Решение № 100998501, 10.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11327/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача Чорного О.В., за ордером

представника відповідача Коліогло П.П., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАВХОЗ” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2021 р. №00059510705, №00059520705, вирішив у задоволенні позовних вимог відмовити.

І. Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАВХОЗ” звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

(1).Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2021 року №00059510705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 107 232,00 грн.

(2).Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2021 року №00059520705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального у розмірі 500 000,00 грн.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція Позивача

Позивач вважає безпідставним застосування відповідачем до нього штрафних фінансових санкцій, оскільки він не порушував закон у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що через відсутність факту реалізації позивачем пального в нього відсутній, встановлений законом, обов`язок зареєструватися платником акцизного податку.

Так, позивач зазначає, що протягом здійснення своєї господарської діяльності придбавав нафтопродукти від свого імені , однак за рахунок та на користь іншого суб`єкта господарювання – ТОВ « ОРЛАН ЗТ», з яким він уклав договір комісії. Позивач посилався на те, що відповідач помилково вважає, що отримане пальне у межах договору комісії вважається реалізацією товару. На думку позивача, необхідною умовою для визнання факту реалізації є перехід права власності. В даному випадку позивач не здійснював купівлю пального з метою подальшого постачання кінцевому споживачу. Висновки відповідача в акті фактичної перевірки про необхідність попереднього переведення грошових коштів Комітентом Комісіонеру є безпідставними, оскільки, така необхідність не встановлена Цивільним кодексом України, який регулює відносини у сфері укладення договору комісії.

(б) Позиція Відповідача

23.07.2021 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що позивач здійснюючи реалізацію важких дистелятів, не виконав встановленого законом обов`язку зареєструватися платником акцизного податку та отримати відповідну ліцензію на зберігання пального. Відповідач зазначив, що не бере до уваги укладення договору комісії, на який посилається позивач, оскільки сторони фактично не виконали його умови. Так, за умовами договору комісії : ТОВ « ОРЛАН ЗТ» - Комітент зобов`язаний був перерахувати на рахунок позивача - Комісіонара з грошові кошти для виконання доручення за вказаним договором з моменту отримання рахунку постачальника протягом 3-х днів. Тобто до отримання пального. Проте, при дослідженні платіжних доручень, відповідач встановив, що позивач фактично придбав пальне за власні кошти, а не за рахунок Комітента. Придбане пальне в подальшому позивач реалізував ТОВ « ОРЛАН ЗТ» по безготівковому рахунку без реєстрації платником акцизного податку.

Таким чином, на думку представника відповідача прийнятті податкові повідомлення – рішення є правомірними та не належать до скасування.

ІІІ Процедура та рух справи

07.06.2021 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

19.07.2021 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжив підготовче провадження до 90 днів.

11.10.2021 р. суд, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

ІV. Обставини справи, встановлені судом та докази на їх підтвердження

Позивач станом на 12.02.2021 року не зареєстрований платником акцизного податку.

07.05.2020 позивач (Комісіонер) уклав з ТОВ «Орлан ЗТ» (Комітент) договір комісії №0705/2020 (а.с.19).

Відповідно до даного договору Комітент доручає Комісіонерові, а Комісіонер зобов`язується за комісійну винагороду від свого імені та за рахунок Комітента укласти договори на придбання нафтопродуктів, прийняти придбані нафтопродукти та передати Комітентові.

З умовами п.3.1.2 договору комісії: «Грошові кошти для виконання доручення за цим Договором Комітент повинен перерахувати на рахунок «Комісіонера протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Комісіонера рахунку постачальника нафтопродуктів за укладеним правочином, наданим на підтвердження виконання зобов`язань, у розмірі, вказаному у такому рахунку постачальника».

Згідно з договором постачання нафтопродуктів від 12.05.2020 №2957 та згідно з акцизною накладною від 18.05.2020 №2994, ТОВ «МОЗИР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41692853) («Постачальник») відвантажило ТОВ «ЗАВХОЗ» («Покупець») важкі дистиляти (газойли) у кількості 7 960,44 л на загальну суму 107 232 грн.

На підставі платіжного доручення від 13.05.2020 №178, ТОВ «ЗАВХОЗ» здійснило оплату за зазначене пальне на рахунок ТОВ «МОЗИР УКРАЇНА» у сумі 107 232 грн.

Надалі, згідно з платіжним дорученням від 28.07.2020 №75, ТОВ «ОРЛАН ЗТ» (Комітент) перерахувало кошти на адресу позивача у сумі 107 232 грн., з призначенням платежу «Паливо дизельне рах СФ-0000533 від 30.06.2020р., в т.ч. ПДВ 20,00% - 17 872,00» (а.с.27).

Факт виконання договору комісії підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів-дизельного палива ДП-Л-ЄВРО5 – ВО у кількості 8000 л на загальну суму 107232 грн. від 01.12.2020, звітом комісіонера від 01.12.2020, платіжним дорученням про сплату винагороди №123 від 15.12.2020 (а.с.24-26).

У період з 08.02.20231 по 12.02.2021 відповідач на підставі наказу від 29.01.2021 р. №294-п провів фактичну перевірку ТОВ «Завхоз», податкова адреса: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, д/м «Совіньйон», пров. Таїровський, буд.3 (а.с.84).

За результатами перевірки відповідач склав Акт про результати фактичної перевірки від 15.02.2021р. № 2185/15/21/РРО/35999631 , в якому зафіксував наступні порушення:

-ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ;

-пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України;

-п. 85.2 ст. 85 ПК України.

В акті перевірки відповідач зазначив, що за результатами співставлення даних Єдиного реєстру податкових накладних та реєстру платників акцизного податку з реєстрації пального встановлено реалізацію пального (за кодами УКТ ЗЕД, які згідно з п.п. 215.3.4 п 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України належить до підакцизних товарів), а саме: відповідно до п.п. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України особи, які здійснюють, зокрема, реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального.

Відповідно до п. 117.3 ст. 117 ПКУ здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 100% вартості реалізованого пального. Вартість реалізованого пального визначається за ціною такого пального з урахуванням податку на додану вартість. У і півріччі 2020 року ТОВ «Завхоз» здійснено реалізацію палива дизельного (об`ємом 8000 літрів на загальну суму 107232 грн. з ПДВ) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, який згідно з ст. 215 ПКУ належить до підакцизних товарів.

Відповідач встановив реалізацію дизельного палива в 1-му півріччі 2020 року відповідно до податкової накладної від 30.06.2020 року № 73 та акту прийому-передачі придбаних нафтопродуктів № б/н від 18.05.2020р. без наявності відповідної ліцензії на правої оптової торгівлі пальним (а.с.87-90).

На підставі акту перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення:

-№ 00059510705 від 17.03.2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулюванняобігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 107232,00 грн.;

-№ 00059520705 від 17.03.2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального у розмірі 500 000,00 грн (а.с.16-17).

Позивач з податковими повідомленнями-рішеннями непогодився та звернувся до Державної податкової служби України із скаргою № 19 від 24.03.2021 р., у порядку адміністративного оскарження.

24.05.2021 відповідач виніс рішення № 115 00/6/9 9-І 00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу залишив без задоволення.

IV. Джерела права та висновки суду

Зміст даних спірних правовідносин становить питання щодо існування у позивача обов`язку бути зареєстрованим платником акцизного податку так отримати відповідну ліцензію. Для цього суду необхідно вирішити питання чи повинен позивач, як комісіонер, який придбаває за договором комісії для комітента пальне, реєструватись платником акцизного товару та отримати ліцензію.

Питання визначення платників акцизного податку регулюється ст.212 ПКУ. Зокрема, відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Дизельне пальне за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 відповідно ст. 2І5 ПК України належить до підакцизних товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»:

-ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

-оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та або оптової торгівлі та/або Іншим особам.

В свою чергу визначення терміну «реалізація пального» надається в пп. 14.1,212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, згідно з яким реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Тобто відповідно до, вказаних вище, норм права платником акцизного податку є особа, яка здійснює будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального незалежно від передачі права власності на таке пальне.

Таким чином, повертаючись до спірних правовідносин цієї справи, суд не погоджується з аргументами позивача, що при здійсненні операції з пальним передача на нього права власності є визначальною умовою для визнання факту реалізації та встановлення обов`язку для особи зареєструватися платником акцизного податку.

В свою чергу, відповідно до ст.1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При передачі товару від комітента (довірителя) до комісіонера (повіреного) у межах договору комісії (доручення) не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не є продажем. Проте суд зазначає, що в розумінні положень ПКУ продаж та реалізація пального не є тотожними поняттями, оскільки, як вже суд зазначав вище по тексту, реалізація пального не вимагає передачі права власності на нього. Таким чином, позивач оперуючи терміном «продаж», невірно застосовує його щодо визначення платників акцизного податку.

При цьому суд не погоджується з аргументом відповідача про те, що факт неналежного виконання договору комісії є підставою для висновку щодо придбання дизельного пального за власні кошти. З огляду на матеріали справи, суд встановив, що договірні зобов`язання за договром комісії сторони виконали в повному обсязі. Проте, дана обставина не позбавляє позивача, як комісіонера, що здійснює операції з пальним, обов`язку зареєструватися платником акцизного податку та отримати ліцензію.

Відповідно до п. 117.3 ст. 117 ПК України, здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Згідно з абз. 9 ч, 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» , до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції за оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000,00 гривень.

Таким чином, суд робить висновок, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.03.2021 року № 00059510705 на суму 107 232,00 грн. та № 00059520705 на суму 500 000,00 грн. є законними, винесеним згідно із вимогами чинного законодавства, а тому не належать до скасування.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 244-246 КАС України -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 листопада 2021 року.

Суддя: О.Я. Бойко

.