного оформлення транспортний засіб марки «Ford», модель «Fiesta», тип транспортного засобу - легковий, 2016 року випуску, колір - сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 . Згідно Посвідчення про реєстрацію ТЗ, виданого Одеською митницею ДМС України Серія OD № 1004840 від 26.02.2020, Одеська митниця не заперечує проти реєстрації вказаного ТЗ у підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, зазначеного в цьому Посвідченні ТЗ на ім`я ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_3 не встиг здійснити державну реєстрацію вказаного ТЗ у відповідному підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, хоча мав на це відповідне право.
Позивачка, як спадкоємиця за законом у строки, визначені чинним законодавством, звернулась до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний ТЗ, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у останньої були відсутні документи, які б підтвердили право власності на вказаний ТЗ.
Враховуючи наведене, вказані вище обставини свідчать про наявність перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що в свою чергу призводить до того, що позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину, зареєструвати у встановленому законом порядку спадкове майно та реалізувати своє право власності.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 16, 1216, 1218, 1223, 1268, 1270, 1296, 1297, 1299 ЦК України, ст. ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , регіональний сервісний центр МВС у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_6 ) право власності на транспортний засіб марки «ФОРД», модель Fiesta, тип транспортного засобу легковий, 01.01.2016року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 11596куб.см. в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складений 01.11.2021.
Суддя:
Судебное решение № 101565666, Шевченківський районний суд міста Києва было принято 11.10.2021. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 761/41679/20. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: