№ 10091706, 18.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1989/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

21.04.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 530 грн. Свої вимоги мотивує тим, що при проведенні перевірки магазину, що належить відповідачу, було встановлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання протягом 3-х років. У звязку з чим до відповідача було застосовано фінансові сакції. Оскільки відповідачем вказану суму фінансових санкцій у встановлений законодавством термін не сплачено, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не зявився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що позов та його мотиви підтримує повністю та просить розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, заперечення на позов не надав, хоча був повідомлений про розгляд даної справи належним чином, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 11.09.2008 року, перебуває на податковому обліку в Прилуцькій обєднаній державній податковій інспекції ( далі Прилуцька ОДПІ) з 12.09.2008 року.

На підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 06.07.1995 року, «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.03.1996 року, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 01.06.2000 року, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 19.12.1995 року, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року, Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, та направлень від 14.05.2009 року №№445, 446 посадовими особами Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області 15.05.2009 року було проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Прилуки, вул. 18 Вересня , який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, про що складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 121/95/16/23/НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.

В ході перевірки були виявлені порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме: власником РРО не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання протягом трьох років.

На підставі акту перевірки, Прилуцькою ОДПІ прийняте рішення № 0000082308/1197 від 18.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680 грн., яке було отримано особисто ОСОБА_1 18.05.2009 року.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок). Згідно з п. 1.3 розділу 1 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевіркифінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Основні правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в Україні визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з абз. 15 ст. 2 вказаного Закону, розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Водночас, згідно з наведеним в абз. 22 ст. 2 цього Закону, фіскальним звітним чеком є документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Положення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року передбачають, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідальність за невиконання вищезазначеної норми Закону передбачена п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР а саме: за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року, фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Суд вважає правомірним висновок позивача щодо узгодженості суми податкового зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, оскільки відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону зазначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем не було оскаржено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2009 року № 0000082308/1197 у встановленому законом порядку.

Відповідачем частково сплачено штрафні санкції в розмірі 150 грн.

Оскільки, відповідачем до суду не надано підтвердження сплати заборгованості у повному розмірі згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2009 року за № 0000082308/1197, суд дійшов висновку, що несплачена частина податкового зобов'язання у сумі 530 грн. є узгодженою і підлягає сплаті фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог Прилуцької ОДПІ.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету м. Прилуки, р/р 31116104700006, код отримувача 22822145, банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592 заборгованість в сумі 530 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 23 червня 2010 р.

Суддя Баргаміна Н.М.