Постановление суда № 100761548, 02.11.2021, Чернівецький районний суд Вінницької області

02.11.2021

Справа №150/266/16-ц

Провадження №6/150/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Короленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Чернівецького районного суду із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на правонаступника – ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі №150/266/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №490917902.

Заяву мотивована тим, що 12.07.2016 року Чернівецький районний суд Вінницької області ухвалив рішення у справі №150/266/16-ц про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №490917902.

14.11.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», та набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №490917902.

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019 – ІКІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту № 490917902.

16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», та останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №490917902.

Зазначає, що заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження – стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, що, на думку заявника, це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача – сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Крім того, заявник зазначає про те, що у нього відсутня завірена копія рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 12.07.2016 року про стягнення заборгованості, зазначаючи, що оригінал рішення по справі №150/266/16-ц знаходиться в Чернівецькому районному суді Вінницької області.

Враховуючи викладене та з метою виконання рішення суду, вважає за необхідно змінити стягувача у справі №150/266/16-ц – ПАТ «Альфа-Банк» його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі ст.ст.512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ухвали суду від 22.10.2021 року відкрито провадження у справі №150/266/16-ц (провадження №6/150/18/21) за заявою ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у справі (а.с.57).

Представник заявника ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, згідно з п.3 прохальної частини заяви просить заяву про заміну сторони у справі розглянути без участі представника заявника (а.с.5).

Представник стягувача АТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з`явився, про дату , час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, натомість через канцелярію суду подала заяву (Вх.№2764/21-Вх. від 02.11.2021) у якій просить суд дану заяву розглядати у її відсутність. У задоволені заявлених вимог просить відмовити у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Також додала до матеріалів справи постанову про закінчення виконавчого провадження та платіжне доручення №5651.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч.3 ст.442 ЦПК України).

В судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі. Перешкод для розгляду справи в судовому засіданні немає, тому суд вважає, що справу можна розглянути без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, перевіривши матеріали справи за заявою, прийшов до наступного висновку.

Судові рішення, відповідно до статті 124 Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною 1 статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ч.2 ст.55 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2 ст.442 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України в чинній редакції, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 11.03.2021 року у справі №910/2954/17 вбачається, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні – це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи – правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене ст.55 Цивільного процесуального кодексу України, – це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Учасниками виконавчого провадження, згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавець, сторони, представники сторін.

Частинами 1, 2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах. Такий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 року у справі №201/16014/13-ц.

У цій справі, дослідивши додані до заяви матеріали, судом встановлено, що 14.11.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №490917902 (а.с.41).

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019 – ІКІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №490917902 (а.с.26-36).

Також, 16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №490917902 (а.с.13-22).

Згідно з п.2.1. вказаного Договору, первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги до боржників, а новий кредитор зобов`язується прийняти право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до Договору та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що до Нового кредитора переходять всі права, які належать первісному кредитору за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с.17).

До заяви долучені платіжні доручення, якими підтверджується факт виконання новими кредиторами умов вищезазначених договорів факторингу та договору про відступлення права вимоги в частині проведення оплати (а.с.48-50), що підтверджує факт переходу до таких кредиторів рева вимоги, в тому числі і за договором кредиту №490917902.

В Додатку №1-1 до Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року (під №16613) містяться відомості про відступлення права вимоги до ОСОБА_1 , згідно з договором про надання кредиту №490917902 (а.с.9).

Також, до матеріалів заяви додано заочне рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 12.07.2016 року, роздруковане з Єдиного державного реєстру судових рішень, винесене у справі №150/266/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості (а.с.6-8) та вказано заявником у заяві про те, що завірена копія рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 12.07.2016 року у справі №150/266/16-ц у нього відсутня і оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів витребуваної з архіву суду справи №150/266/16-ц (провадження 2/150/117/16) та із доданих ОСОБА_1 до матеріалів справи документів, а саме - постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 травня 2019 року, виконавче провадження № 55521979 відкрите на підставі виконавчого листа № 150/266/16-ц, виданого 10 серпня 2016 року Чернівецьким районним судом Вінницької області, закінчено в зв`язку зі сплатою боргу боржником в повному обсязі, рішення суду виконано, виконавчий лист повернуто суду із відміткою виконавця про його виконання. Також на підтвердження даної обставини ОСОБА_1 долучено платіжне доручення №5651 від 25 грудня 2019 року, яким підтверджується сплата боргу перед ПАТ «Альфа-Банк» боргу в розмірі 31106,16гривень.

Згідно ч.2 ст.516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріали заяви не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про заміну кредитора у її зобов`язанні перед ПАТ «Альфа-Банк», відтак, виконання нею свого обов`язку по оплаті заборгованості за кредитним договором суд визнає належним виконанням.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні – це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються.

Таким чином, подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після закриття виконачого провадження у зв`язку із виконанням рішення суду в повному обсязі, виключає можливість задоволення такої заяви.

Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Керуючись ст.ст.260, 442, ч.4 ст.268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, – відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Б.Б. Кушнір